79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.07.09 Справа№ 2/90
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Дідика А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” м. Київ до Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ в особі філії Західне регіональне управління Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Львів про дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу та стягнення 200000 грн. 00 коп.
Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Брокбізнес” м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ в особі філії Західне регіональне управління Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Львів про дострокове розірвання договору строкового банківського вкладу та стягнення 200000 грн. 00 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 27.04.2009р. призначив розгляд справи на 12.05.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 17.06.2009р., 25.06.2009р., 02.07.2009р.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено депозитний договір, відповідно до умов якого позивач перерахував на депозитний рахунок відповідача 200000 грн. 00 коп. Термін дії договору становив з 19.08.2008 по 24.08.2009р., дата повернення вкладу позивачу -24.08.2009р. В березні 2009р. позивач звернувся з листом до відповідача про повернення суми вкладу. Листом від 10.03.2009р. відповідач повідомив позивача, що підстав для дострокового повернення депозитного вкладу немає та посилається на постанову НБУ №413 від 04.12.2008р., якою банки зобов'язано не допускати дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками. Вважаючи дану відмову необґрунтованою, позивач звернувся з позовною заявою в суд, мотивуючи необгрунтованість відмови тим, що нормами цивільного законодавства (ст. 1060 ЦК України) передбачено, що банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Таким чином, представник позивача просить розірвати депозитний договір №146-дк від 19.08.2008р., стягнути з відповідача депозитний вклад в сумі 200000 грн. 00 коп.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 27.04.2009р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне:
19 серпня 2008 року між клієнтом (позивачем) та банком (відповідачем) було укладено депозитний договір №146-дк.
Згідно п. 1.1. депозитного договору №146-дк від 19.08.2008р., клієнт надає банку грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує проценти і повертає вклад, і нараховані на нього проценти згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.1. депозитного договору №146-дк від 19.08.2008р. встановлено, що клієнт розміщує в банку вклад у сумі 200000 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 3.1. депозитного договору №146-дк від 19.08.2008р., вклад надається банку до 24 серпня 2009р. включно.
Як встановлено судом, позивач згідно платіжного доручення №6748 від 22.08.2008р. здійснив перерахування відповідачу коштів в розмірі 200000 грн. 00 коп. з призначенням платежу “розміщення тимчасово вільних коштів на депозитний рахунок зг. депоз. дог. №146-дк від 19.08.08р. Без ПДВ”.
Згідно п. 7.2. договору, клієнт має право на дострокове повернення вкладу, але не раніше, ніж через 3 календарних днів з моменту зарахування коштів на депозитний рахунок. За умови дотримання вищевказаної умови, дострокове повернення вкладу або його частини здійснюється банком на підставі письмового попередження клієнтом банку не менш, ніж за 3 банківських дні до дати дострокового повернення.
Листом за вих. №0603/08 від 06.03.2009р. позивач звернувся до відповідача про повернення депозитного вкладу в сумі 200000 грн. 00 коп.
Листом за вих. №242/1 від 10.03.2009р. відповідач повідомив позивача, що підстав для дострокового повернення депозитного вкладу немає, в обґрунтування чого посилається на постанову НБУ №413 від 04.12.2008р., якою банки зобов'язано не допускати дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками.
Таким чином, з матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо дострокового повернення депозитного вкладу не виконав, сума неповернутого депозитного вкладу на дату судового розгляду становить 200000 грн. 00 коп.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Як вбачається судом з тексту депозитного договору №146-дк від 19.08.2008р., вказаний договір укладений на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад), а саме до 24 серпня 2009р.
Таким чином суд прийшов до висновку, що оскільки депозитний договір №146-дк від 19.08.2008р. укладений на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку, відповідач був зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Відмова відповідача у поверненні позивачу на його вимогу вищевказаного банківського вкладу в силу ст. 1060 ЦК України є неправомірною.
Окрім того, можливість дострокового повернення депозитного вкладу передбачена умовами депозитного договору №146-дк від 19.08.2008р., зокрема п. 7.2.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 651 ЦК України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Невиконання відповідачем вимоги позивача щодо повернення суми вкладу призвело до істотного порушення умов договору, внаслідок чого позивачу завдано шкоду, яка полягає в тому, що позивач не має можливості використовувати суму вкладу у своїй господарській діяльності.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема припинення правовідношення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 599, 610, 611, 626, 651, 631, 1058, 1060 ЦК України та ст.ст. 4, 43, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Розірвати депозитний договір №146-дк від 19 серпня 2008р., укладений між Відкритим акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ в особі філії Західне регіональне управління Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Львів та Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Брокбізнес”.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ, вул. Артема, 60 (ідентифікаційний код 09807856) в особі філії Західне регіональне управління Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Львів, вул. Банківська, 5 (ідентифікаційний код 22403603) на користь Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” м. Київ, вул. Саксаганського, 115А (ідентифікаційний код 20344871) 200000 грн. 00 коп. депозитного вкладу, 2085 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя