Справа: № 826/7248/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
06 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
за участю секретаря: Тур В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича щодо недотримання строку при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 43239159, встановленого частиною другою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження"; визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича щодо недотримання строку при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 43239087 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 43239220, встановленого частиною другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження»; визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича щодо недотримання строку надіслання копії постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 43239159, встановленого частиною другою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження"; визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича щодо недотримання строку надіслання копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 43239087 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 43239220, встановленого частиною п'ятою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження"; зобов'язання Державної виконавчої служби України виготовити копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 43239087 від 12.05.2014 р. та копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 43239220 від 12.05.2014 р. та засвідчити їх відповідно до вимог пунктів 71-72 Інструкції з діловодства у Державній виконавчій службі України, затвердженої наказом Державної виконавчої служби України № 19/2 від 18.04.2012 р.; визнання неправомірною бездіяльності Державної виконавчої служби України, яка полягає у непроставленні на конверті рекомендованого поштового відправлення № 0405323106142 реєстраційних індексів всіх документів, що містилися у ньому; визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12.05.2014 р. № 43239159; скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12.05.2014 р. № 43239159; зобов'язання Державної виконавчої служби України відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2014 р. № 826/899/14.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 р. позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича щодо недотримання строку при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 43239159, встановленого частиною другою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича щодо недотримання строку при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 43239087 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 43239220, встановленого частиною другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".
Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича щодо недотримання строку надіслання копії постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 43239159, встановленого частиною другою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича щодо недотримання строку надіслання копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 43239087 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 43239220, встановленого частиною п'ятою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нову в цій частині, якою позовні вимоги задовольнити.
У відповідності до ст. 195 КАС України колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач 05.05.2014 р. звернувся до відповідача з заявами у кількості трьох штук про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих листів.
За результатами розгляду заяв державним виконавцем 12.05.2014 р. відкрито виконавчі провадження № 43239087 та № 43239220, а за виконавчим провадженням № 43239159 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) (а. с. 99).
Всі три постанови в одному конверті направлені на адресу позивача15.05.2014 р.
Надаючи правову оцінку в межах оскарження рішення обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV у виконавчому документі зазначаються, в тому числі, ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, в тому числі, невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Так з матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2014 р. у справі № 826/899/14 визнано протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України, яка полягає у ненаданні відповіді на запит на інформацію ОСОБА_2, який був зареєстрований 13.01.2014 р. за вх. № Ч-748/26, та зобов'язано Міністерство соціальної політики України надати відповідь на запит на інформацію ОСОБА_2, який був зареєстрований 13.01.2014 р. за вх. № Ч-748/26.
На виконання судового рішення у справі за заявою стягувача 26.03.2014 р. судом першої інстанції видано виконавчий лист, пред'явлений ОСОБА_2 до виконання відповідачу 05.05.2014 р.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича від 12.05.2014 р. ВП № 43239159 відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у пред'явленому виконавчому листі не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку у паспорті громадянина України.
Колегія суддів вважає дану постанову прийнятою з дотриманням норм ст. 18 та ст. 26, тобто правомірною, а відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування цієї постанови, визнання протиправними дій щодо її винесення та зобов'язання відкрити виконавче провадження.
В апеляційній скарзі позивач посилається на постанову Верховного Суду України від 25.06.2014 р. № 6-62цс14, в якій, між іншого, зазначено, що частина 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.
Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.
Таким чином, прийняте ВС України рішення стосується відомостей про боржника і суть висновку суду полягає у неможливості сторонніх осіб отримати конфіденційну інформацію про іншу особу, але наявність такої можливості у державного виконавця як особливого суб'єкта судового процесу покликаного на забезпечення виконання рішення суду.
В той же час, у справі, що розглядається, мова йде про ідентифікаційний номер позивача зі статусом стягувача та недотримання судом першої інстанції вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» при оформленні виконавчого листа.
В свою чергу, порядок оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, врегульовано ст. 259 КАС України.
Таким чином, колегія суддів, визнаючи наявність у позивача порушеного права на звернення до примусового виконання рішення, що набрало законної сили, втім, приходить до висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту цього права, з огляду на що апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
В частині зобов'язання відповідача виготовити копії постанов за вищевказаними виконавчими провадженнями та засвідчити їх належним чином, а також в частині визнання протиправною бездіяльності щодо непроставляння на конверті реєстраційних індексів всіх документів, наявних у конверті, колегія суддів зауважує наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають виключно порушені права.
В адміністративному позові та апеляційній скарзі позивач не довів порушення його прав зазначеними діями відповідача, з огляду на що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині є також правомірним.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині його оскарження відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни в цій частині відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська
.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.