ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/640-41/266
28.08.09
За позовом
Відкритого акціонерного товариства "Західенерго"
До
Державного підприємства "Вугілля України"
Державне Відкрите акціонерне товариство Шахта "Білоріченська" Дочірнього підприємства ДХК "Луганськвугілля"
Про
стягнення 72 511, 09 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача - 1: не з'явився;
від відповідача -2: Лауніконіс В.П. -дов. № 01-1734 від 30.12.2008 року;
Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України", третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДВАТ "Шахта Білоріченська" про стягнення 72 511, 09 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч умов Договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 року та Додатку до нього № 05/07-Б від 26.04.2007 року поставив позивачу вугільну продукцію неналежного асортименту, внаслідок чого позивач повернув вантажовідправнику вагони з неналежним асортиментом вугіллям, а витрати в сумі 72 511, 09 грн. на повернення зазначених вагонів просить стягнути як збитки.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.03.2008 року у справі № 37/640 (суддя Кондратова І.Д .) позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2008 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду від 12.03.2008 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2009 року касаційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" задоволено, рішення господарського суду м. Києва від 12.03.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2008 року у справі № 37/640 скасовано повністю та направлено справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 року справу № 37/640 було передано на новий розгляд судді Спичаку О.М.
Ухвалою суду від 07.05.2009 року справу № 37/640 прийнято до свого провадження та присвоєно їй номер «37/640-41/266», розгляд справи призначено на 25.05.2009 року.
В судове засідання 25.05.2009 року представники позивача та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомленні належним чином.
Представник відповідача в судове засідання 25.05.2009 року з'явився, надав суду усні пояснення щодо заявлених вимог.
У зв'язку з неявкою представників позивача та третьої особи, ухвалою суду від 25.05.2009 року, розгляд справи відкладено на 12.06.2009 року.
В судовому засіданні 12.06.2009 року представник позивача надав усні пояснення щодо суті заявлених вимог.
Представник відповідача усні заперечення на позов, додаткові документи по справі.
Крім того, відповідач надав клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ДВАТ Шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля".
Представник третьої особи в судове засідання 12.06.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 12.06.2009 року на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості іншого відповідача ДВАТ Шахта "Білоріченська" Дочірнє підприємство ДХК "Луганськвугілля", розгляд справи відкладено на 03.07.2009 року.
В судовому засіданні 03.07.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги відповідно до наданих усних пояснень.
Представник відповідача - 1 надав усні заперечення на позов.
Представник відповідача -2 проти задоволення позову заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов, відповідно до якого, суму збитків завданих позивачу просив суд стягнути з ДП "Вугілля України".
Крім того, в судовому засіданні 03.07.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 37/640-41/266, яке судом задоволено.
Ухвалою суду від 03.07.2009 року розгляд справи відкладено на 28.08.2009 року.
В судове засідання 28.08.2009 року представники позивача та відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомленні належним чином.
Представник відповідача -2 надав усні пояснення по справі.
На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 28.08.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника відповідача-2 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача - 2, Господарський суд міста Києва, -
01.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Західенерго” (далі- покупець) та Державним підприємством “Вугілля України”(далі- постачальник) було укладено договір поставки № 9-02/1-П (далі -Договір).
Відповідного п. п. 1.1, 1.2 Договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором.
Як встановлено п. 2.1 Договору, вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP залізнична станція призначення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс”в редакції 2000 р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору. Мінімальна норма відвантаження -4 напіввагони.
На виконання умов Договору, 23-24 травня 2007 року від ДВАТ Шахта “Білоріченська” (далі - вантажовідправник) на адресу Бурштинської ТЕС за залізничною накладною № 49618923 (вагони №№ 66561812, 64388515, 67388835, 64579725, 60912185), № 49618943 (вагони №№ 63275648, 67609230, 65326449, 66691049, 65881385, 66730169, 65735664, 66748674, 66205402) надійшло вугілля марки ГСШ 0-13.
З огляду положень п. 3.2 Договору, сторони погодили, що перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт базова якість, терміни поставки, ціна та вартість товару визначаються в додатках до договору.
26 квітня 2007 року сторони підписали додаток № 05/07-Б до Договору, в якому погодили перелік вантажовідправників на поставку вугілля в травні. Серед даного переліку був відсутній такий вантажовідправник, як ДВАТ Шахта “Білоріченська”.
При прийманні спірного вугілля 23 та 24 травня 2007 року позивачем було встановлено, що відповідач поставив вугілля, асортимент якого не відповідає умовам додаткової угоди.
Частиною 1 статті 672 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі - продажу, покупець має право відмовитись від його прийняття та оплати.
Частинами 2, 3 статті 690 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитись ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право повернути його продавцеві. Витрати покупця у зв'язку із зберіганням неприйнятого товару та його поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем.
Листом № 06/1530 від 24.05.2007 року позивач повідомив вантажовідправника про відмову від прийняття вугілля згідно накладних № 49618923 та № 49618943.
У зв'язку з надходженням на адресу вантажоодержувача вугілля, асортимент якого не відповідає умовам договору, вугілля у вагонах №№ 63275648, 67609230, 65326449, 66691049, 65881385, 66730169, 65735664, 66748674, 66205402, №№ 66561812, 64388515, 67388835, 64579725, 60912185 було повернуто вантажовідправнику, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № Е35999128 від 25.05.2007 року, виданою залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.
Поставкою вугілля, асортимент якого не відповідає умовам додатку № 05/07-Б від 26.04.2007 року до Договору, позивачу було завдано збитки на загальну суму 72511,09 грн., зокрема сплатою залізниці:
- провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Збірна Донецької залізниці в сумі 60033,00 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 72039,60 грн., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № Е35999128 від 25.05.2007 року та переліком № 40 від 25.05.2007 року виданим залізницею;
- плати за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС в сумі 269,80 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 323,76 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами №№ 982/966 від 25.05.2007 року, 994/978 від 26.05.2007 року та переліками №№ 34 від 27.05.2007 року, № 26 від 28.05.2007 року виданими залізницею;
- плати за оформлення документів на відправлення вантажу в сумі 123,11 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 147,73 грн., що підтверджується накопичувальною карткою для додаткових зборів № 25.05.0290 від 25.05.2007 року та переліком № 34 від 27.05.2007 року виданим залізницею;
Таким чином, позивач вважає, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач зазнав збитки в розмірі 72511,09грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що до предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом, на підставі належних засобів доказування поставки відповідачем вугілля невідповідного асортименту та порушення ним вимог договору щодо поставки вугілля вантажовідправником, який не встановлений умовами договору.
Відповідач-1, як на підставу своїх заперечень посилається на те, що ДП “Вугілля України”, здійснюючи постачання вугілля до теплоелектростанцій закуповує вугільну продукцію у вугледобувних підприємств.
Крім того, відповідач-1 в обґрунтування своїх заперечень посилався на той факт, що відповідач -2 здійснив відвантаження вугілля безпідставно, в одноособовому порядку, оскільки вказівок щодо його поставки відповідач-1 не робив, додаткові угоди сторони також не укладали, стверджуючи, що позивач поніс збитки внаслідок неправомірних дій відповідача-2, а тому на думку відповідача -1 збитки підлягають стягненню з відповідача-2.
Суд розглянувши заперечення відповідача відзначає наступне.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.
Господарський суд міста Києва керуючись статтею 38 Господарського процесуального кодексу України звернувся до ДВАТ “Шахта “Білоріченська” з проханням надати суду письмові пояснення, в яких вказати, на якій підставі ДВАТ “Шахта “Білоріченська” з 23.05.2007 року по 24.05.2007 року на адресу Буршитенська ТЕС направляла вугілля марки ГСШ 0-13 за накладними № № 49618923 (вагони №№ 66561812, 64388515, 67388835, 64579725, 609121185) від 18.05.2007 року, №№ 49618943 (вагони №№ 3275648, 67609230, 65326449, 66691049, 65881385, 66730169, 65735664, 667486674,66205402) від 19.05.2007 року.
Відповідно до відповіді на судовий запит № 01-178 від 08.02.2008 року, судом було встановлено, що ДВАТ “Шахта “Білоріченська” направляла вугілля за накладними № № 49618923, 49618943 у відповідності до договору № 31-07/г-ЕН від 01.05.2007 року, який укладений між відповідачем та ДВАТ “Шахта “Білоріченська” щодо постачання вугільної продукції. Згідно даної продукції ДВАТ “Шахта “Білоріченська” є постачальником, а ДП “Вугілля України” покупцем вугілля.
Судом встановлено, що у відповідності до п. 2.6 Договору № 31-07/г-ЕН від 01.05.2007 року ДП “Вугілля України” та ДВАТ “Шахта “Білоріченська” погодили, що постачальник зобов'язується забезпечити наявність в графі 4 “Особливі відмітки” залізничних накладних відмітку “у власність ДП “Вугілля України” договір № ___ від ___ р. для ВАТ_____ згідно договору №_____ від ____, а також назву та місце знаходження постачальника.
Крім того, у відповідності до п. 2.6 Договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 року позивач та відповідач також погодили, що ДП “Вугілля України” зобов'язується забезпечити наявність в графі 4 “Особливі відмітки” залізничних накладних відмітку “у власність ДП “Вугілля України” договір № ___ від ___ р. для ВАТ_____ згідно договору №_____ від ____, а також назву та місце знаходження постачальника.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання даних умов договорів в залізничних накладних № № 49618923, 49618943 зазначено, що у власність ДП “Вугілля України” договір № 31-07/2-ЕН від 01.05.2004 року для ВАТ “Західенерго” згідно договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 року. Платником за даними залізничними накладними визначено ДП “Вугілля України”.
Судом встановлено, що єдиним постачальником вугілля для ВАТ “Західенерго” є ДП “Вугілля України”, в свою чергу ДВАТ “Шахта “Білоріченська” є лише вантажовідправником, а тому відповідальність перед позивачем щодо поставки вугілля, яке не відповідає вимогам договору, має нести саме відповідач, а не вантажовідправник. В свою чергу відповідач не позбавлений права звертатись до ДВАТ “Шахта “Білоріченська” щодо стягнення завданих збитків, в зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору № 31-07/2-ЕН від 01.05.2007 року, який укладений між відповідачем та ДВАТ “Шахта “Білоріченська”.
Разом з тим, слід зазначити, що на запит суду ДП "Донецька залізниця" надало інформацію з якої вбачається, що провізна плата за перевезення вантажу, який надійшов у вагонах на адресу позивача з вугіллям не тієї марки, згідно накладних № 49618923 від 18.05.2007 року № 49618943 від 19.05.2007 року, була оплачена Державним підприємством "Вугіллям України", тобто вугілля було відвантажено саме за вказівкою Державного підприємства "Вугілля України", а не за власною ініціативою ДВАТ Шахти "Білоріченська", як стверджує представник відповідача -1.
Вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що саме неправомірні дії ДП "Вугілля України" в порушення умов Договору призвели до поставки вугілля на адресу позивача не того асортименту, а тому обов'язок по відшкодуванню завданих збитків внаслідок таких дій покладається на Державне підприємство "Вугілля України".
Слід зазначити, що відповідно до пункту 6.4 Договору, за постачання вугілля пошарового завантаження в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).
Крім того, сторони також погодили, що всі спори та суперечності, які можуть виникнути в зв'язку з виконанням договору поставки, повинні розв'язуватись в досудовому порядку (шляхом переговорів, розгляду та задоволення претензій, тощо) згідно чинного законодавства. Якщо досудове врегулювання спору не призвело до розв'язання суперечностей, сторона, яка вважає себе потерпілою, має право звернутись до господарського суду за місцем знаходження відповідача у порядку, встановленому законодавством.
З метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія на загальну суму 72511,09 грн. з вимогою в семиденний строк відшкодувати завдані збитки. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.
Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання, однак на нього покладено обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками.
Відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, вугілля, яке повернене позивачем, було прийнято без заперечень, що свідчить про визнання відповідачем - 1 своєї вини у порушенні зобов'язання за Договором № 9-02/1-П від 01.02.2007 року.
Отже, судом встановлено, що відповідач-1 не виконав належним чином зобов'язання перед позивачем щодо поставки вугілля належного асортименту.
Про наявність причинного зв'язку між протиправною дією відповідача та збитками позивача свідчить факт порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо поставки вугілля належної асортименту, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення завданих збитків в сумі 72511, 09 грн. з відповідача -1 нормативно та документально доведені та підлягають задоволенню, а в частині вимог до відповідача - 2 позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Викладена правова позиція також підтверджується Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2009 року по справі № 37/637.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) 72511 (сімдесят дві тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 09 коп. збитків, 725 (сімсот двадцять п'ять) грн. 11 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові до Відкритого акціонерного товариства Шахта "Білоріченська" Дочірнього підприємства ДХК "Луганськвугілля" відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
01.10. 2009 року