ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 серпня 2015 року письмове провадження № 826/5787/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Столичні будтехнології»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Столичні будтехнології» (надалі - позивач або ТОВ «Столичні будтехнології») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0015452205.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «Столичні будтехнології» не порушувало вимог пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, пункту 9.1. статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами.
Представник відповідача подав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких він наголошував на законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав встановлення, під час перевірки позивача, факту здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, які не мали реального характеру, що не дає позивачу права на формування податкового кредиту по таким взаємовідносинам, з огляду на що, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за спільним клопотанням сторін, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх позиції, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ» за лютий 2014 року, ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА» за лютий-травень 2014 року, ТОВ «СІМЕТРІК» за липень 2014 року та ТОВ «БУДСЕРВІС ТАЙМ» за липень 2014 року, за результатами якої складено акт від 29.10.2014 року № 1576/26592205/35392258, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 9.1. статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 2 307 218,00 грн., а саме: за березень 2014 року в сумі 374 233,00 грн., за квітень 2014 року в сумі 27 827,00 грн., за травень 2014 року в сумі 4 444,00 грн., за липень 2014 року в сумі 1 900 714,00 грн.
Такі висновки обґрунтовані з боку відповідача наступним.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що при проведенні аналізу податкової звітності позивача (декларацій з ПДВ та додатків № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-липень 2014 року) та даних підсистеми «Аналітична система/перегляд результатів співставлення» АІС «Податковий Блок» встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість по взаємовідносинах з:
ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ» в загальній сумі 248 800,00 грн., у т.ч. по періодах: за лютий 2014 року на суму 248 800,00 грн.;
ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА» в загальній сумі 157 704,00 грн., у т.ч. по періодах: за лютий 2014 року на суму 16 666,00 грн.; за березень 2014 року на суму 108 767,00 грн.; за квітень 2014 року на суму 27 827,00 грн.; за травень 2014 року на суму 4 444,00 грн.;
ТОВ «СІМЕТРІК» в загальній сумі 1 284 047,00 грн., в т.ч. по періодах: за липень 2014 року на суму 1 284 047,00 грн.;
ТОВ «БУДСЕРВІС ТАЙМ» сумі 616 667,00 грн., в т.ч. по періодах: за липень 2014 року на суму 616 667,00 грн.
Так, перевіркою встановлено, що взаємовідносини позивача (Замовник) з ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ» (Підрядник) ґрунтувалися на договорі на виконання будівельно-монтажних робіт № 25/12-01В від 25.12.2013 року, за умовам якого, Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, матеріалів та машинної техніки, у відповідності до даного Договору, Проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс будівельно-монтажних робіт, визначених Додатками до даного Договору (надалі - Роботи), при будівництві комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення за адресою: вул. Відпочинку, 9-А у Святошинському районі м. Києва (2,3 черги).
Згідно пункту 1.2., 1.3. Договору, види, обсяги та вартість виконання будівельно-монтажних Робіт за даним Договором будуть вказуватися у Додатках («Договірних цінах з локальними кошторисами та відомостями матеріальних ресурсів») до даного Договору.
За даним Договором Роботи виконуються в обсягах визначених Проектною документацією та/або Технічним завданням. Остаточний обсяг Робіт визначається згідно з Актами приймання виконаних будівельних робіт по формі № КБ-2в та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрати по формі № КБ-3.
Ціна кожного виду Робіт визначається шляхом оформлення Додатків до Договору у вигляді «Договірних цін з локальним кошторисом та відомістю матеріальних ресурсів» (пункт 4.1. Договору). Загальна Ціна Робіт за даним Договором з урахуванням вартості матеріальних ресурсів та Обладнання, що є необхідними для виконання Робіт, а також затрат на експлуатацію будівельних машин та механізмів становитиме суму підписаних Сторонами Додатків до даного Договору (пункт 4.2. Договору).
На виконання умов зазначеного договору, сторонами складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2014 року (форма КБ-3) на суму робіт 1 492 805 грн. (у т.ч. ПДВ - 248 800 грн.); акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року №№ 1, 2.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору та сплати ПДВ у складі ціни за виконані будівельно-монтажні роботи, ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ» на адресу позивача були виписані податкові накладні від 28.02.2014 року № 279 на суму 896 350,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 149391,67 грн.) та від 28.02.2014 року № 280 на суму 596455,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 99409,19 грн.).
В той же час, згідно даних підсистеми «Аналітична система/Перегляд результатів» АІС Податковий Блок» станом на дату складання Акту встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту з ПДВ, задекларованого позивачем та податковими зобов'язаннями з ПДВ, задекларованими ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ» за лютий 2014 року, а саме: виявлено розбіжності на суму 248 800,85 грн.
Крім того, при проведенні аналізу даних що містяться в АІС «Податковий Блок», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» та інших джерел інформації по ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту,устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Операції ПП «БК»ОЛЕКСАНДРІЯ» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності відсутність технічного персоналу, основних фондів виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв'язку з чим, посадові особи ПП «БК'ЮЛЕКСАНДРІЯ» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.
Відповідачем отримано акт Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 04.04.2014 року № 25/10-06-22-01/34465644 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «БК»ОЛЕКСАНДРІЯ», за результатами якого не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ» по операціях з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) за лютий 2014 року.
Таким чином, на думку відповідача, правочини між ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ» та контрагентами 5 за період лютий 2014 року, не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Перевіркою також встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА», проте договір купівлі-продажу, на якому ґрунтувалися їх відносини, позивачем до перевірки не подано.
Проте, в ході аналізу первинних документів, наданих до перевірки встановлено, що ТОВ «ГРОСС ГРУП Україна» виписало на адресу позивача видаткові та податкові накладні на товар (лічильники тепла) на загальну суму 946 226,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 157 704,00 грн.).
В той же час, позивачем до перевірки не надано документи, що підтверджують транспортування товару, застосування яких є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, талони замовника) та містять наступну інформацію: назва суб'єкта господарювання - перевізника, номери автомобілів та причепів, маршрут транспортування («пункт навантаження» - «пункт розвантаження») та інше.
При проведенні аналізу даних, що містяться в АІС «Податковий Блок», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» та інших джерел інформації по ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА» встановлено, що товариству анульовано свідоцтво платника ПДВ 30.09.2014 року. Також, встановлено, що по основним контрагентам ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА» не підтверджено реальність вчинення господарських операцій.
Крім того, відповідач отримав акт ДПІ у Міндоходів у м. Києві від 22.08.2014 року №6421/26-51.22-03/37856776 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРОСС ГРУП Україна», за результатами якого не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА» по операціях придбання та продажу товарів (робіт, послуг). Також за результатами аналізу баз даних ДПІ по ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Виходячи з наведеного, на думку відповідача, відсутня реальність вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА», а наслідком податкового їх обліку є лише фактичних рух активів, а не задекларований на папері, отже надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.
У періоді, який перевірявся, позивач (Замовник) також мав взаємовідносини з ТОВ «СІМЕТРІК» (Підрядник), які ґрунтувалися на договорі підряду № 01-140704-ПР від 04.07.2014 року, за умовами якого Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сип, засобів, матеріалів та машинної техніки, у відповідності до даного Договору, Проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (надалі - Роботи) при будівництві житлових об'єктів Замовника, визначених Додатками до даного Договору.
Об'єкт будівництва, де виконуватимуться Роботи види обсяги та вартість виконання будівельно-монтажних Робіт за даним Договором будуть вказуватись у Додатках («Договірних цінах з локальними кошторисами та відомостями матеріальних ресурсів») до даного Договору, які становитимуть невід'ємну частину Договору (пункт 1.2 Договору).
За правилами пунктів 4.1 та 4.2. Договору, ціна кожного виду Робіт визначається шляхом оформлення Додатків до Договору у вигляді «Договірної ціни з локальним кошторисом та відомістю матеріальних ресурсів». Загальна ціна Робіт за Договором з урахуванням вартості матеріальних ресурсів та Обладнання, що є необхідними для виконання Робіт, а також затрат на експлуатацію будівельних машин та механізмів становитиме суму підписаних сторонами Додатків до Договору.
На виконання умов зазначеного договору, сторонами складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року (форма КБ-3); акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року №№ 1, 2, 3, 4; локальні кошториси на будівельні роботи будинку № 10: № 2-1-1 на земляні роботи, № 2-1-2 на Монолітні ростверки під колони, № 2-1-3 на Стіни підвалу, № 2-1-4 на Монолітні конструкції надземного циклу, № 2-1-5 на Монолітні конструкції надземного циклу, № 2-1-6 на Монолітні конструкції надземного циклу; підсумкові відомості ресурсів; локальні кошториси на будівельні роботи будинку № 11: № 2-1-1 на земляні роботи, № 2-1-2 на Монолітні ростверки під колони, № 2-1-3 на Стіни підвалу, № 2-1-4 на Монолітні конструкції надземного циклу, підсумкові відомості ресурсів;
На підтвердження виконання умов зазначеного договору та сплати ПДВ у складі ціни за виконані будівельно-монтажні роботи, ТОВ «СІМЕТРІК» на адресу позивача були виписані податкові накладні від 16.07.2014 року № 8 на суму 150000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 25000,00 грн.), від 24.07.2014 року № 9 на суму 300000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн.), від 29.07.2014 року № 27 на суму 568500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 94750,00 грн.), від 31.07.2014 року № 28 на суму 1503533,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 250588,95 грн.), від 31.07.2014 року № 29 на суму 1895142,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 315857,00 грн.), від 31.07.2014 року № 30 на суму 1745209,20 грн. (у т.ч. 290868,20 грн.), від 31.07.2014 року № 31 на суму 1541900,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 256983,33 грн.).
В той же час, згідно даних підсистеми «Аналітична система / Перегляд результатів співставлення» АІС «Податковий блок» станом на дату складання акту встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту з ПДВ, задекларованого позивачем та податковими зобов'язаннями, задекларованими ТОВ «СІМЕТРІК» за липень 2014 року в розмірі 1284047,48 грн.
Крім того, при проведенні аналізу даних, що містяться в АІС «Податковий блок», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» та інших джерел інформації по ТОВ «СІМЕТРІК» встановлено, що підприємство не знаходиться за адресою місцезнаходження; товариство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб; правочини між ТОВ «СІМЕТРІК» та контрагентами-покупцями за червень-липень 2014 року здійсненні без мети настання реальних наслідків.
Також, у періоді, що перевірявся, позивач (Замовник) мав взаємовідносини з ТОВ «БУДСЕРВІС ТАЙМ», які ґрунтувалися на договорі підряду № 2014-ПР/07/02 від 02.07.2014 року, за умовами якого Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сип, засобів, матеріалів та машинної техніки, у відповідності до даного Договору, Проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс будівельно-монтажних робіт, визначених Додатками до даного Договору (надалі - «Роботи»), при будівництві житлового будинку № 1 при будівництві житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва. Види, обсяги та вартість виконання будівельно-монтажних Робіт за даним Договором будуть вказуватись у Додатках («Договірних цінах з локальними кошторисами та відомостями матеріальних ресурсів») до даного Договору.
За правилами пунктів 4.1 та 4.2. Договору, ціна кожного виду Робіт визначається шляхом оформлення Додатків до Договору у вигляді «Договірної ціни з локальним кошторисом та відомістю матеріальних ресурсів». Загальна ціна Робіт за Договором з урахуванням вартості матеріальних ресурсів та Обладнання, що є необхідними для виконання Робіт, а також затрат на експлуатацію будівельних машин та механізмів становитиме суму підписаних сторонами Додатків до Договору.
На виконання умов зазначеного договору, сторонами складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року (форма КБ-3); акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16,17; підсумкові відомості ресурсів (витрати - по факту).
На підтвердження виконання умов зазначеного договору та сплати ПДВ у складі ціни за виконані будівельно-монтажні роботи, ТОВ «БУДСЕРВІС ТАЙМ» на адресу позивача були виписані наступні первинні документи: податкові накладні від 31.07.2014 року № 89 на суму 15322,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 2553,80 грн.), від 31.07.2014 року № 90 на суму 947,08 грн. (у т.ч. ПДВ - 157,85 грн.), від 31.07.2014 року № 88 на суму 458588,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 76431,40 грн.), від 31.07.2014 року № 95 на суму 171559,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 28593,19 грн.), від 31.07.2014 року № 94 на суму 27697,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 4616,20 грн.), від 31.07.2014 року № 93 на суму 500000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 83333,33 грн.), від 31.07.2014 року № 84 на суму 99428,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 16571,43 грн.), від 31.07.2014 року № 85 на суму 611989,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 101998,20 грн.), від 31.07.2014 року № 86 на суму 249066,07 грн. (у т.ч. ПДВ - 41511,01 грн.), від 31.07.2014 року № 100 на суму 21249,53 грн. (у т.ч. ПДВ - 3541,59 грн.), від 31.07.2014 року № 99 на суму 853356,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 142226,09 грн.), від 31.07.2014 року № 98 на суму 227897,89 грн. (у т.ч. ПДВ - 37982,98 грн.), від 31.07.2014 року № 97 на суму 51194,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 8532,40 грн.), від 31.07.2014 року № 87 на суму 227107,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 37851,20 грн.), від 31.07.2014 року № 96 на суму 1179,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 196,60 грн.), від 31.07.2014 року № 92 на суму 176594,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 29432,40 грн.), від 31.07.2014 року № 91 на суму 6822,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1137,00 грн.).
В той же час, згідно даних підсистеми «Аналітична система / Перегляд результатів співставлення» АІС «Податковий блок» станом на дату складання акту встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту з ПДВ, задекларованого позивачем та податковими зобов'язаннями, задекларованими ТОВ «БУДСЕРВІС ТАЙМ» за липень 2014 року на суму 3 700 000,00 грн.
Крім того, при проведенні аналізу даних, що містяться в АІС «Податковий блок», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» та інших джерел інформації по ТОВ «БУДСЕРВІС ТАЙМ» встановлено, що товариство відсутнє за місцезнаходженням; господарська діяльність товариства має ознаки нереальності здійснення операцій виходячи з відсутності руху активів, зобов'язань чи власного капіталу в процесі здійснення господарської операції; відсутності фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутності основних фондів, що в сукупності свідчить про нереальний характер здійснюваних товариством операцій. Отже операцій товариства із продажу товарів (робіт, послуг) мали нереальний характер, товар не перевозився і не зберігався, неможливо встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, послуги не здійснювались та не надавались. Таким чином, ТОВ «БУДСЕРВІС ТАЙМ» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням вигоди третіх осіб.
Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку, що враховуючи неможливість підтвердити факт здійснення господарських операцій позивача з контрагентами - ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ», ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА», ТОВ «СІМЕТРІК», ТОВ «БУДСЕРВІС ТАЙМ», відповідно, немає підстав для включення позивачем до складу податкового кредиту вартості придбання товарів (робіт, послуг) від зазначених контрагентів.
У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими актом перевірки від 29.10.2014 року № 1576/26592205/35392258, відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0015452205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2 307 218,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 153 609,00 грн.
Відповідно до пункту 56.1. статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач у порядку адміністративного оскарження, оскаржував його до ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України, в результаті чого, податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.11.2014 року № 0015452205 було залишене без змін, а скарги позивача - без задоволення.
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до адміністративного суду.
Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (надалі - Кодекс).
Згідно підпунктів 21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. пункту 21.1. статті 21 Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту та підстави його виникнення закріплено статтею 198 Кодексу.
За правилами підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2. статті 198 Кодексу).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3. статті 198 Кодексу).
При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3. статті 198 Кодексу).
Пунктом 198.6. статті 198 Кодексу визначено, що до податкового кредиту не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10. статті 201 Кодексу).
При цьому, слід зазначити, що статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином податкові накладні є документами, які є підставою для нарахування податкового кредиту підприємства.
Між тим, наявність податкових накладних та інших первинних документів є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту підприємства, оскільки право на їх оформлення надають лише реальні господарські операцій, за результатами яких платник податків формує податковий кредит.
В ході судового розгляду даної справи, судом були досліджені та оцінені надані позивачем первинні документи (договори, акти приймання виконаних будівельних робіт, видаткові накладні, податкові накладні та ін.) на підтвердження реальності його господарських операцій з контрагентами - ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ», ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА», ТОВ «СІМЕТРІК», ТОВ «БУДСЕРВІС ТАЙМ», під час чого, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, навпаки, вони містять всі обов'язкові реквізити, отже такі документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій.
Таким чином, у суду відсутні підставі для виникнення сумніву у реальності спірних господарських операції, при цьому, належні докази недостовірності даних, зазначених в цих документах, відповідачем суду не подані.
Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За результатом дослідження обставин справи та наявних у справі доказів, суд вважає, що без надання належної правової оцінки первинним документам по взаємовідносинам позивача з ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ», ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА», ТОВ «СІМЕТРІК», ТОВ «БУДСЕРВІС ТАЙМ», відповідачем в основу висновків відносно порушення позивачем вимог Кодексу, покладена, зокрема, інформація з інформаційних баз даних податкового органу, зокрема, АІС «Податковий блок».
Зазначене сприймається судом критично, оскільки співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Інформаційні бази даних податкової не мають статусу офіційних, введені в експлуатацію лише на підставі наказу Державної податкової служби № 1197 від 24.12.2012 року, не сертифіковані, контроль за ними не регламентований. Інформація з Бази даних ДПІ не може бути віднесена до податкової та не є належними доказом у справі, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена можливість використання таких баз як засобів доказування.
Записи у інформаційних базах ДПІ до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.
Аналогічна правова позиція підтверджується численною судовою практикою, зокрема, постановами Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012 року №К9991/574/12, № К 9991/5991/11, № 9991/24891/11.
З огляду на зазначене, суд вважає, що всупереч вимог Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій позивача. При цьому податковий орган зазначав про заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинам з ПП «БК «ОЛЕКСАНДРІЯ», ТОВ «ГРОСС ГРУП УКРАЇНА», ТОВ «СІМЕТРІК», ТОВ «БУДСЕРВІС ТАЙМ», виходячи з даних АІС «Податковий блок» щодо таких контрагентів, тобто, фактично, податковим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій, які поставлені під сумнів податковим органом.
Також, суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «БК»ОЛЕКСАНДРІЯ», оскільки, по-перше, відповідач не був замовником зустрічної звірки зазначеного контрагента позивача, а тому отриманий ним акт про неможливість проведення такої зустрічної звірки не може бути належним доказом, оскільки отриманий всупереч діючому законодавству у неналежній формі. Зокрема, в порушення вимог Податкового кодексу України (пункту 73.5 статті 73 Кодексу), відповідачем прийнятий як доказ акт про неможливість проведення зустрічної звірки, а не довідки, як це передбачено вимогами податкового законодавства. По-друге, за правилами діючого податкового законодавства, наведена в акті інформація підлягала перевірці належними та допустимими доказами, проте, як вбачається з тексту акту перевірки позивача, насправді, податкова інформація з акта про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «БК» ОЛЕКСАНДРІЯ», фактично, переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, складеним по взаємовідносинам позивача з контрагентом та іншим доказам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.
Більше того, судовим рішенням (у справі № 810/2524/14) визнані протиправними дії податкового органу щодо внесення відомостей до АІС «Податковий блок» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ПП «БК»ОЛЕКСАНДРІЯ» за період з 01.12.2013 року по 28.02.2014 року за наслідками зустрічної звірки на підставі акту від 04.04.2014 року № 25/10-06-22-01/34465644.
Аналогічно, судовим рішенням (у справі № 826/16709/14), визнані протиправними дії податкового органу щодо коригування в АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ «СІМЕТРІК» за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року на підставі акта від 04.09.2014 року № 2063/26-59-22-08/39125951 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СІМЕТРІК».
Окрім наведеного, суд також не залишає поза увагою, що за правилами статті 16, пункту 36.1., пункту 36.5. статті 36, пункту 38.1. статті 38, пункту 44.1. статті 44, пункту 47.1. статті 47, пункту 49.2. статті 49 Кодексу, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.
Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 року та 31.01.2011 року і повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 року (справа «Булвес АД» проти Болгарії) констатував, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
За таких обставин, висновки відповідача, покладені в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0015452205 не відповідають дійсності, внаслідок чого спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичні будтехнології» задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12.11.2014 року № 0015452205.
Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичні будтехнології» за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій