09 липня 2015 рокусправа № 808/9141/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Кругового О.О. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю представників:
позивача: - не з'явився,
відповідача: - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року
у справі № 808/9141/14
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У грудні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Верхньодніпровської державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 3404,76 грн., № НОМЕР_2, яким застосовано фінансові санкції по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 510,00 грн., № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 23530,76 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правильності визначення сукупного оподаткованого доходу, правильності обчислення і своєчасності сплати до бюджету інших податків, зборів та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 07 березня 2014 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 25 березня 2014 року № 20/08-29-1702/НОМЕР_4.
Перевіркою встановлено порушення, зокрема, пункту 51.1 статті 51, підпункту 139.1.12 пункту 139.1 статті 139, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового Кодексу України по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 18824,61 грн. зі штрафними санкціями 4706,15 грн.; пункту 292.1 статті 292, підпункту 293.3.1 пункту 293.3 статті 293 Податкового Кодексу України, що призвело до нарахування податкових зобов'язань з єдиного податку на суму 2723,81 грн. із застосуванням штрафних санкцій в розмірі 680,95 грн., а також застосування фінансової санкції за порушення порядку складання податкової звітності у розмірі 510,00 грн.
На підставі акту перевірки від 25 березня 2014 року державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 3404,76 грн., в тому числі 2723,81 грн. за основним платежем, 680,95 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № НОМЕР_2, яким застосовано фінансові санкції по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 510,00 грн., № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 23530,76 грн., в тому числі 18824,61 грн. за основним платежем щодо сплати податку, 4706,15 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не вірно розрахована сума податкового зобов'язання з єдиного податку за 2012 рік, що відображена у податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню. Крім того встановлено, що застосування до позивача штрафної санкції за не виконання норм підпункту 177.5.2 пункту177.5 статті 177 Податкового кодексу України щодо не надання Декларації про майновий стан і доходи в розмірі 510,00 грн. є неправомірним, оскільки за всі правопорушення в 2011 році застосовувався штраф 1 грн. При цьому перевіркою правильності декларування доходів за 2011 рік правопорушень не встановлено. Штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.
Також, судом досліджена правомірність винесення податкового повідомлення-рішення №0000221702, яким встановлено заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 23530,76 грн. Так, за весь перевіряємий період податковий орган підтвердив правильність задекларованих сум податкових зобов'язань, крім обсягу витрат по закупівлі товарів у підприємців-платників єдиного податку за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року посилаючись на норму підпункту 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України. Разом з тим, стаття 139 Податкового кодексу України стосується лише платників податків на прибуток, тобто юридичних осіб. Враховуючи, що ані фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ані її контрагенти фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не є платниками податку на прибуток, застосування до них вимог статті 139 Податкового кодексу України є неправомірним. Отже, викладене дає підстави стверджувати про правомірність віднесення до собівартості витрат на придбання кристалів у 2011 році.
Також є безпідставними висновки податкового органу щодо порушення пункту 1 частини 2 статті 6, абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме не нарахування (нарахування не в повній мірі) єдиного внеску у 2011 році, в результаті чого занижено єдиний внесок на загальну суму 13371,23 грн., оскільки позивач правомірно відніс до валових витрат витрати на придбання кристалів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на загальну суму 117830,32 грн.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області неправомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2014 року.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно запису від 08 липня 2014 року №21030060006009349 державним реєстратором юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка померла 15 червня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16 червня 2015 року серії І-ЖС № 328206 (а.с. 121,123).
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним визнати нечинною постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі № 808/9141/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2014 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.
Керуючись пунктом 5 частини 1 статті 157, частиною 2 статті 203, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року - визнати нечинною, провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим