ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 серпня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/3453/15
за позовом ОСОБА_1
до Головного територіального управління юстиції у міста Києві Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна
про зобов'язати вчинити дії
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач - 1), Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти не рухомого майна (далі - відповідач -2) та просить суд:
1) Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, власника/власників сусіднього будинку (який складається з двох частин) за адресою: АДРЕСА_1.
2) Витребувати у відповідачів або в будь-яких інших осіб детальні відомості про державну реєстрацію нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, будь-яка квартира чи літера.
3) Зобов'язати Першого та Другого відповідачів скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, повністю або частково, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, будь-яка квартира чи літера, яка (державна реєстрація) стосується нерухомого майна, яке - у будь-який спосіб чи будь-яким чином - порушує права чи зачіпляє охоронювані законом інтереси позивачки в даній адміністративній справі як власниці 1/3 частки житлового будинку загальною площею 194, 7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.
4) Зобов'язати Першого та Другого відповідачів скасувати всі та будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, повністю або частково, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, будь-яка квартира чи літера, які (дії) стосуються нерухомого майна, яке - у будь-який спосіб чи будь-яким чином - порушує права чи зачіпляє охоронювані законом інтереси позивачки в даній адміністративній справі як власниці 1/3 частки житлового будинку загальною площею 194, 7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.
5) Зобов'язати Першого та Другого відповідачів скасувати всі та будь-які рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно нерухомого майна, повністю або частково, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, будь-яка квартира чи літера, які (рішення) стосуються нерухомого майна, яке - у бідь-який спосіб чи будь-яким чином - порушує права чи зачіпляє охоронювані законом інтереси позивачки в даній адміністративній справі як власниці 1/3 частки житлового будинку загальною площею 194, 7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.
6) Визнати нечинними всі та будь-які реєстраційні записи, вчинені Першим та Другим відповідачами, повністю або частково, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, будь-яка квартира чи літера, які (записи) стосуються нерухомого майна, яке - у будь-який спосіб чи будь-яким чином порушує права чи зачіпляє охоронювані законом інтереси позивачки в даній адміністративній справі як власниці 1/3 частки житлового будинку загальною площею 194, 7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.
7) Визнати нечинними всі та будь-які свідоцтва на право власності на нерухоме майно, повністю або частково, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, будь-яка квартира чи літера, яка (державна реєстрація) стосується нерухомого майна, яке - у будь-який спосіб чи будь-яким чином порушує права чи зачіпляє охоронювані законом інтереси позивачки в даній адміністративній справі як власниці 1/3 частки житлового будинку загальною площею 194, 7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.
8) В разі необхідності повного захисту прав, свобод та інтересів, про захист яких позивачка просить у даній справі, - вийти за межі позовних вимог.
9) Стягнути з відповідачів судові витрати Позивачки у справі, витребувавши їх розрахунок від останнього.
Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна свого представника до суду не направило, відношення до позову не висловило, про час і місце розгляду справи повідомлено належним чином, заяв щодо розгляду справи судом не отримано.
В судовому засіданні 03.08.2015 судом протокольною ухвалою замінено первісного відповідача -1 - Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві на Головне територіальне управління юстиції у міста Києві.
Головне територіальне управління юстиції у місті Києві проти позову заперечило, з підстав викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
На підставі частини 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем - 1 документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача - 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 26.02.2008 року.
В той же час, згідно з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №25624292 сформований 15.08.2014 позивачці належить 1/3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначає про порушення її інтересу як співвласника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, що полягає в недотриманні будівельних та санітарних норм при будівництві сусіднього будинку та забору за адресою: АДРЕСА_1. Вказане обумовлює, на думку позивача, суттєве порушення її прав.
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст. 2 КАС України).
Згідно частини 1 та 2 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З вказаного слідує, що вихід судом за межі позовних вимог є правом суду, а не обов'язком.
Оцінюючи зміст позову та позовних вимог, приймаючи до уваги пояснення позивача та відповідача - 1 суд дійшов до висновку, що права та інтереси позивача відповідачами не порушено з огляду на наступне.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 1 липня 2004 року N 1952-IV (далі - Закон N 1952-IV).
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта (ч. 1 ст. 1 Закону N 1952-IV).
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти висновку, що Закон N 1952-IV регулює виключно відносини пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
В той же час, з змісту заявлених позовних вимог судом вбачається, що останні спрямовані на скасування державної реєстрації, свідоцтв на право власності тощо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Слід зауважити, що позивач не є власником даного будинку та не проживає там. Таким чином, судом вбачається відсутність порушеного права позивача, за наслідком здійснення/не здійснення відповідачами державної реєстрації права власності на вказаний будинок.
Окрім того, позивач не вказує жодних підстав та порушень здійснених відповідачами при державній реєстрації спірного будинку. Поряд з цим, позовні вимоги є по своїй сутті абстрактними, тобто не чіткими, не зрозумілими та містяться в собі декілька вимог викладених у альтернативній формі.
В той же час, суд вважає за необхідне зауважити, що зі змісту позовних вимог позивача слідує, що порушення прав останнього обумовлено недотриманням як будівельних так і санітарних норм при здійснені будівництва за адресою: АДРЕСА_1, що в свою чергу свідчить про обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права, оскільки питання будівництва (дотримання всіх норм) не є компетенцією відповідачів та при здійснені реєстраційних дій не перевіряється останніми.
Такі питання, щодо заявлених прав та інтересів позивача, можуть бути вирішені порядку цивільного судочинства. Отже, позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушених прав та інтересів.
Додатково суд зауважить, що позовні вимоги викладені ОСОБА_1 в п. 9 є необґрунтованими, оскільки відомостей (підтверджуючих документів), що останньої було понесено судові витрати у суду відсутні, у той час коли, наявні в справі документи свідчать, що позивача звільнено від сплати судового збору ухвалою суду про відкриття провадження від 02.06.2015.
Таким чином, враховуючи відсутність порушеного права позивача, суд дійшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач в силу положень статті 71 КАС України спростував покликання позивача.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк