Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
05 серпня 2015 року справа №805/1485/15-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 805/1485/15-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 21.04.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на примусовому виконанні у відповідача знаходяться вимоги № Ф 224 у від 05.03.2013 року, № Ф 224 у від 07.05.2013 року, № Ф 224 у від 05.08.2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця заборгованості на пенсійного органу. Просив суд визнати бездіяльність відповідача з виконання вимог: № Ф 224 у, виданої Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області 05.03.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 4403,41 грн.; № Ф 224 у виданої Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області 07.05.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1194, 03 грн.; № Ф 224 у виданої Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області 05.08.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1194, 03 грн. - неправомірною. Зобов'язати відповідача вжити заходи примусового виконання вимог у відповідності до положень ст.ст. 11, 32 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 805/1485/15-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом при винесенні рішення неповно з'ясовано обставини у справі. Апелянт посилається на норми Закону України «Про виконавче провадження» та вказує , що з боку відповідача не було вчинено достатніх та належних дій для примусового виконання виконавчих документів. Крім того, апелянт відзначив, що встановлення можливості звернення стягнення на майно боржника державним виконавцем повинні бути здійснені заходи щодо пошуку всього майна, що належить боржнику, не обмежуючись тільки тим, що зазначено у відповідних реєстрах обліку майна.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі заяви пенсійного органу від 04.04.2013 року відповідачем 08.04.2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 37488997 з примусового виконання вимоги № Ф - 224у від 05.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь пенсійного органу недоїмки у сумі 4403, 41 грн. (а.с. 17, 18, 19).
На підставі заяви пенсійного органу від 09.07.2013 року, відповідачем 12.07.2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 38924857 з примусового виконання вимоги № Ф - 224у від 07.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь пенсійного органу недоїмки у сумі 1194,03 грн. (а.с. 13, 14, 15).
На підставі заяви пенсійного органу від 04.09.2013 року, відповідачем 06.09.2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 3968586 з примусового виконання вимоги № Ф - 224у від 05.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь пенсійного органу недоїмки у сумі 1194,03 грн. (а.с. 8, 9, 10).
Із протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у відділі Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції від 31.03.2015 року вбачається наступне (а.с. 6-7).
Відповідачем для встановлення майнового стану боржника було направлено наступні запити: від 10.04.2013 року, 16.03.2015 року до Державної податкової інспекції в Волноваському районі; від 28.03.2012 року, 19.11.2013 року, 14.03.2014 року, 04.02.2015 року до МРЕВ; від 19.11.2013 року, 04.02.2015 року до Відділу земельних ресурсів.
З отриманих відповідей на вказані запити було встановлено, що боржник має автомобіль НОМЕР_1.
Згідно даних податкового органу у боржника на р/р 26002500442456 Донецьке обласне уп АТ Ощадбанк м. Краматорськ наявні кошти.
14.11.2013 року відповідачем прийнято постанови про арешт коштів боржника, якими накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: № 26004501551258, фінансова установа - філія ПАТ ПІБ в м. Волноваха; № 26007051703393, № 26054051713358, фінансова установа - Донецьке РУПАТ КБ ПриватБанк в м. Донецьк; № 2600950012542, фінансова установа - Волноваське відділення ОШАД в м. Волноваха; № 26002500442456 - фінансова установа - Донецьке обласне уп АТ Ощадбанк м. Краматорськ.
Крім того, 12.07.2013 року та 06.09.2013 року відповідачем було прийнято постанови про арешт майна боржника та заборону його відчуження.
Окрім того, 24.09.2012 року відповідачем було винесено постанови про розшук майна боржника.
01.07.2013 року відповідачем було здійснено вихід за місцем мешкання боржника.
24.04.2014 року державним виконавцем до РВ ГУМВС направлено постанову про привід боржника.
Крім того, із вказаного протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження вбачається, що боржником самостійно було сплачено 4394,80 грн.
19.11.2013 року направлено запити до Державної с/г інспекції.
Згідно відповіді Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області від 16.03.2015 року боржник пенсії не отримує, за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює (а.с. 59).
25.05.2015 року сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що боржник має об'єкт житлової нерухомості - квартиру, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, АДРЕСА_1 (а.с. 61).
Державним виконавцем було направлено запит № 5412/5 до Волноваського бюро технічної інвентаризації 28.05.2015 року про надання інформації про наявність майна та поточних рахунків, що зареєстровані за ОСОБА_2 (а.с. 52).
Постановою про арешт коштів боржника відповідачем від 28.05.2015 року накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку: 1, код фінансової установи: 335106, Донецьке обласне УП АТОЩАД м. Краматорськ, номер рахунку: 26002500442456 (а.с. 53).
Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.05.2015 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить (а.с. 54).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача з огляду на наступне.
Насамперед, колегія суддів вважає за потрібне визначити термін «бездіяльність».
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.
Матеріалами справи спростовуються доводи апелянта відносно бездіяльності відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 XIV (далі - Закон № 606) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
За правилами ч. 1 ст. 31 Закону № 606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно із ст. 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Статтею 52 Закону № 606 визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно з ч. 1 - 4 ст. 57 Закону № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Матеріалами справи спростовуються доводи апелянта відносно бездіяльності відповідача.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності бездіяльності з боку відповідача, оскільки державним виконавцем було проведено відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на кошти боржника та надісланні постанов про арешт коштів боржника у відповідні установи банку, накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області у справі № 805/1485/15-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 805/1485/15-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.М.Міронова
Судді Т.Г. Арабей
ОСОБА_3