ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" листопада 2010 р. Справа № 2a-3427/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Чуприни О.В.
за участю секретаря Семанюк М.П.
представника позивача: Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області -ОСОБА_1
відповідача: Приватного підприємства ''Вакалюк''- не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області до Приватного підприємства ''Вакалюк''про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в розмірі 98 707,42 грн., -
04.10.2010 року Державна податкова інспекція у Снятинському районі Івано-Франківської області (надалі -позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства ''Вакалюк''(надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 113 668,94 грн.
Представником позивача 19.11.2010 року на адресу суду подано письму заяву про зміну позовних вимог, зменшивши їх на розмір заборгованості з податку з доходів фізичних осіб на суму 11 705,08 грн., в тому числі основної суми несплаченого податку та пені за його несвоєчасну сплату, просить суд стягнути із відповідача податковий борг у загальному розмірі 99 557,51 грн. (а.с. 95, 96).
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно в порушені статі 9 Закону України ''Про систему оподаткування'', підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, статті 5, 16, 17 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'', підпункту 4.5.1. пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7, абзацу 2 підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону України ''Про податок на додану вартість'', підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України ''Про податок на прибуток підприємств''та статті 3 Закону України ''Про пестування деяких видів підприємницької діяльності''допустив заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 77 396,23 грн., з податку на прибуток підприємств в розмірі 20 782,79 грн., пені по податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників) в розмірі 850,09 грн. та застосованих штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування в розмірі 528,40 грн. Загальна сума податкового боргу відповідача становить 99 557,51 грн., яка ним не сплачена.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві із урахуванням заяви про зміну позовних вимог та пояснила, що заборгованість відповідача по податкових зобов'язаннях є узгодженою та підлягає стягненню в дохід бюджету.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, однак подав на адресу суду клопотання про визнання в повному обсязі позовних вимог Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області та просить суд розглянути справу без участі його представника (а.с. 87).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких мотивів.
Судом встановлено, що 26.09.2005 року Снятинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію Приватного підприємства ''Вакалюк'', яке 18.10.2005 року Державною податковою інспекцією в Снятинському районі Івано-Франківської області взято на облік як платника податків і зборів (а.с. 8, 10).
Закон України ''Про систему оподаткування''визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України ''Про систему оподаткування''платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Стаття 4 цього ж Закону визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України ''Про податок на додану вартість''визначено платника податку на додану вартість -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1 статті 2 Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств''визначено платників податку на прибуток з числа резидентів -суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Частиною 1 статті 14 Закону України ''Про систему оподаткування''податок на додану вартість податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідач у відповідності до Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств'', Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств''являється платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.
Судом встановлено, що позивачем 20.07.2010 року подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, де ним самостійно обчислена сума податкових зобов'язань в розмірі 72,00 грн. (а.с. 103), які на момент звернення до суду і розгляду справи відповідачем не сплачені (а.с. 106, 107).
Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
У відповідності до підпунктів 4.1.1., 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного вище Закону України платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім передбачених законом випадків.
Пунктом 5.1 та підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації, та які ним не сплачені, з податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 72,00 грн. є узгодженими з дня подання такої декларації та являються податковим боргом відповідача.
В судовому засіданні вставлено, що 02.09.2010 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності. Перевіркою встановлено факт неподання відповідачем декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року у строки, визначені пунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'', що зафіксовано в акті за № 7034 від 02.09.2010 року (а.с. 100).
Пунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.
Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Позивачем, на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'', у відповідності до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, за виявлені порушення податковим повідомленням-рішенням за №0000291520/0/10/9993/1912 від 08.09.2010 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 170,00 грн. (а.с. 99), яке вручено відповідачу, про що на корінці рішення проставлено відпис уповноваженої особи відповідача. На час розгляду справи відповідачем застосовані до нього штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 170,00 грн. ним несплачені.
Крім того, позивачем 15.06.2010 року проведено виїзну планову документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, валютного законодавства за період з 08.04.2009 року по 31.03.2010 року. За наслідками перевірки складено акт за № 5733/23/33651461 від 15.06.2010 року, яким встановлено порушення підпункту 4.5.1. пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7, абзацу 2 підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону України ''Про податок на додану вартість'', яке призвело до заниження відповідачем податку на додану вартість в сумі 54 181,00 грн., позивачем збільшено відповідачу залишок від'ємного значення по даному податку станом на 31.03.2010 року (ряд. 26 декларації) на 6 695,00 грн. Актом перевірки також встановлено порушення підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України ''Про податок на прибуток підприємств''в наслідок чого відповідачем за 9 місяців 2009 року - І квартал 2010 року занижено податок на прибуток всього у сумі 15 935,00 грн., та порушення підпунктів 1-3 статті 3 Закону України ''Про пестування деяких видів підприємницької діяльності''в частині проведення відповідачем реалізація продуктів харчування з використанням реєстратора розрахункових операцій без придбання торгового патенту в період з грудня 2009 року по березень 2010 року (а.с. 11-46, 82-84).
Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''органам державної податкової служби надано право самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі виявлення порушень, визначених у вказаній нормі закону, допущених платником податків і зборів.
Позивач, податковим повідомленням-рішенням за № 0000372300/0/7760/10/1289 від 30.06.2010 року, на підставі акта перевірки за № 5733/23/33651461 від 15.06.2010 року, нарахував відповідачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 81 908,00 грн., в тому числі за основним видом платежу в розмірі 54 181,00 грн. та засновано штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 27 727,00 грн., яке останній отримав 30.06.2010 року, про що свідчить його підпис на корінці повідомлення-рішення (а.с. 50).
Податковим повідомленням-рішенням за № 0000392300/0/1758/10/12 від 30.06.2010 року, на підставі акта перевірки за № 5733/23/33651461 від 15.06.2010 року, позивач нарахував відповідачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 20 653,00 грн., в тому числі за основним видом платежу в розмірі 15 935,00 грн. та засновано штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 718,00 грн., яке останній отримав 30.06.2010 року, про що свідчить його підпис на корінці повідомлення-рішення (а.с. 50).
На підставі акта перевірки за № 5733/23/33651461 від 15.06.2010 року позивач, податковим повідомленням-рішенням за № 00003382300/7759/10/1258 від 30.06.2010 року, нарахував відповідачу штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування в розмірі 528,40 грн., яке вручено останньому 30.06.2010 року, про що свідчить його підпис на корінці повідомлення-рішення (а.с. 50).
15.09.2010 року та 12.10.2010 року позивачем за наслідками проведених перевірок своєчасності сплати податків і зборів складено акти за № 7187/15/33651461 та за № 7559/152/33651461 відповідно, якими встановлено порушення відповідачем підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''в частині недотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість та узгодженого податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 30.06.2010 року (а.с. 102, 80).
За виявлені порушення позивачем, у відповідності до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 вказаного вище Закону, податковими повідомленням-рішенням за № 0000331520/0/10/10114/1954 від 15.09.2010 року та за № 0000351520/0/10597 від 12.10.2010 року до відповідача застосовано штраф на суму 8,35 грн. та 1199,03 грн. відповідно за платежем з податку на додану вартість, які отримано відповідачем, про що свідчить його підпис на корінцях повідомлень-рішень (а.с. 101, 81).
Актом за № 7214/15/34651561, складеного за наслідком проведеної позивачем 16.09.2010 року перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, встановлено порушення відповідачем підпункту пункту 16.4 статті 16 Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств''та підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''в частині несвоєчасної сплати податку на прибуток (а.с. 98).
У відповідності до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 вказаного вище Закону, за виявлені порушення позивачем, податковими повідомленням-рішенням за № 0000721510/0/10228 від 16.09.2010 року до відповідача застосовано штраф на суму 130,20 грн. за платежем з податку на прибуток підприємств, яке вручено відповідачу, про що свідчить його підпис на корінцях рішень (а.с. 97).
Як встановлено судом, за несплату відповідачем власних зобов'язань, позивачем у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''нараховано відповідачу на суму несплачених узгоджених податкових зобов'язань пеню в розмірі 120,85 грн. із податку на додану вартість та 6,91 грн. із податку на прибуток підприємств.
Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.
Таким чином, нарахована пеня в загальному розмірі 127,76 грн. є податковим боргом відповідача.
Відповідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження даного зобов'язання, шляхом подання скарг до вищестоящих за підпорядкуванням контролюючих органів та звернення до суду.
Абзацом 3 підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а"-"в" підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, суд приходить до висновку, що нараховані позивачем податкові зобов'язання із урахуванням їх часткової сплати по податку на додану вартість в загальному розмірі 83 406,23 грн., податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 20 782,79 грн. та застосованих штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування в розмірі 528,40 грн. є узгодженими.
Загальна сума самостійно задекларованих та донарахованих відповідачу податкових зобов'язань із урахуванням їх часткової сплати з податку на додану вартість складає 77 396,23 грн., з податку на прибуток підприємств - 20 782,79 грн., застосованих штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування - 528,40 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по відповідачу станом на 15.11.2010 року, який міститься у матеріалах справи (а.с. 106).
Відповідачем, в порушення обов'язку, вищевказаного вищевказаними нормами Закону, погашення самостійно задекларованих та нарахованої суми податкових зобов'язань, в тому числі з сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені в розмірі 98 707,42 грн. не здійснено.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 статті 6 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''було вручено відповідачу 13.07.2010 року першу податкову вимогу, а 12.08.2010 року -другу податкову вимогу (а.с. 51). Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що несплачене відповідачем податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, нарахованої пені та штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 98 707,42 грн., є його податковим боргом, який ним не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.
За таких обставин суд дійшов до переконання, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 3.1.1. пункт 3.1 статті 3 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства ''Вакалюк''податкового боргу в розмірі 98 707,42 грн. є обґрунтованими, а позов в цій частині таким що підлягає до задоволення.
Враховуючи подану 19.11.2010 року позивачем до суду в порядку статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про зменшення позовних вимог на розмір заборгованості із податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників) на суму 11 705,08 грн., яка включає в себе пеню за його несвоєчасну сплату в розмірі 850,09 грн. (а.с. 95-96), наявність якої обліковується у довідці позивача про заборгованість по податкових зобов'язаннях відповідача станом на 15.11.2010 року за № 11457/10/19-030/562 (а.с. 106-107), суд вважає, що пеня по податку з доходів найманих працівників в сумі 850,00 грн., у зв'язку із зменшенням позовних вимог, в тому числі на розмір пені із даного виду податкового зобов'язання, не підлягає до стягнення, а позовні вимоги в цій частині до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства ''Вакалюк''(ідентифікаційний код 33651461, вул. Пекарська, 1, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300) в дохід бюджету податковий борг в сумі 98 707 (дев'яносто вісім тисяч сімсот сім) гривень 42 копійки.
В решта позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ ОСОБА_2
Постанова в повному обсязі складена 24.11.2010 року.