Справа: № 826/3356/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
06 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Оліщук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Військового прокурора Центрального регіону України Голомши Миколи Ярославовича про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовом до Військового прокурора Центрального регіону України Голомши Миколи Ярославовича та просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нагляду за виконанням законів слідчим в особливо важливих справах військової прокуратури Центрального регіону України капітаном юстиції Лещенком Андрієм Леонідовичем під час визначення місця зберігання належних ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 40 000 доларів США, вилучених під час обшуку, проведеного 08.11.2011 у гаражі № 75 гаражно-будівельного кооперативу «Вектор» по вул. Рибалки, 1, що стало підставою до нескасування незаконної постанови слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Центрального регіону України капітана юстиції Лещенко Андрія Леонідовича від 20.12.2011 «Про визначення місця зберігання коштів», та винести окрему ухвалу з приводу протиправної бездіяльності військового прокурора Центрального регіону України Голомши Миколи Ярославовича щодо невиконання вимог пункту 2 частини 1 статті 227 КПК України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження по справі, - закриттю, - з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на норми КАС України, виходив з того, що адміністративний суд не має повноважень на здійснення перевірки законності винесення вказаної постанови слідчого та на відновлення порушених у межах кримінального процесу прав заявника.
Колегія суддів надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується бездіяльність Військового прокурора Центрального регіону України Голомши Миколи Ярославовича у ході досудового слідства в межах кримінальної справи № 11400008 за фактом перевищення службовими особами філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України - «Укроборонбуд» службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді збитків державі у розмірі 9 959 928,00 грн., за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За приписами п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
У п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 303 КПК України закріплено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Згідно ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
За вказаних обставин та враховуючи, що позов ОСОБА_3 безпосередньо не пов'язаний з порушенням його прав у сфері публічно-правових відносин, - дана справа не відповідає наведеному вище нормативному визначенню адміністративної справи.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі ст.ст.157 ч.1. п.1, 203 ч.1 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та закриває провадження у справі, якщо встановлює, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку про необхідність скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження в даній справі.
Керуючись ст.ст. 157, 195, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2015 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Військового прокурора Центрального регіону України Голомши Миколи Ярославовича про визнання протиправними дій закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 06 серпня 2015 року.
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Шостак О.О.
Мамчур Я.С