Справа: № 2а-4187/11/2316 Головуючий у 1-й інстанції: Євтушенко П.М Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
04 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря Гуцул О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до Соснівського районного суду м.Черкаси з позовом до Управління соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - Відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області (далі - Відповідач 2) про визнати неправомірними дії щодо відмови виплачувати Позивачу допомогу по догляду дитини до досягнення нею трирічного віку в розміру не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років; зобов»язання Відповідача 1 зробити перерахунок нарахованих сум вищевказаної допомоги відповідно до Міжнародно-правових актів по правах дитини, материнства, Конституції України, Законів України «Про державний бюджет на 2010, 2011 роки», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» до рівня не менше від встановленого прожиткового мінімуму на місяць, за період з 01.10.2008 року по 01.04.2011 року; зобов»язання Відповідача 1 виплатити Позивачу різницю недоплати щомісячної допомоги по догляду дитини до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, за період з 01.10.2008 року по 01.04.2011 року, в розмірі 14 192,00 грн; зобов»язання Відповідача 2 сплатити Позивачу моральну шкоду причинену неправомірними діями Відповідача 1 в розмірі 32 800,00 грн.
Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 09 червня 2011 року адміністративний позов задоволено частково» зобов»язано Відповідача 1 здійснити перерахунок Позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що передбачена ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в розмірі встановленому ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та провести відповідні виплати за період з 01.10.2010 року по 01.04.2011 року. В задоволенні решти частини позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 09 червня 2011 року скасовано та прийнято нову, якою відмовлено в задоволені позову в повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2014 року постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 09 червня 2011 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 квітня 2015 року позовну заяву за період з 01.10.2008 року по 09.09.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною відмову в перерахунку Позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов»язано Відповідача 1 здійснити перерахунок Позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», починаючи з 10 вересня 2010 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видано 26.08.2008 року (а.с.24).
10 березня 2011 року Позивач звернулась до Відповідача 1 з заявою вх.№ С-23/17/02/03 про здійснення перерахунку та виплату щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (до 07 серпня 2011 року) у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для дітей віком до 6 років за період з 09 вересня 2008 року по час звернення з заявою.
Відповідач 1 листом від 14.03.2011 року №С-23/17-05-15 повідомив Позивача, що відповідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та заяви Позивача від 30.09.2008 року, Позивачу була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130,00 грн з 09.09.2008 року по 07.08.2011 року.
Позивач була застрахована у системі соціального загальнообов»язкового державного соціального страхування.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Згідно ст.13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами.
Зокрема, ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» було виключено статті 40- 44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі й пункт 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням», а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року №1751 саме на виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на виконання статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Крім того, на відносини щодо виплати допомоги Позивачу у зазначеному нею періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, оскільки спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» відповідно до статті 43 якого, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про протиправність дій Відповідача 1 щодо відмови в перерахунку Позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», починаючи з 10 вересня 2010 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Ухвала складена в повному обсязі 05 серпня 2015 року.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.