ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" листопада 2010 р. Справа № 2a-3447/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
при секретарі Круглій О.М.,
за участю сторін:
представника позивача:не з"явився,
відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків за січень, червень 2010 року в сумі 433,09 грн.,-
06.10.2010 року управління Пенсійного фонду України в Долинському районі звернулося з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування за січень, червень 2010 року в сумі 433,09 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, перебуваючи на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Долинському районі як суб'єкт підприємницької діяльності, на підставі розрахунку про нарахування внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування допустила заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень, червень 2010 року в сумі 433,09 грн.
Представник позивача в судове засідання не з»явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи. Поштове повідомлення про виклик на судове засідання, призначене на 21.10.10р., повернулось на адресу суду з відміткою про закінчення терміну зберігання. А тому, наступне повідомлення відповідача здійснювалось шляхом надіслання телефонограми. Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористалася.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин сторони або її представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Долинському районі 02.05.2002р.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 даного Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 1 частини 1 статті 14 згаданого Закону до страхувальників віднесені роботодавці: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з ч.1 ст.15 даного Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду(п.3 ст.15 Закону).
Вказані норми закону свідчать про те, що відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В п.4 ч.2 ст.17 даного Закону зазначено, що страхувальники зобов»язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 даного Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються, зокрема, для роботодавця на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності;
Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до п.2 ст.4 даного Закону для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в розмірі 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Як свідчать матеріали справи, внаслідок порушення відповідачем вимог Закону щодо сплати страхових внесків у строки та в порядку, що визначені законодавством з питань загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у відповідача згідно розрахунку боргу на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 20.09.2010 року (а.с.7) виникла та не сплачена заборгованість по сплаті страхових внесків (самостійно нарахована та подана) в розмірі 448,80 грн. за січень 2010 року та 88 грн. за червень 2010 року, а всього 536,80 грн., з яких 103,71 грн. сплачено в добровільному порядку. Таким, чином, загальна заборгованість станом на 20.09.10р. становить 433,09 грн.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи, суду не подано.
Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Молодіжна,6/49, м.Долина, Івано-Франківська область,77500) на користь управління Пенсійного фонду України в Долинському районі заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне страхування за січень та червень 2010 року в розмірі 433,09 грн. (чотириста тридцять три гривні дев"ять копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки визначені ст.254 КАС України.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 09.11.10 року.