ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" листопада 2010 р. Справа № 2a-3464/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Чуприни О.В.
за участю секретаря Семанюк М.П.
представника позивача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області -ОСОБА_1
відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ''Агрофірма Надія''- не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Агрофірма Надія'' про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в розмірі 38 650,93 грн., -
06.10.2010 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Агрофірма Надія''(надалі -відповідач) про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 38 650,93 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно в порушення частини 2 статті 5 Закону України ''Про фіксований сільськогосподарський податок'', статті 17 Закону України “Про плату за землю”, частини 1 статті 5 Закону України ''Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів'', пункту 11.21 статті 11 Закону України ''Про податок на додану вартість'', статі 9 Закону України ''Про систему оподаткування'', підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4, статей 5, 16, 17 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'', допустив заборгованість з податку на прибуток підприємств в розмірі 340,00 грн., податку на додану вартість в розмірі 32 419,51 грн., орендної плати за землю в розмірі 1 326,21 грн., податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 238,20 грн. та фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 4 326,91 грн. Загальна сума податкового боргу відповідача становить 38 650,93 грн., яка ним не сплачена.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та пояснив, що заборгованість відповідача по податкових зобов'язаннях є узгодженою та підлягає стягненню в дохід бюджету.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Письмове заперечення проти позову не подав. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.
Судом встановлено, що 17.07.2001 року Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю ''Агрофірма Надія'', яке 27.07.2001 року Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області взято на облік як платника податків і зборів (а.с. 19-21).
Закон України ''Про систему оподаткування''визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України ''Про систему оподаткування''платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Стаття 4 цього ж Закону визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Частиною 1 статті 14 Закону України ''Про систему оподаткування''податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, фіксований сільськогосподарський податок, плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідач у відповідності до статті 1 Закону України ''Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів'', статті 5 Закону України ''Про оренду землі'', статті 2, 5 Закону України ''Про фіксований сільськогосподарський податок'', підпункту 2.1.1. пункту 2.1 статті 2 ''Про оподаткування прибутку підприємств'', пункту 1.3 статті 1 Закону України ''Про податок на додану вартість''являється платником податку із власників транспортних засобів, орендної плати за землю, фіксованого сільськогосподарського податку, податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
Судом встановлено, що відповідач 31.01.2008 року подав позивачу податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за 2008 рік, де ним самостійно обчислена сума податкових зобов'язань в розмірі 4 476,18 грн. на 2008 рік (а.с. 16), які на момент розгляду справи несплачено в повному розмірі. Податкові зобов'язання відповідача із вказаного виду податку за лютий -грудень 2008 року становлять 4 326,91 грн.
В судовому засіданні також встановлено, що відповідач використовує землі комунальної власності та 31.01.2008 року у відповідності до статті 14 Закону України ''Про плату за землю''подав позивачу податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008 рік, де ним розраховано суми вказаних зобов'язань в загальному розмірі 1 854,38 грн. на 2008 рік (а.с. 12-14). Дані самостійно задекларовані зобов'язання відповідач в повному обсязі не сплатив, і на момент розгляду справи податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за квітень -грудень 2008 року становить 1 326,21 грн.
11.02.2008 року відповідачем відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону України ''Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів''подано позивачу розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік, в якому самостійно обчислено сума податкових зобов'язань в розмірі 245,00 грн. на 2008 рік (а.с. 15), які не оплачені відповідачем в повному обсязі, і заборгованість по яких до бюджету становить 238,30 грн.
Закон України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Частиною 2 статті 5 Закону України ''Про фіксований сільськогосподарський податок'' визначено, що сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно вимог частини 1 статті 5 Закону України ''Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів'' податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
У відповідності до підпунктів 4.1.1., 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім передбачених законом випадків.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях, та які ним в повному обсязі не сплачені з фіксованого сільськогосподарського податку, орендної плати за землю та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 року в розмірі 5 891,42 грн., є узгодженими з дня подання таких декларацій та розрахунків.
В судовому засіданні також вставлено, що 04.11.2009 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності. Перевіркою встановлено факт неподання відповідачем декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2009 року і І півріччя 2009 року у строки, визначені пунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'', що підтверджується актом перевірки за № 2776/151-30831294 від 04.11.2009 року (а.с. 7).
Пунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.
Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Позивачем, на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'', у відповідності до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, за виявлені порушення податковим повідомленням-рішенням за №0012091510/0 від 13.10.2009 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 340,00 грн., яке вручено відповідачу, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 9). На час розгляду справи відповідачем застосовані до нього штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 340,00 грн. ним несплачені.
Крім того, позивачем 13.05.2009 року проведено невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість поданої відповідачем за листопад 2007 року. За наслідками перевірки складено акт за №925/1600/30831294 від 13.05.2009 року, яким встановлено, що відповідачем в порушення вимог пункту 11.21 статті 11 Закону України ''Про податок на додану вартість'', пункту 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі та пунктом 7 ''Порядку реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України ''Про податок на додану вартість'', не перераховано сума податку на додану вартість на спецрахунок в установі банку в розмірі 32 480,00 грн., що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами (а.с. 10).
Пунктом 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 805 від 12.05.1999 року (в редакції, що діяла станом на липень 2007 року), встановлено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання зазначені кошти стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України за № 291 від 02.04.2009 року ''Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України ''Про податок на додану вартість''(в редакції, що діяла на час складання акта перевірки за №925/1600/30831294 від 13.05.2009 року) передбачено, що не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону України ''Про податок на додану вартість''сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Підпунктом 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''органам державної податкової служби надано право самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі виявлення порушень, визначених у вказаній нормі закону, допущених платником податків і зборів.
Позивач, реалізуючи повноваження визначені підпунктами 7.7.5. та 7.7.7. пункту 7.7 статті 7 Закону України ''Про податок на додану вартість'', підпунктом 17.1.6-1. пункту 17.1 статті ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'', податковим повідомленням-рішенням за №0005241600/0 від 13.05.2010 року, винесено на підставі акта перевірки за №925/1600/30831294 від 13.05.2009 року, нарахував відповідачу штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 32 480,00 грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яке останній отримав 13.05.2009 року, про що свідчить його підпис на корінці повідомлення-рішення (а.с. 11).
Відповідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження даного зобов'язання, шляхом подання скарг до вищестоящих за підпорядкуванням контролюючих органів та звернення до суду.
Абзацом 3 підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 вказаного вище Закону встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а"-"в" підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження вказаних вище податкових зобов'язань, суд приходить до висновку, що нараховані позивачем податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість в загальному розмірі 32 759,51 грн., в тому числі застосованих штрафних санкцій, є узгодженими.
Загальна сума самостійно задекларованих та донарахованих відповідачу податкових зобов'язань із урахуванням їх часткової сплати по податку із власників транспортних засобів, фіксованого сільськогосподарського податку, орендної плати за землю, податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, в тому числі застосованих штрафних санкцій, складає 38 650,93 грн.
Відповідачем, в порушення обов'язку, визначеного коментованими вище нормами Закону, погашення самостійно задекларованих та нарахованої суми податкових зобов'язань, в тому числі з сплати штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 38 650,93 грн. не здійснено.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 статті 6 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''було надіслано відповідачу 02.08.2006 року першу податкову вимогу, а 04.09.2006 року -другу податкову вимогу (а.с. 17, 18). Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що несплачені відповідачем податкові зобов'язання в загальному розмірі 38 650,93 грн., є його податковим боргом.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.
За таких обставин суд дійшов до переконання, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 3.1.1. пункт 3.1 статті 3 Закону України ''Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами''встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Агрофірма Надія''податкового боргу в розмірі 38 650,93 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Агрофірма Надія''(ідентифікаційний код 30831294, вул. Зелена, 1, с. Ценява, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78255) в дохід бюджету податковий борг в сумі 38 650 (тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят) гривень 93 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ ОСОБА_2
Постанова в повному обсязі складена 26.11.2010 року.