28 липня 2015 року Чернігів Справа № 825/2618/13-а
Чернігівський окружний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
суддів Клопота С.Л., Непочатих В.О.,
за участю секретаря Прокіної А.С.,
позивача ОСОБА_1,
представника Головного управління
ДФС у Чернігівській області ОСОБА_2,
представника ЧОДПІ ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідачів на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 184763,11 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2015, змінено постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 та в абзаці третьому резолютивної частини постанови замість дати «23.05.2008» зазначено дату «22.05.2008», а тому час вимушеного прогулу закінчується днем набрання рішенням законної сили - 23.06.2015.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідачів в судовому засіданні позов не визнали та зазначили, що на дату звільнення ОСОБА_1 23.05.2008 пунктом 24 Положення було передбачено виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. З врахуванням вказаної норми, кількість робочих днів, які мають бути оплачені позивачу за середнім заробітком становить - 252 дні.
Заслухавши позивача, представників відповідачів, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 у справі № 825/2618/13-а, поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, відділу податкової міліції Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції з 23.05.2008.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2015, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 змінено та в абзаці третьому резолютивної частини постанови замість дати «23.05.2008» зазначено дату «22.05.2008», в частині оплати вимушеного прогулу позивача скасовано, а справу направлено у цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Наказом Головного управління міндоходів у Чернігівській області № 151-о від 05.09.2013 «Про скасування наказу ДПА в області від 22.05.2008 № 116-о» на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 по справі № 825/2618/13-а, поновлено капітана податкової міліції ОСОБА_1, на посаді оперуповноваженого відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, відділу податкової міліції Чернігівської МДПІ, 23.05.2008 (а.с. 42).
Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що на користь позива підлягає стягненню грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 22.05.2008 по 05.09.2013, виходячи з наступного розрахунку.
Так, згідно пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок), основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядоку).
Відповідно до пункту 3 Порядку у разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, грошове забезпечення позивача за 2 відпрацьовані дні у березні 2008 року та 3 відпрацьовані дні у квітні 2008 року (згідно табелів обліку робочого часу) становить: посадовий оклад 105 + 165,79 = 270,79 грн.; надбавка за звання 12 + 18,95 = 30,95 грн.; надбавка за вислугу років 29,25 + 46,19 = 75,44 грн.; надбавка за секретність 15,75 + 24,87 = 40,62 грн.; премія 9,74 грн., а тому грошове забезпечення за фактично відпрацьовані протягом двох місяців дні складає 427,54 грн., а середньоденне 85,51 грн. (427,54 грн. / 5 дн.)
Крім того, кількість днів вимушеного прогулу з 22.05.2008 (наказ Державної податкової адміністрації в Чернігівській області від 22.05.2008 №116-о, яким ОСОБА_1 був звільнений з посади 22.05.2008) по 05.09.2013 (наказ Головного управління міндоходів у Чернігівській області № 151-о від 05.09.2013 «Про скасування наказу ДПА в області від 22.05.2008 № 116-о» на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 по справі № 825/2618/13-а) складає 1328 днів.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 22.05.2008 по 05.09.2013 в розмірі 111875,28 грн. (1328 днів вимушеного прогулу х 85,51 грн. середньоденне грошове забезпечення = 113557,28 грн., за вирахуванням 1682,00 грн., які були виплачені при негайному виконанні постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2013).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Також, у відповідності до вимог частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1510,42 грн., який сплачений ним при поданні касаційної скарги.
Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити частково.
Стягнути з Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 22.05.2008 року по 05.09.2013 року в розмірі 111875 (сто одинадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 28 коп. за вирахуванням обов'язкових платежів.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1510,42 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя підпис ОСОБА_4
Судді підпис ОСОБА_5
підпис ОСОБА_6
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Заяць