Справа: № 755/31365/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Виниченко Л.М.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
05 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича про визнання дій протиправними та зобов'язання надати доступ до публічної інформації,
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2015 року в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені усі обставини справи, що привело до винесення необґрунтованого рішення.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач звертався до відповідачів із запитами про доступ до публічної інформації, а саме доступ до даних системи GPS- навігації рухомого складу громадського транспорту. Зокрема, у запиті від 05.08.2014 року позивач звертався до Міського голови Труханова Г.І. з проханням в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» надати йому інформацію GPS- даних громадського транспорту, який діє у м. Одеса, а у разі не володіння Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради запитуваною інформацією, просив зобов'язати Департамент направити запит належному розпоряднику інформації (а.с. 73, 74).
Листом від 08.08.2014 року № 15/05-09-Ш(ЗПИ) відповідачем Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на запит позивача від 05.08.2014 року була надана відповідь із зазначенням про те, що в зв'язку з тим, що дана система знаходиться в процесі тестування - здійснюється наладка та програмування обладнання, її використання можливо лише у службових цілях. Після налаштування апаратури, нанесення схем руху на електронні карти, інформація про GPS дані буде доступна у вільному використанні (а.с. 75).
Не погоджуючись з даною відповіддю, Позивач просить визнати протиправними дії відповідача Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради щодо відмови у наданні доступу до публічної інформації, а саме GPS- даних громадського транспорту м. Одеси та зобов'язати Департамент надати на його запит від 05.08.2014 року публічну інформацію про GPS- дані громадського міського транспорту м. Одеси.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що публічна інформація має певні ознаки, а саме:
1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;
2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;
3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;
4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків;
5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Щодо несуб'єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Згідно частини 1 статті 20 даного Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Як вже було вище зазначено, позивач звертався до відповідачів із запитами про доступ до публічної інформації, а саме доступ до даних системи GPS- навігації рухомого складу громадського транспорту. Зокрема, у запиті від 05.08.2014 року позивач звертався до Міського голови Труханова Г.І. з проханням в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» надати йому інформацію GPS- даних громадського транспорту, який діє у м. Одеса, а у разі не володіння Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради запитуваною інформацією, просив зобов'язати Департамент направити запит належному розпоряднику інформації (а.с. 73, 74).
В свою чергу, встановлено та не заперечується сторонами, що на запит позивача від 05.08.2014 року відповідачем Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради була надана відповідь від 08.08.2014 року з приводу запитуваної інформації, тобто у визначений ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строк надання такої відповіді.
При цьому, позивачем не було надано переконливих доказів на підтвердження своїх доводів, а саме про закінчення Департаментом процесу обладнання системою GPS- навігації громадського міського транспорту м. Одеси та функціонування даної автоматизованої системи, а відтак і наявної можливості у відповідача для надання запитуваної інформації.
Крім того, позивачем не надано доказів порушення його прав безпосередньо діями міського голови м. Одеси Трухановим Г.Л.
В силу положень статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Міщук М.С.
Бєлова Л.В.