ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" листопада 2010 р. Справа № 2a-3461/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області
до відповідача: Галицької центральної районної лікарні
про стягнення економічних санкцій в сумі 10725,66 грн.,-
06 жовтня 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Галицької центральної районної лікарні (надалі - відповідача) про стягнення економічних санкцій в розмірі 10725,66 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною інспекцією України з контролю за цінами в Івано-Франківській області 13.04.2010 року проведено перевірку правильності формування та застосування тарифів на платні медичні послуги в Галицькій центральній районній лікарні. За результатами перевірки було встановлено ряд порушень про необгрунтовано одержану виручку в розмірі 5075, 22 гривень. За наслідками перевірки Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області винесла рішення про застосуваня до Галицької центральної районної лікарні економічні санкції на загальну суму 15225,66 гривень, яке відповідачем частково виконано шляхом сплати застосованих економічних санкцій в сумі 2500 гривень. Відповідно до вищезазначеного, позивач просив стягнути з відповідача решту економічних санцій в сумі 12725,66 гривень.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Суду подав заяву про зменшення позовних вимог з 12725,66 гривень до 10725,66 гривень у зв"язку із частковою проплатою 29.10.10 року заборгованості в розмірі 2000 гривень. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, у зв"язку із складним фінансовим становищем просив розтермінувати сплату залишку заборгованості терміном на один рік.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав..
Відповідно до статті 13 Закону України „Про ціни та ціноутворення ” державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Таким урядовим органом контролю є Державна інспекція з контролю за цінами, яка діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому (п.п. 1, 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819).
У відповідності до п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення. Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром економіки.
Таким чином, позивач - Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області є суб'єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження з контролю за цінами, наданими їй вищенаведеними нормативно-правовими актами.
Згідно зі статті 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Також аналогічні положення містяться у пункті 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.01 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238.
Відповідно до пункту 1.4 цієї Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Відповідно до пункту 1.6 зазначеної Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.
Згідно з пунктом 3.1 цієї Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Згідно пункту 1.7 «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами»вилученню в доход бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок, незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів державного контролю за цінами, сума застосованих економічних санкцій стягується у судовому порядку.
В судовому засіданні встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області, 13.04.2010 року була проведена перевірка Галицької центральної районної лікарні, за результатами якої складений акт перевірки № 0000203 від 13.04.2010 року. На підставі вищезазначеного акту, 19.04.2010 року начальником інспекції ОСОБА_3 винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 101 на загальну суму 15225,66 гривень та претензію на суму 15225,66 гривень.
Станом на момент розгляду справи відповідачем частково виконано рішення про застосування економічних санкцій шляхом часткового погашення на загальну суму 4500 гривень (2500 гривень + 2000гривень), а тому сума до стягнення становить 10725,66 гривень.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, шляхом стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 10725,66 гривень в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Галицької центральної районної лікарні, код ЗКПО 01993405, вул. Осмомисла, 3, місто Галич, Івано-Франківська область в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 10725,66 гривень (десяять тисяч сімсот двадцять п"ять гривень шістдесят шість копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_4
Постанова складена в повному обсязі 23.11.2010 року.