ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
05 серпня 2015 року м. Київ № 826/7323/15
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі колегії суддів: головуючого судді Добрянської Я.І., суддів: Бояринцевої М.А., Нагорянського С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російській авіалінії»
до відповідачаДержавної авіаційної служби України
провизнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії
Позивач Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російській авіалінії» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної авіаційної служби України, в якому просив:
1). визнати протиправними дії Державної авіаційної служби України щодо складення:
- протоколу № 3182 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.,
- протоколу № 3183 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.,
- протоколу № 3184 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.,
- протоколу № 3185 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.,
- протоколу № 3186 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.,
- протоколу № 3187 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.,
2). зобов'язати Державну авіаційну службу України скасувати:
- протокол № 3182 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.,
- протокол № 3183 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.,
- протокол № 3184 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.,
- протокол № 3185 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.,
- протокол № 3186 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.,
- протокол № 3187 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що Протоколи про правопорушення у галузі цивільної авіації, складені державним інспектором без належних на те повноважень та з порушенням вимог Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637.
Так, як йдеться у позовній заяві, державний інспектор Байдуж Р.Е. підтвердив свої повноваження посвідченням державного інспектора Державіаслужби з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією (номер посвідчення 10065 дійсне до 17 лютого 2016 року), однак, на переконання позивача, посвідчення державного інспектора свідчить про те, що він працює на посаді державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією.
Позивач звертає увагу суду на те, що державний інспектор з льотної експлуатації мав право проводити інспектування (перевірки) за напрямками державного інспектора з безпеки авіації лише за умови проходження відповідної підготовки.
Також доводи позивача стосуються порушень під час оформлення протоколів з боку державного інспектора Державіаслужби України вимог Порядку, адже, згідно позовної заяви, державний інспектор Державіаслужби України Байдуж Р.Е. в присутності представника позивача не лише не перевіряв інформацію, викладену в конкретних телеграмах Украероцентру, а навіть не міг пояснити зміст вчиненого правопорушення з боку Позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2015 р. закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду колегіальним складом суду під головуванням судді Добрянської Я.І.
Під час судового засідання 22.07.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві, представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав його невмотивованості та безпідставності.
Під час судового розгляду 22.07.2015 р. представником позивача заявлено клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, яке підтримав також і представник відповідача, а відтак, суд вирішив, що дане клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а тому, враховуючи наведені вище обставини суд продовжив розгляд даної справи у порядку письмового провадження.
В силу ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Під час письмового провадження 03.08.2015 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких серед іншого зазначено про те, що Украероцентр, виявивши факти польотів повітряних суден, які виконували рейси під трилітерним індексом AFL без заявки, без дозволу, без зв'язку з органом ОПР, в обороненій зоні, направив до Центральної диспетчерської служби Державіаслужби ервинні повідомлення про порушення порядку використання повітряного простору країни мережею авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN) (№№ 311823, 10337, 010514). Копії повідомлень про порушення порядку використання повітряного простору України №№ 311823, 010337, 010514,Ю як зауважено у письмових поясненнях, містяться в матеріалах справи.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також з'ясувавши позицію судів вищих інстанцій з приводу вирішення аналогічних спірних правовідносин, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Листом від 23.03.2015 р. №45/11/32-15 Державна авіаційна служба України довела до відома Позивача, що 24.03.2015 р. керівник Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» або уповноважений представник повинен з'явитися до Державної авіаційної служби України для надання пояснень по фактам порушення порядку використання повітряного простору України в 2014 році.
24.03.2015 р. щодо Позивача в присутності Представника Позивача державним інспектором Державіаслужби України Байдужем Р.Е. складено сім протоколів про правопорушення у галузі цивільної авіації, а зокрема:
- протокол № 3182 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.;
- протокол № 3183 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.;
- протокол № 3184 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.;
- протокол № 3185 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.;
- протокол № 3186 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.;
- протокол № 3187 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.;
- протокол № 3188 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 24.03.2015 р.
Так, як вбачається зі змісту вказаних протоколів, державним інспектором Байдуже Т.Е. у присутності уповноваженого представника позивача в результаті перевірки інформації, викладеної в телеграмах Украероцентру встановлено такі правопорушення:
- протокол №3182 (телеграма Украероцентру тлг №311823) - 31.08.2014 р. о 17 год. 13 хв. позивачем здійснено політ з порушенням порядку використання повітряного простору України ПС, яке виконувало рейс AFL 1825, не зважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст. 30 Повітряного кодексу України та пункти 94 та 118 постанови КМУ від 29.03.2002 р. №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України»;
- протокол №3183 (телеграма Украероцентру тлг №311823) - 31.08.2014 р. о 13 год. 55 хв. позивачем здійснено політ з порушенням порядку використання повітряного простору України ПС, яке виконувало рейс AFL 1911, не зважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст. 30 Повітряного кодексу України та пункти 94 та 118 постанови КМУ від 29.03.2002 р. №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України»;
- протокол №3184 (телеграма Украероцентру тлг №311823) - 31.08.2014 р. о 14 год. 51 хв. позивачем здійснено політ з порушенням порядку використання повітряного простору України ПС, яке виконувало рейс AFL 1824, не зважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст. 30 Повітряного кодексу України та пункти 94 та 118 постанови КМУ від 29.03.2002 р. №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України»;
- протокол №3185 (телеграма Украероцентру тлг №311823) - 31.08.2014 р. о 12 год. 43 хв. позивачем здійснено політ з порушенням порядку використання повітряного простору України ПС, яке виконувало рейс AFL 1848, не зважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст. 30 Повітряного кодексу України та пункти 94 та 118 постанови КМУ від 29.03.2002 р. №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України»;
- протокол №3186 (телеграма Украероцентру тлг №010337) - 31.08.2014 р. о 20 год. 45 хв. позивачем здійснено політ з порушенням порядку використання повітряного простору України ПС, яке виконувало рейс AFL 1826, не зважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст. 30 Повітряного кодексу України та пункти 94 та 118 постанови КМУ від 29.03.2002 р. №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України»;
- протокол №3187 (телеграма Украероцентру тлг №010514) - 01.09.2014 р. о 04 год. 11 хв. позивачем здійснено політ з порушенням порядку використання повітряного простору України ПС, яке виконувало рейс AFL 1904, не зважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст. 30 Повітряного кодексу України та пункти 94 та 118 постанови КМУ від 29.03.2002 р. №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України».
Між тим, у справі наявна копії первинних повідомлень про порушення позивачем порядку ВПП України 31.08.2014 р. та 01.09.2014 р.
Так, вважаючи перелічені вище протоколи Державної авіаційної служби України такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства позивач ВАТ "Аерофлот - російській авіалінії", позивач з метою захисту власних прав та інтересів звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Дослідивши наявні у даній об'єднаній адміністративній справі докази, проаналізувавши матеріали справи та вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи на наступне.
У відповідності до преамбули Повітряного кодексу України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
Згідно частин першої та другої статті 4 Повітряного кодексу України Україна, як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.
Відповідно до частини першої статті 5 Повітряного кодексу України уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за такими напрямами:
1) здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки;
2) створення умов для розвитку авіаційної діяльності, повітряних перевезень та їх обслуговування, виконання авіаційних робіт та польотів авіації загального призначення;
3) організація використання повітряного простору України;
4) представництво України в міжнародних організаціях цивільної авіації та у міжнародних відносинах з питань цивільної авіації.
Статтею 8 Повітряного кодексу України встановлено, що реалізацію державної політики у сфері використання повітряного простору України на підставі спільних рішень забезпечують уповноважений орган з питань цивільної авіації та Міністерство оборони України за такими напрямами:
1) забезпечення умов для діяльності національних і міжнародних користувачів повітряного простору України;
2) впровадження державної політики щодо використання повітряного простору України;
3) розроблення правил і процедур цивільно-військової координації під час організації повітряного руху;
4) здійснення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України;
5) забезпечення діяльності та розвитку об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.
Реалізація державної політики з оборонних питань, що пов'язані з використанням повітряного простору України та захистом суверенітету держави, належить до компетенції Міністерства оборони України.
Відповідно до статті 126 Повітряного кодексу України, за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.
Статтею 128 Повітряного кодексу України встановлено, що справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.
Згідно статті 129 Повітряного кодексу України підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 цього Кодексу, є протокол.
Протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники.
Процедуру розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті встановлює Порядок накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року № 637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до розділу ІІ цього Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації є протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації, складений за формою згідно з додатком 1.
Протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники.
Повноваження державних інспекторів підтверджуються посвідченням державного інспектора з авіаційного нагляду у Державіаслужбі України, а уповноважених на проведення перевірок посадових осіб Державіаслужби України - наказом Державіаслужби України про проведення перевірки та службовим посвідченням.
У разі скоєння Суб'єктом правопорушення на території аеропорту керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники складають протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації та у триденний строк направляють його до Державіаслужби України.
Протокол складається за кожним виявленим фактом правопорушення у галузі цивільної авіації.
Протокол підписується посадовою особою, що склала протокол, та керівником або уповноваженим представником Суб'єкта. У разі наявності свідків протокол підписується також і цими особами.
У разі відмови керівника або уповноваженого представника Суб'єкта підписати протокол посадова особа, що склала протокол, вносить до такого протоколу відповідний запис. Відмова від підписання протоколу не є підставою для припинення справи про правопорушення у галузі цивільної авіації.
Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати в протоколі пояснення і зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання та робити заяви і подавати клопотання. У разі якщо правопорушник викладає свої пояснення на окремому аркуші, у протоколі про це робиться відповідна відмітка.
Протокол складається у двох примірниках. Перший примірник протоколу вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику Суб'єкта чи надсилається рекомендованим листом поштою. Другий примірник протоколу надсилається до Державіаслужби України.
Факти правопорушень, визначених у статті 127 Повітряного кодексу України, виявляються державними інспекторами та уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами Державіаслужби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок, а також керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки та їх заступниками під час виконання ними своїх посадових обов'язків.
Розділом V Порядку №637 накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті встановлено, що справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядають Голова Державіаслужби України та його заступники за напрямами діяльності.
Справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання Державіаслужбою України протоколу про правопорушення.
Положеннями пункту 8 частини 1 статті 16 Повітряного кодексу України визначено, що державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, відповідно до частини шостої цієї статті мають право складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки.
Згідно з частиною 2 цієї статті державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, зобов'язані проводити перевірки, здійснювати сертифікацію, державний нагляд і контроль з додержанням законодавства, у тому числі авіаційних правил України, та несуть персональну відповідальність за об'єктивність і неупередженість результатів перевірки.
Водночас постановою КМУ від 26.09.2007 р. №1172 «Про введення посад державних інспекторів з авіаційного нагляду у Державній авіаційній адміністрації та умови оплати їх праці» були введені посади державного інспектора з авіаційного нагляду за безпекою авіації, державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною придатністю повітряних суден, державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією.
Пунктом 1.3 Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, затвердженого наказом Мінтрансзв'язку України від 09.02.2010 р. №68 (далі - Положення №68), містить загальне визначення поняття державного інспектора як працівника уповноваженого органу з питань цивільної авіації, якому надані повноваження з перевірки діяльності суб'єкта та стану об'єкта авіаційної діяльності і який має посвідчення встановленого зразка.
Так, відповідно до п. 2.1 Положення №68 за напрямом діяльності встановлюються такі посади державних інспекторів:
державний інспектор з авіаційного нагляду за безпекою авіації (далі - державний інспектор з безпеки авіації);
державний інспектор з авіаційного нагляду за льотною придатністю повітряних суден (далі - державний інспектор з льотної придатності);
державний інспектор з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією (далі - державний інспектор з льотної експлуатації).
Згідно до п. 2.4 Положення №68 посади державних інспекторів з льотної експлуатації можуть бути за такими напрямами:
- повітряні перевезення;
- авіаційні роботи;
- авіація загального призначення.
Державний інспектор з льотної експлуатації проводить інспектування у сфері льотної експлуатації, а за умови проходження відповідної підготовки - за напрямами державного інспектора з безпеки авіації, крім авіаційної безпеки.
Обов'язки інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією визначаються Правилами сертифікації експлуатантів, затверджених наказом Державіаслужби від 20.09.2005 р. №684 (далі - Правила №684), Правилами сертифікації експлуатантів, що здійснюють експлуатацію цивільних повітряних суден (літаків) з метою виконання комерційних транспортних перевезень згідно з вимогами OPS 1, затвердженими наказом Мінтрансзв'язку від 05.07.2010 р. №430.
Так, п. 6.1 Правил №684 передбачено, що державний інспектор на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки має право безперешкодно перевіряти роботу суб'єктів та об'єктів авіаційної діяльності, у тому числі іноземних, на території України, виконання польотів з метою нагляду за забезпеченням безпеки авіації та додержанням авіаційних правил.
Згідно до п. 6.7 цих Правил державний інспектор на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки має право складати протоколи та розглядати справи щодо суб'єктів авіаційної діяльності у разі здійснення ними правопорушення у галузі цивільної авіації та фізичних осіб у разі здійснення ними адміністративного правопорушення, пов'язаного з порушенням правил безпеки польотів, правил поведінки на повітряному судні, правил міжнародних польотів, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті, і накладати на них адміністративне стягнення відповідно до Повітряного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Кожному державному інспектору, якому надаються певні повноваження, відповідним підрозділом Державіаслужби України видається посвідчення державного інспектора з авіаційного нагляду (далі - Посвідчення) встановленого зразка згідно з додатком (п. 8.1 Правил).
Разом з тим, відповідно до п. 5.6 Положення №68, якщо державному інспектору стає відомо, що діяльність або бездіяльність будь-якої особи загрожує або може загрожувати безпеці авіації, він зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів у межах своїх повноважень для усунення загрози безпеці авіації.
Так, нормою статті 29 Повітряного кодексу України передбачено, що використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, крім випадків, передбачених пунктами 1 - 5 частини другої статті 24 цього Кодексу.
У разі виконання польотів цивільних повітряних суден та літальних апаратів поза межами контрольованого повітряного простору України заявка на використання повітряного простору України не подається, за винятком випадків, зазначених у Положенні про використання повітряного простору України.
Вибуття повітряного судна чи літального апарата з території України (прибуття на територію України) дозволяється через міжнародні аеропорти, в яких розташовані органи доходів і зборів та органи охорони державного кордону України.
Вибуття повітряного судна чи літального апарата з території України (прибуття на територію України) через інші аеропорти та поза місцем розташування органів доходів і зборів та органів охорони державного кордону України допускається у виняткових випадках з дозволу Кабінету Міністрів України або в разі вимушеної посадки повітряного судна (літального апарата).
Згідно статті 30 Повітряного кодексу України використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.
Відповідно до статті 32 Повітряного кодексу України повітряні судна перетинають державний кордон України згідно з порядком, встановленим Положенням про використання повітряного простору України, у спеціально виділених маршрутах обслуговування повітряного руху, відомості про які публікуються в документах аеронавігаційної інформації.
Перелік маршрутів обслуговування повітряного руху для перетинання державного кордону України затверджується уповноваженим органом з питань цивільної авіації за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України та Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Перетинання державного кордону України поза маршрутами обслуговування повітряного руху забороняється, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порядок організації та використання повітряного простору України (далі - повітряний простір) юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) визначає Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 (далі - Положення №401).
Відповідно до пункту 56 цього Положення про використання повітряного простору України, користувачі повітряного простору, заінтересовані у провадженні діяльності, зазначеної у пункті 3 цього Положення, повинні подати відповідну заявку на використання повітряного простору.
У разі виконання польотів повітряних суден поза межами контрольованого повітряного простору ОПР на висоті не більш як 1500 метрів над середнім рівнем моря заявки на виконання польоту та використання повітряного простору не подаються (за умови обов'язкового інформування органів управління Повітряних Сил Збройних Сил згідно з пунктом 83 цього Положення), крім польотів, що виконуються в тимчасово зарезервованому повітряному просторі, повітряному просторі, де управління повітряним рухом здійснюється органами управління Повітряних Сил Збройних Сил та інших державних органів, а також у межах зони з особливим режимом використання повітряного простору.
У разі виконання польотів цивільними повітряними суднами поза межами контрольованого повітряного простору ОПР польотно-інформаційне та аварійне обслуговування здійснюється відповідно до встановленого порядку. Під час виконання таких польотів екіпаж повітряного судна несе відповідальність за своєчасне проходження передпольотної підготовки, отримання відповідної аеронавігаційної інформації, зокрема про наявність заборони та обмеження використання повітряного простору, та безпечне виконання польоту.
Підпунктом 1 пункту 1 Положення №401 про використання повітряного простору України встановлено, що до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать використання повітряного простору без дозволу та/або порушення умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням.
Відповідно до пунктів 93, 94 Положення №401 в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору. Форма та зміст плану використання повітряного простору визначаються інструкцією з управління використанням повітряного простору.
Встановлення заборони та обмежень передбачає визначення частини повітряного простору, використання якої забороняється або обмежується відповідно до умов, визначених Украероцентром або РДЦ.
Під час виконання польоту повітряне судно на запит та з дозволу відповідного органу ОПР (органу управління повітряним рухом) може перетинати межі зони обмеження польотів, небезпечної зони та зони, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, під час їх використання. В інших випадках повітряне судно повинно виконувати політ поза межами зазначених зон згідно з установленим порядком.
За правилами пункту 97 Положення №401 у повітряному просторі чи в окремих його частинах, де встановлено заборону або обмеження, не забороняється: діяльність, що провадиться підприємствами, установами або організаціями, в інтересах яких встановлено заборону або обмеження використання частини повітряного простору, а також підприємствами, установами або організаціями, зазначеними в Збірнику аеронавігаційної інформації; виконання польотів на перехоплення повітряних суден - порушників, нерозпізнаних цілей, інша діяльність, що провадиться з метою захисту державних інтересів України; виконання польотів для проведення пошуково-рятувальних робіт, робіт, пов'язаних з поданням допомоги у разі виникнення стихійного лиха, катастроф, аварій, аварійних ситуацій та в інших випадках, що загрожують життю і здоров'ю людей; виконання спостережних польотів згідно з Договором з відкритого неба.
Пунктом 103 Положення №401 передбачено, що рішення про встановлення заборони або обмеження використання повітряного простору на тимчасовій основі доводиться Украероцентром, РДЦ, CAI до користувачів повітряного простору, інтересів яких торкаються зазначені заборона та обмеження, а також до органів управління Повітряних Сил Збройних Сил.
Згідно з пунктом 106 Положення №401 контроль за дотриманням рішень про встановлення заборон та обмежень використання повітряного простору покладається на відповідні органи, які їх встановили.
Пунктом 118 Положення №401 встановлено, що до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать, зокрема, виконання повітряним судном польоту через зону обмеження польотів, небезпечну зону та зону, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, без відповідного дозволу під час її використання.
Відповідно до пункту 126 Положення №401 у разі допущення порушення порядку використання повітряного простору іноземним повітряним судном дані засобів об'єктивного контролю органів ОПР передаються Украероцентром Державіаслужбі. Державіаслужба передає протягом 3 діб інформацію про зазначене порушення органам авіаційної влади держави реєстрації (власника, експлуатанта) повітряного судна.
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 р. №424 "Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю" у зв'язку із загостренням ситуації в Автономній Республіці Крим і вторгненням на територію України озброєних формувань, екстремістськи налаштованих осіб та військовою агресією з боку Російської Федерації, блокуванням роботи пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю, які розташовані в Автономній Республіці Крим, що призводить до неможливості провадження подальшої діяльності в них та перешкоджає здійсненню передбачених законодавством України видів державного контролю під час перетинання державного кордону, та відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України" тимчасово закритий, в тому числі, міжнародний аеропорт «Сімферополь».
Як зазначено відповідачем та встановлено під час судового розгляду справи, сертифікат аеродрому «Сімферополь» №АП 11-01 з додатком до нього від 15.08.2013 р. та Інструкція з виконання польотів в районі аеродрому «Сімферополь» припинено з 09.00 год. 08.07.2014 р.
Відповідно до підпункту n) пункту 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (далі - Конвенція) «Службы аэронавигационной информации» (далі - Додаток 15) та Doc. 8126 ICAO «Руководство по службам аэронавигационной информации» (далі - Doc. 8126), які є обов'язковими як для України, так і для Російської Федерації, згідно із статями 37 та 38 вказаної Конвенції, та згідно з абзацом 15 підпункту 3.2.1.2 Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 1 липня 2004 року № 564 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 2004 року за № 913/9512; далі - Правила), заборонені зони встановлюються шляхом видачі та опублікування повідомлень NOTAM.
Так, як встановлено судом, на підставі вказаних норм Державіаслужбою України видано NOTAM А1391/14.
Вимоги до змісту, правил видачі та випуску NOTAM уніфіковані для всіх країн, що приєднались до Конвенції та містяться у Додатку 15 та Doc.8126.
Відповідно до пункту 5.1.1 Додатку 15: «NOTAM составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический матеріал».
Згідно з пунктом 5.2.2 Додатку 15: «Текст NOTAM составляется с использованием значений/единообразной сокращенной фразеологии, предписанных для кода NOTAM ИКАО, дополненного за счет сокращений ИКАО, индексов, определителей, указателей, позывных, частот, цифр и открытого текста. Подробный инструктивный материал по подготовке NOTAM, содержится в документе Doc 8126».
Пунктом 5.2.2.1 Додатку 15 визначено, що «NOTAM отбирается для международной рассылки, в части, содержащие открытый текст, включается текст на английском языке».
NOTAM є складовою частиною об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації, визначення якого міститься в розділі 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15.
Відповідно до п. п. 2.1.2 п. 2.1 глави 2 Правил - аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ.
При цьому, як встановлено під час судового розгляду справи, Державіаслужбою за поданням Украероцентра у відповідності до статті 30 Повітряного кодексу України та п. 101 постанови №401 встановлено заборону на використання повітряного простору на період з 09.00 год. 27.06.2014 р. по 23.59 год. 14.09.2014 р. над півостровом Крим.
Водночас до управління забезпечення аеронавігаційного обслуговування польотів Державіаслужби та до Міжнародної служби NOTAM (NOF) від Украероцентру мережею фіксованого електрозв»язку (AFTN) надійшов запит на перевидання NOTAM А0520/14 та Ц0568/14 щодо закриття повітряного простору над півостровом Крим, який було затверджено уповноваженими особами Державіаслужби, що відповідно стало підставою для опублікування NOTAM А1391/14 та Ц1488/14, про що позивач, як вбачається був обізнаним.
Як вірно зазначено представником відповідача у додаткових поясненнях, повідомлення AFTN складається і передається відповідно до Правил авіаційного ектрозв'язку в цивільній авіації України, затверджених наказом Міністерства занспорту України від 23 вересня 2003 року № 736, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2003 р. за № 1001/8322 (далі - Правила №736).
Відповідно до підпункту 3.6.1.1 пункту 3.6.1 Правил №736 мережа авіаційного іксованого електрозв'язку (AFTN) забезпечує взаємодію органів ОПР щодо обміну звідомленнями з планування, організації та виконання польотів, а також іншими гужбовими повідомленнями; передавання (приймання) авіаційної метеорологічної формації; взаємодію служб перевезення пасажирів та вантажів; взаємодію адміністрації ЦА.
Всі первинні повідомлення про порушення порядку використання повітряного зостору України надсилаються на AFTN адресу Центральної диспетчерської служби ержавіаслужби України (UKKACGXX), де:
UKKA - визначення місцязнаходження - Київ (Державіаслужба) (розділ 4 оірника телеграфних індексів пунктів, суб'єктів авіаційної діяльності, служб і осадових осіб ЦА України, затвердженого наказом Державіаадміністрації від 3.07.2007 №417).
CGXX - визначення організації - Центрально - диспетчерська служба (розділ 10 оірника телеграфних індексів пунктів, суб'єктів авіаційної діяльності, служб і осадових осіб ЦА України, затвердженого наказом Державіаадміністрації від 3.07.2007 №417).
Рядок відправника складається із суцільної шестизначної цифрової групи та покажчика відправника. Він одночасно є позначенням (номером) телеграми (підпункт .6.5.1.2. Правил №736). Шестизначна група (поточна дата та час подання телеграми для передавання) розставляється службовою особою, яка приймає телеграму. Час подання телеграм визначається у 24-годинному обчисленні. Для телеграм використовується Всесвітній координований час (UTC). Покажчик відправника складається виконавцем телеграми аналогічно складанню дресного покажчика. Згідно з підпунктом 3.6.5.1.1. Правил № 736 адресний покажчик є восьмилітерною кодованою групою, яка поділяється на три частини: перша частина (чотири літери) визначає місцезнаходження пункту призначення повідомлення; друга частина (три літери або дві літери) визначає організацію; третя частина (одна літера або дві літери) визначає підрозділ або конкретну поосадову особу. Літера "Ь" (або латинською "X") використовується для доповнення адресного покажчика до восьми знаків у тих випадках, коли точне позначення посадової особи (функціонального підрозділу) не потрібне (підпункт 3.6.7.9.1. Правил N2736).
Під час складання адресного покажчика відправник повинен користуватись Збірником телеграфних індексів пунктів, експлуатантів, підприємств, служб та посадових осіб ЦА України та документами ІКАО, а саме: Doc. 7910 та Doc. 8585.
Відправником всіх первинних повідомлень про порушення порядку використання ювітряного простору України надсилаються з AFTN адреси Украероцентру UKKKZDZX), де:
- UKKK- визначення місцязнаходження - Київ (розділ 4 Збірника телеграфних ндексів пунктів, суб'єктів авіаційної діяльності, служб і посадових осіб ЦА України, затвердженого наказом Державіаадміністрації від 23.07.2007 № 417.
- ZDZ - визначення організації - орган управління потоками повітряного руху.
Відповідно до підпункту 3.6.5.1.4. Правил №736 після тексту телеграми під розмежувальною рискою вказуються такі службові відомості: посада та прізвище відправника, які засвідчуються підписом відправника; дата підпису телеграми (число, місяць, рік); прізвище та телефон виконавця телеграми (якщо це необхідно), підтвердження виправлень та підпис особи, яка внесла виправлення в текст телеграми.
Як пояснено представником відповідача, державний інспектор отримавши телеграму від департаменту аеронавігації Державіаслужби пересвідчився про наявність ідентичної телеграми, що надійшла на адресу Центральної диспетчерської служби Державіаслужби, перевірив ідентичність складу правопорушення та наявність підстав, що стали передумовою виявленого правопорушення, та склав протоколи про правопорушення у галузі цивільної авіації.
На переконання суду, в ситуації, що склалась дії державного інспектора повністю узгоджуються із вимогою пункту 5.6 Положення №68, адже польоти позивача без дозволу, без зв'язку з органом ОПР у межах забороненої зони над територією України є такими, що створюють загрози безпеці авіації, а відтак, перевищення державним інспектором службових повноважень, про що стверджує позивач, як встановлено судом, відсутнє.
Підставою для зазначеного висновку є також досліджені судом копії наказу Державіаслужби України від 30.12.2014 р. №806 про проведення перевірки фактів порушення порядку використання повітряного простору, наказу від 16.09.2014 р. №228 о/с по особовому складу про переведення Байдужа Р.Е. на посаду державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією відділу SAFA управління виконання польотів департаменту льотної експлуатації, та, окрім цього, посвідчення №000239 державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією, видане 14.02.2011 р.
Між тим, слід зауважити, що згадані вище телеграми надійшли до Державіаслужби відповідно до пункту 121 розділу X Положення №401, згідно з яким інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби.
Крім того, як вірно відмічено відповідачем, долучені телеграми ідентичні за номером, текстом, датою відправлення та підписом з тими, що надсилаються Украероруху та до національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами. При цьому, як пояснено представником відповідача у додаткових письмових поясненнях, всі вищезазначені телеграми надходять мережею AFTN та містяться в електронній формі в базі даних, при цьому на підтвердження надходження до Державіаслужби зазначених первинних повідомлень про порушення порядку використання повітряного простору відповідачем надано до суду роздруківки скрін-шотів, які фіксують дату та час їх надходження до Центральної диспетчерської служби Державіаслужби.
Таким чином, враховуючи наведене у сукупності, а також виходячи з наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії».
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий Суддя Я.І. Добрянська
Судді: М.А. Бояринцева
С.І. Нагорянський
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 05.08.2015 р.