Кіровоградської області
"09" червня 2009 р.
Справа № 3/52
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н. В. Болгар розглянув у засіданні справу № 3/52
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженер-комплект";
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Олександрійська фірма "Віра-Сервіс";
про стягнення 1 289 937 грн. 63 коп.
Представники:
позивача - директор Деркач І.Б.;
позивача - адвокат Кузнєцов А.О., довіреність б/н від 29.04.09;
відповідача - Стельмах, довіреність б/н від 20.11.08.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженер-Комплект" (далі по тексту - ТОВ "Інженер-Комплект") звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Олександрійська фірма "Віра-Сервіс" (далі по тексту - ВАТ "Олександрійська фірма "Віра-Сервіс") 1 289 937 грн. 63 коп., з яких 1 275 397 грн. є боргом за поставлену по договору № 1 від 10.01.08 продукцію, 14 540 грн. 63 коп. - річними, нарахованими на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
12.05.09 позивач змінив предмет позову і просив стягнути з відповідача 1 275 397 грн. боргу за поставлену по договору № 1 від 10.01.08 продукцію, 175 153 грн. 24 коп. - суму, на яку збільшився борг внаслідок застосування встановленого індексу інфляції, 30 927 грн. 28 коп. річних у розмірі 3 процентів від простроченої суми платежу, 150 126 грн. 60 коп. пені, всього - 1 631 604 грн. 12 коп., 15 000 грн. витрат, понесених при оплаті юридичних послуг.
У заяві, що надійшла до господарського суду 18.05.09 ТОВ "Інженер-Комплект" як судові витрати просить стягнути з ВАТ "Олександрійська фірма "Віра-Сервіс" витрати на оплату послуг адвоката - 10 000 грн., витрати по сплаті сум державного мита та вартості послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Таким чином, станом на 09.06.08 вимогами позивача є стягнення з відповідача 1275 397 грн. боргу за поставлену по договору № 1 від 10.01.08 продукцію, 175 153 грн. 24 коп. - суму, на яку збільшився борг внаслідок застосування встановленого індексу інфляції, 30 927 грн. 28 коп. річних у розмірі 3 процентів від простроченої суми платежу, 150 126 грн. 60 коп. пені, всього - 1 631 604 грн. 12 коп., а також судових витрат - витрати на оплату послуг адвоката - 10 000 грн., витрати по сплаті сум державного мита та вартості послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Відповідач вимоги заявника визнав частково у сумі 835 358 грн., посилаючись у відзиві на позов на те, що
заборгованість у сумі за матеріали згідно рахунку без номера від 05.01.09 у сумі 10 000 грн. сплачена платіжним дорученням № 29 від 05.01.09, а на суму 100 000 грн. відпущений в рахунок боргу станок зубофрезерний ЕЗС-699.31 № 1 інв. № 8861 по накладній № 73 від 05.10.08;
поставка редукторів на суму 319 887 грн. не обумовлена договором № 1 від 10.01.08, тому редуктори знаходяться на зберіганні;
витрати у сумі 20 152 грн. за митне оформлення ватажу (бракованого редуктора РМ-1000-31,5-22МУ1) за п. 4.2 договору № 1 від 10.01.08 покладаються на постачальника.
ВАТ "Олександрійська фірма "Віра-Сервіс" не надало витребувані господарським судом в ухвалі від 18.05.09 документи на підтвердження того що митне оформлення вантажу здійснювалося щодо редукторів, поставлених по договору № 1 від 10.01.08, письмове обґрунтування правових підстав невизнання факту поставки редукторів на суму 319 887 грн. по договору № 1 від 10.01.08 при наявності підписаних сторонами специфікацій до такого договору, документи, по яких майно приймалося не зберігання. Представник такої особи у засіданні повідомив про відсутній витребуваного і неможливість його подання.
У засіданні 09.06.09 відповідачем в особі його представника надані докази надсилання позивачеві 09.06.09 за вих. № 90-П від 05.06.09 листа з пропозицією зарахувати, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, в рахунок боргу за поставлене по договору № 1 від 10.01.08 устаткування станок зубофрезерний ЕЗС-699.31 № 1 за ціною 100 000 грн. Керівник ТОВ "Інженер-Комплект" у засіданні проти такого зарахування заперечень не виклала.
Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.
Сторонами укладений договір № 1 від 10.01.08 із додатковими угодами № № 1, 2 від 28.03.08 та 22 специфікаціями як додатками до такого договору, за умовами яких ТОВ "Інженер-Комплект" - постачальник зобов'язалося поставити, а ВАТ "Олександрійська фірма "Віра-Сервіс" - покупець - оплатити товар (редуктори) на протязі 10 днів з дати поставки.
Договори та інші правочини, як то встановлено п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків і, відповідно - зобов'язань.
На виконання зобов'язань по названому договору постачальник здійснював поставку у 2008 р. редукторів, однак покупець не виконав зобов'язань щодо оплати в обумовлений договором строк редукторів, поставлених по накладних № РН-0000019 від 28.03.08 на суму 18 600 грн. № РН-0000020 від 28.03.08 на суму 117 000 грн., № РН-0000024 від 11.04.08 на суму 108 000 грн., № РН-0000027 від 18.04.08 на суму 98 400 грн., № РН-0000028 від 18.04.08 на суму 55 800 грн., № РН-0000029 від 15.05.08 на суму 54 000 грн., № РН-0000030 від 15.05.08 на суму 19 800 грн., № РН-0000031 від 23.05.08 на суму 39 888 грн., № РН-0000032 від 23.05.08 на суму 40 800 грн., № РН-0000033 від 09.06.08 на суму 56 664 грн., № РН-0000034 від 09.06.09 на суму 55 614 грн., № РН-0000035 від 09.06.09 на суму 112 608 грн., № РН-0000036 від 03.07.08 на суму 37 200 грн., № РН-0000037 від 11.07.08 на суму 72 264 грн., № РН-0000038 від 11.07.08 на суму 12 600 грн., № рн-0000044 від 30.09.08 на суму 82 440 грн., № РН-0000045 від 30.09.08 на суму 54 972 грн., № РН-0000046 від 30.09.08 на суму 22 200 грн., № РН-0000047 від 30.09.08 на суму 53 313 грн., № РН-0000048 від 30.09.08 на суму 54 000 грн., № РН-0000050 від 14.10.08 на суму 37 200 грн., № РН-0000051 від 14.10.08 на суму 93 600 грн., № РН-0000051 від 28.10.08 на суму 43 872 грн., № РН-0000054 від 28.10.08 на суму 52 962 грн., всього на суму 1 393 797 грн.
Факт таких поставок, кількість і вартість товару відповідачем не оспорені.
З посиланням на рахунок б/н від 05.01.09 відповідача платіжним дорученням № 29 від 05.01.09 перерахував на банківський рахунок позивача 10 000 грн. Така сума зарахована заявником позову в рахунок зменшення суми боргу за поставлений по названих накладних товар.
Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530, 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, і якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на 05.05.2009 р. за даними позивача заборгованість відповідача складала 1 275 379 грн. Оскільки ВАТ "Олександрійська фірма "Віра-Сервіс" не надало доказів того, що витрати на суму 20152 грн. за митне оформлення вантажу ним понесені внаслідок неналежного виконання ТОВ "Інженер-комплект" зобов'язань саме по договору № 1 від 10.01.08 та не довело підстав для невизнання факту поставки саме по такому договору редукторів на суму 319 887 грн., а також до дати звернення першого до господарського суду із позовною заявою не здійснив дій, передбачених ст. 601 Цивільного кодексу України, щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 100 000 грн. за переданий по накладній № 73 від 05.11.08, довіреності № 1 від 05.11.08 станок зубофрезерний ЕЗС-699.31 № 1 інв. № 8861, господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість звернення позивача до відповідача як до боржника, який неналежним чином виконав грошові зобов'язання по договору, з вимогою про сплату боргу.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача борг з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 1 450 550 грн. 24 коп. та 30 927 грн. 28 коп. річних у розмірі 3 процентів, викладаючи розрахунок таких нарахувань у розрахунках № 3, 4, доданих до "уточнюючої позовної заяви (про збільшення позовних вимог)", яка надійшла 12.05.09.
Господарський суд визнав правомірним звернення із позовом про стягнення з відповідача зазначених суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та суми річних. Однак, враховуючи те, що 09.06.09, до винесення рішення у справі, ВАТ "Олександрійська фірма "Віра-Сервіс" з посиланням на ст. 60 Цивільного кодексу України звернулося письмово до ТОВ "Інженер-Комплект" про зарахування зустрічних вимог на суму 100 000 грн. і останнє із таким зарахуванням погодилося, тобто зобов'язання на суму 100 000 грн. припинилося, господарський суд на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі на суму 100 000 грн. боргу і задовольняє позов про стягнення з відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 1 350 550 грн. та 30 927 грн. 28 коп. річних.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 150 126 грн. 60 коп.
Як встановлено ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), і правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 5.2 договору № 1 від 10.01.08 сторони узгодили умову про те, що в разі, коли покупець не провів оплату поставленої продукції на протязі строків зазначених у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, він виплачує пеню в розмірі 1 процента вартості не оплаченої продукції за кожен день прострочення.
Строки виконання грошових зобов'язань обумовлені не у специфікаціях, а у додатку № 2 від 28.03.08 до договору № 1 від 10.01.08, що не позбавляє постачальника права вважати правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиненим у письмовій формі.
Сторони є суб'єктами господарювання і їх відносини регулюються також і нормами Господарського кодексу України.
Частиною першою ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до ч. 6 ст. 231 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України і не може перевищувати такої подвійної облікової ставки. Нарахування штрафних санкцій, в тому числі і пені, за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Такі положення містить ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Розрахунок пені складений ТОВ "Інженер-Комплект" з урахуванням названих вище норм, однак, сума пені становить не 150 126 грн. 60 коп., а 148 972 грн. 47 коп., тому позов про стягнення пені підлягає задоволенню господарським судом частково.
Загальна сума позову, що задоволена, складає 1 530 449 грн. 75 коп.
З тих причин, що спір виник внаслідок неправильних дій ВАТ "Олександрійська фірма "Віра-Сервіс", господарський суд на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу У країни приймає рішення про відшкодування на користь позивача понесені ним витрати по сплаті державного мита по платіжних дорученнях № 116 від 15.04.09 на суму 12 899 грн. 37 коп., № 131 від 08.05.09 на суму 3 461 грн. 04 коп. у повному обсязі - в сумі 16 360 грн. 41 коп.
Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати у сумі 117 грн. 92 коп. з оплати послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу та 10 000 грн. з оплати послуг адвоката.
Рішення місцевого господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його суддею, підлягає виконанню в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження", і може бути оскаржене в межах зазначеного терміну до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. 49, п. 1-1. ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Олександрійська фірма "Віра-Сервіс" (адреса: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Паризької Комуни, 1; і. к. 00211369) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інженер-Комплект" (адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 11/36; і. к. 32040374) 1 350 550 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 30 927 грн. 28 коп. річних, 148 972 грн. 47 коп. пені, 16360 грн. 41 коп. державного мита, 117 грн. 92 коп. вартості послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу та 10 000 грн. вартості послуг адвоката.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
4. Провадження у справі на суму 100 000 грн. боргу припинити.
5. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
6. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам.
Суддя Н. В. Болгар
12.06.09