ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" листопада 2010 р. Справа № 2a-3477/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції
до відповідача: СПД ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 5499,92 грн.,-
07 жовтня 2010 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до СПД ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 5499,92 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, станом на 27.08.2010 року допустив заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 5499,92 гривень, яку станом на момент подання позовної заяви самостійно не погасив. В зв"язку з чим, позивач просив стягнути вищезазначену заборгованість в судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив суду, що відповідач відповідно до договору оренди землі є орендарем земельної ділянки, внаслідок чого на нього покладено обов"язок сплачувати орендну плату за землю. Відповідачем допущено заборгованість за 2009 рік та 2010 рік по даному платежу в сумі 5499,92 гривень, чим порушено вимоги Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання заперечення не скористався.
Вислухавши представника позивача, оцінивши матеріали справи та дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України «Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-XII (із змінами та доповненнями) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про плату за землю" встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Статтею 5 Закону України «Про плату за землю" встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Статтею 15 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 року встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 року).
Стаття 17 Закону України «Про плату за землю" передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно статті 27 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 року, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
В судовому засіданні встановлено, що СПД ОСОБА_2 є платником податків та зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування" в на момент розгляду справи, перед бюджетом є боржником по орендній платі заз землю в розмірі 5499,92 гривень.
З матеріалів справи слідує, що 04.11.2009 року Калуською оДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт №3496/17012204503395, яким зафіксовано не виконання відповідачем зобов"язань, щодо сплати земельного податку. На підставі вищезазначеного акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0038101700/0 від 04.11.2009 року. За наслідками порушень збоку відповідача, Калуською оДПІ 04.12.2009 року та 18.01.2010 року виставлено податкові вимоги №1/1888 (3223,82 гривень) та №2/59 (3732,03 гривень), які відповідачем не виконано.
На момент розгляду справи відповідачем самостійно не погашено заборгованість по орендній платі за землю, та не подано жодного підтвердження про таку сплату, в результаті чого позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення заборгованості в сумі 5499,92 гривень в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 одексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з СПД ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, вул. Коновальця, 45, с. Голинь, Калуський район, Івано-Франківська область, в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 5499,92 гривень (п"ять тисяч чотириста дев"яносто дев"ять гривень дев"яносто дві копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_3
Постанова складена в повному обсязі 23.11.2010 року.