Справа: № 810/1750/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
05 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Логістик» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
23 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Петрол Логістик» (далі Товариство або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі ДПІ або відповідач), у якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001872201/3425 від 20.10.2014 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2015 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на відсутність факту реального здійснення господарських операцій TOB «Петрол Логістик», оскільки в ході проведення перевірки не встановлено факт взаємовідносин (передачі товарів робіт/послуг) між TOB «Петрол Логістик» та TOB «Агматіс Трейд», у зв'язку з відсутністю довіреностей, супроводжувальних документів, що засвідчують транспортування, а також інших первинних документів.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агматіс Трейд» за період лютий 2014 року.
За результатами перевірки складено Акт №2432/10-16-22-09/37361661 від 19.09.2014 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення: пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2014 року в сумі 18 823 грн. 50 коп.
На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001872201/3425 від 20.10.2014 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 28 235 грн. 25 коп., з якої 18 823 грн. 50 коп. за основним платежем та 9 411 грн. 75 коп. - штрафними фінансовими санкціями.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано суду всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом «Агматіс Трейд». При цьому, податковий орган не довів не достовірність даних, які містять первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, позивач у перевіряємому податковим органом періоду мав господарські правовідносини із «Агматіс Трейд».
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем (Клієнт) 29.01.2014 року з ТОВ «Агматіс Трейд» (Експедитор) укладено договір №2014/1 на транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міських і міжміських сполученнях України (а.с. 26-29).
Реальність господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: Актом приймання-передачі виконаних послуг від 28.02.2014 №ОУ-0228/48; податковою накладною від 28.02.2014 №320; товарно-транспортними накладними від 27.02.2014 №64, №63, №51, від 22.02.2014 №59, №60, від 18.02.2014 №53, від 16.02.2014 №50, від 10.02.2014 №42, №51, від 07.02.2014 №35, №36, від 27.02.2014 №02-27-14/02, від 26.02.2014 №01-26-14/02, від 20.02.2014 №01-20-14/02, від 18.02.2014 №06-18-14/02, від 14.02.2014 №02-13-14/02, від13.02.2014 №02-13-14/02, від06.02.2014 №05-06-14/02, від 06.02.2014 №04-06-14/02; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №АС-0000556 від 28.02.2014, №АС-0000426 від 19.02.2014, №85 від 17.02.2014, №100201 від 10.02.2014, №030201 від 03.02.2014; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 01.01.2014-29.05.2015 (а.с. 45-57, 77-92).
ТОВ «Агматіс Трейд» на адресу позивача виписана податкова накладна №320 від 28.02.2014 року на загальну суму 112 941 грн., з якої 18 823 грн. 50 коп. - ПДВ (а.с. 58).
Суми податку на додану вартість за вищевказаною податковою накладною включено до складу податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, зауваження щодо змісту та форми податкової накладної в Акті перевірки відсутні.
Колегія суддів враховує, що укладений між позивачем та ТОВ «Агматіс Трейд» договір містить положення щодо предмету, порядку розрахунків, обов'язків та прав, відповідальності сторін, форс-мажорних обставин, дії договору, інші умови, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.
З наявних в матеріалах справи копій первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704), а податкова накладна - згідно з нормами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що наявними у матеріалах справи копіями первинних документів повністю підтверджено факт надання транспортно-експедиторських послуг ТОВ «Агматіс Трейд».
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача через ненадання до перевірки довіреностей, а також інших супроводжувальних документів, що засвідчують транспортування, з огляду на наступне.
Згідно із пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до підпункту 1.2. пункту 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 (далі Положення №88), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №88 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.
Отже, дані податкового обліку платника податків мають бути підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.
Між тим, довіреності та супроводжувальні документи, що засвідчують транспортування не є тими первинним документами, які підтверджують право на податковий кредит позивача. Вказані документи також не відображають зміст господарських операцій з поставки товару, а лише є додатковими доказами підтвердження обставин придбання товару та реального виконання господарських операцій.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутність вказаних документів на час проведення контролюючим органом перевірки, при фактичній наявності таких документів на час складання податкової звітності, не може бути обґрунтованою підставою для висновку про заниження платником податків грошових зобов'язань.
При цьому, контролюючий орган не позбавлений права на отримання податкової інформації у відповідності до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, статті 73 Податкового кодексу України, якщо вважає недостатність наданих позивачем первинних та інших документів під час проведення перевірки.
Посилання відповідача на акт зустрічної звірки ТОВ «Агматіс Трейд», як на підставу для висновку про нереальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «Агматіс Трейд», колегія суддів відхиляє, оскільки чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.
Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.
Зокрема, слід зазначити, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).
Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.
Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на включення витрат до складу валових та для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентом.
Крім того, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та ТОВ «Агматіс Трейд» взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача та вказує на реальність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агматіс Трейд», що повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем, при розрахунку податкового кредиту, правомірно розраховано суму ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Агматіс Трейд», а тому, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов та скасував оскаржуване податкове-повідомлення рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Бєлова Л.В.