Апеляційний суд Рівненської області
02 вересня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі:
головуючого Гладкого С.В.
суддів Квятковського А.С., Шпинти М.Д.
з участю прокурора Салайчука Т.І.
потерпілого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
серетаря судового засідання Міщук Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05 червня 2013 року,
Цим вироком ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Кузнецовську Рівненської області, де проживає в АДРЕСА_1, громадянин України, з повною середньою освітою, інвалід третьої групи, не одружений, не працюючий, раніше не судимий
засуджений за ч.2 ст.125 КК України на 200 годин громадських робіт.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь:
- держави 1744 грн. 32 коп.;
- ОСОБА_1 на вішкодування майнової шкоди 586 грн. 60 коп. одноразово та 8000 грн. компенсації моральної шкоди щомісячними платежами по 800 грн.
ОСОБА_3 визнаний винним в тім, що він 09 березня 2013 року близько 01 год. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, поблизу будинку №10 в мікрорайоні Перемоги у м.Кузнецовську Рівненської області в ході сварки, що виникла між ним, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_1 завдав потерпілому декілька ударів кулаками у голову та грудну клітку. Внаслідок цього потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження з коротокочасним розладом здоров'я
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить змінити вирок та відмовити в задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди за недоведеністю і зменшити суму компенсації моральної шкоди до 800 грн.
На обґрунтування цього зазначив, що суд помилково прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки прийнявши до уваги надані потерпілим чеки, залишив без уваги ту обставину, що доказів про необхідність придбання конкретних медпрепаратів не надано. Судом не було враховано віктимної поведінки потерпілого, який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння спровокував конфлікт - розпочав бійку. Доводить, що сам являється інвалідом 3-ї групи, на даний час матеріально не забезпечений, а тому не спроможний сплатити потерпілому суму моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 і захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили вирок змінити, думку потерпілого ОСОБА_1 про залишення апеляційної скарги без задоволеня, міркуваня прокурора Салайчука Т.І. щодо залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються зібраними та перевіреними в ході судового слідства доказами. Цим доказам суд першої інстанції дав повну, всебічну та об'єктивну оцінку.
Кваліфікація дій та правильність призначеного покарання не оспорюються.
У ході апеляційного розгляду даного кримінального провадження встановлено, що під час судового розгляду в першій інстанції було досліджено епікриз хворого ОСОБА_1 та його медична картка, які містять перелік медичних препаратів і засобів, необхідних для лікування потерпілого, а також 9 фіскальних чеків аптек на ліки і засоби. Обвинувачений ОСОБА_3 цього не заперечив. За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційні доводи про недоведеність позовних вимог в частині понесених потерпілим витрат на лікування позбавлені підстав.
Що стосується вирішення цивільного позову в частині компенсації за моральну шкоду, то суду першої інстанції слід було врахувати загальні засади її відшкодування, передбачені ст.23 Цивільного кодексу України. Зокрема вказаною нормою закону встановлено, що розмір грошового відшкодування цієї шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Проте при вирішення цивільного позову потерпілого в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, місцевий суд вказаних вимог дотримав не повністю. Так з мотивувальної частини вироку вбачається, що судом враховано тривалість перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні з 09.03.2013 р. по 20.03.2013 р., наявність душевних страждань і фізичного болю. Поряд з цим залишено без уваги ту обставину, що до цього конфлікту призвела віктимна поведінка потерпілого ОСОБА_1, який образив обвинуваченого (а.с.62-65).
Отже апеляційна скарга обвинуваченого у цій частині підлягає до задоволення частково, а вирок місцевого суду - зміні. З урахуванням наведеного, вимог розумності і справедливості колегія судів вважає, що 4 000 грн. є достатнім розміром компенсації за отриману потерпілим моральну шкоду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.407, 408, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05 червня 2013 року відносно ОСОБА_3 змінити в частині вирішення цивільного позову.
Зменшити розмір відшкодування моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 000 (чотири тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди.
В решті вирок залишити без зміни.
С.В.Гладкий А.С.Квятковський М.Д.Шпинта
Згідно
Суддя-доповідач С.В.Гладкий