ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
м. Київ
06 вересня 2011 року
№ 2а-10351/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелемонт груп"
про
стягнення заборгованості в розмірі 466 276,01 грн., -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелемонт груп" про стягнення податкової заборгованості у розмірі 466 276,01 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2011 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк до 10 серпня 2011 року для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі шляхом подання до суду наступних документів: належного доказу направлення копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів визначеному відповідачу та документи надаті позивачем до позовної заяви засвідчені у відповідності з пунктом 5.27 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 р. № 55, письмове обґрунтування позивача в контексті яких конкретно фактичних обставин розуміється ця вимога про накладення арешту на кошти та інші цінності, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелемонт груп", що знаходяться в банку.
При цьому, у вищевказаній ухвалі було зазначено, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві та третій особі у справі з дотриманням вимог ст.106 КАС України є бланк опису вкладення, який заповнюється відправником у двох примірниках, оскільки зі змісту вказаного відправлення вбачається, за якою адресою та як документи направлялися Відповідачу.
10.08.2011 року до суду надійшла від позивача заява про усунення недоліків, в якій він висловив своє непогодження з вимогами вказаної ухвали та, зокрема, зазначив, що вимога суду щодо надання опису вкладення у цінний лист знаходиться поза межами вимог передбачених ст.106 КАС України і у суду не має правових підстав для визнання фіскального чеку неналежним доказом направленя копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів відповідачу.
Враховуючи викладене слід зазначити.
Згідно з частиною 3 статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Наданий позивачем в якості доказу надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів розрахунковий документ № 1347 від 15.07.201 року не може бути визнаний належним доказом, оскільки зазначене в ньому найменування отримувача («УКРТЕЛ НТ ГРУП») даного поштового відправлення не співпадає з найменуванням відповідача («Укртелемонт груп»), зазначеному у позовній заяві, а враховуючи те, що зі змісту даних розрахункового документу не вбачається, на яку саме адресу направлялися документи, відповідно, неможливо встановити чи направлялися вони саме тій юридичній особі, яку визначено як відповідача в адміністративному позові ДПІ у Печерському районі м.Києва. Крім того, зі змісту даного розрахункового документу не вбачається, які саме документи направлялися позивачем.
Враховуючи вищевикладене, наданий позивачем розрахунковий документ № 1347 від 15.07.201 року , лише підтверджує факт надання йому послуг відділенням поштового зв'язку та не містить інформацію щодо направлення поштового відправлення саме відповідачу. При цьому, він не містить інформації щодо того, за якою адресою та який саме перелік документів направлявся цим поштовим відправленням.
При вирішенні питання щодо відповідності позовної заяви вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства, суддею визначено наданий позивачем розрахунковий документ як такий, що не є належним доказом направлення позивачем визначеному ним у позовній заяві відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, що стало підставою для винесення 22.07.2011 року ухвали про залишення без руху позовної заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва.
Тлумачення обов'язку відповідача, щодо направлення копії позову та доданих до нього документів, відповідає завданням адміністративної юстиції, яким є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України) та принципам адміністративного судочинства, зокрема, принципам змагальності та рівності учасників адміністративного процесу (п.3,4 ст.7 КАС України), останній з яких означає наділення сторін рівними правами та обов'язками, надання їм рівних можливостей щодо участі у процесі та відстоюванні своєї позиції.
Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 01.04.2010 року по справі № К-50566/09 зазначив, що внаслідок ненадання фіскального чеку опису вкладення, неможливо ідентифікувати, які саме документи було направлено рекомендованим листом.
Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 20.01.2011 року по справі № 2а-16458/10/2670, а також в ухвалах по справам № 2а-17830/10/2670, № 2а-16577/10/2670, також зазначив, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів може бути тільки засвідчений бланк опису вкладення.
Також, Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 16.03.2011 року по справі № 2а-19310/10/2670 зазначив, що наданий позивачем в якості доказу направлення копії позовної заяви розрахунковий документ №0509 від 28.12.2010 року не може бути визнаний належним доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки зі змісту даних розрахункового документу не вбачається, на яку адресу та який саме перелік документів направлявся відповідачу цим поштовим відправленням.
При цьому, як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Салов проти України»(від 06.09.2005 року, №65518/01, п.87), яке опубліковано в «Офіційний вісник України»(№4, 2006 р.), принцип змагальності процесу означає, що стороні повинна бути надана можливість ознайомитись з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.
Отже з урахуванням принципів та завдань адміністративного судочинства, належними доказами направлення копії позовної заяви та доданих матеріалів є документи, які містять інформацію щодо переліку направлених відповідачу документів.
При цьому, правила щодо належності доказів в даному випадку спрямовані на досягнення процесуальної економії через усунення перешкод для відкриття провадження у справі, розгляду і вирішення адміністративної справи протягом розумного строку.
Таким чином, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва не надано суду доказів на підтвердження надіслання визначеному ним у позовній заяві відповідачу саме копії позовної заяви та доданих до неї документів, як того вимагає ч. 3 ст. 106 КАС України.
Слід зазначити, що заявник позову, у разі непогодження з рішенням суду, не був позбавлений права оскаржити його в апеляційному порядку.
Ухвала від 22 липня 2011 року про залишення позовної заяви без руху в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили.
Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки, позивачем не надано суду доказів на підтвердження надіслання на адресу зазначеного ним в позовній заяві відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, як того вимагає частина 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги ухвали від 22.07.2011 року, яка набрала законної сили, не були виконані позивачем, отже є підстави для повернення позовної заяви.
Відповідно до ч.6 ст.108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 108, ст. 160, ст. 165 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Позовну заяву повернути.
2. Ухвалу про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надіслані після спливу терміну для оскарження даної ухвали. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя Т.О. Скочок