ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/70
21.09.09
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Транс -BM Trans”
2) товариства з обмеженою відповідальністю „БМ БудМеханізація”
про стягнення заборгованості - 387 347,15 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Мукоїда Л.В. - представник за довіреністю № 26-12/08-6 від 26.12.2008;
від відповідачів: 1) не з'явився;
2)Данькевич І.В. -представник за довіреністю № 01/04-09 від 01.04.2009.
встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Транс -BM Trans” про стягнення 387 347,15 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.10.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „БМ Транс -BM Trans” (відповідач-1) було укладено договір поруки № 1234-10/07.
Договором поруки забезпечується виконання зобов'язань за договорами фінансового лізингу № L1234-10/07 від 15.10.2007 року, № L1235-10/07 від 15.10.2007 року, № L1236-10/07 від 15.10.2007 року, № L1237-10/07 від 15.10.2007 року, № L1238-10/07 від 15.10.2007 року, № L1239-10/07 від 15.10.2007 року, № L1240-10/07 від 15.10.2007 року укладених між позивачем та ТОВ „БМ БудМеханізація”.
Лізиногоодержувач в порушення умов договорів лізингу не сплатив передбачені договорами платежі, у зв'язку з чим станом на 15.12.2008 року у лізингоодержувача виникла заборгованість по сплаті поточних платежів у розмірі 370587,86 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача-1 заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 370587,86 грн., пеню в розмірі 16759,29 грн., всього 387347,15 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.01.2009 року порушено провадження у справі № 33/70 і призначено до розгляду на 03.03.2009 року.
У судове засідання 03.03.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/70 не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 03.03.2009 року представник позивача з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/70 виконав.
Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 24.03.2009 року у зв'язку з клопотанням представника відповідача та його неявкою в судове засідання.
У судове засідання 24.03.2009 року представники сторін з'явились, представник відповідача подав суду заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ „БМ БудМеханізація”.
Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ „БМ БудМеханізація”.
Суд за власною ініціативою, на підставі ст.24 ГПК України, залучив до участі у справі іншого відповідача ТОВ „БМ БудМеханізація”.
Відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 07.04.2009 року у зв'язку з залученням до участі у справі іншого відповідача .
У судове засідання 07.04.2009 року представник відповідача-2 не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 24.03.09 не виконав, через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 07.04.2009 року представники позивача та відповідача-1 подали документи на виконання вимог ухвали суду від 24.03.2009 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи.
Суд задовольнив клопотання представників позивача та відповідача-1 про продовження строку розгляду справи.
Відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 26.05.2009 року у зв'язку з клопотанням представника відповідача-2 та його неявкою в судове засідання.
У судове засідання 26.05.2009 року представники сторін з'явились, представник відповідача-2 заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливістю врегулювання спору мирним шляхом, представник відповідіча-1 підтримав вищезазначене клопотання.
Відповідно до ст. 77 ГПК України суд оголосив перерву до 09.06.2009 року у зв'язку із можливим врегулюванням спору мирним шляхом.
У судове засідання 09.06.2009 року представник відповідача-1 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача-2 подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить частково відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 20.07.2009 року у зв'язку з неявкою представника відповідача-1 в судове засідання та необхідністю надання додаткових доказів по справі.
У судове засідання 20.07.2009 року представник відповідача-1 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача через загальний відділ діловодства подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму боргу -370587,86 грн., пеню -44283,92 грн., інфляційні -46577,74 грн., 3% - 8583,70 грн., всього 470033,23 грн., а також надав копію акту звіряння взаєморозрахунків, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача-2 просив суд частково відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 77 ГПК України судом прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи на 21.09.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача-1 в судове засідання та необхідністю дослідження та оцінки доказів по справі.
В судовому засіданні 21.09.2009 року оголошено повний текст рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
15.10.2007 року між позивачем та відповідачем-2 було укладено договори фінансового лізингу № L1234-10/07, № L1236-10/07, № L1237-10/07, № L1238-10/07, № L1239-10/07, № L1240-10/07.
Відповідно до п.1.1 зазначених договорів від 15.10.2007 року лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Згідно з п. 4.1 зазначених договорів лізингу від 15.10.2007 року лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця.
Пунктом 4.2 договорів лізингу від 15.10.2007 року передбачено, що розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.
Згідно з п.4.4 договорів лізингу від 15.10.2007 року поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду.
Відповідно до п. 4.5 комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу.
Відповідно до п.4.9 договорів лізингу від 15.10.2007 року всі зазначені цим розділом лізингові платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання предмета лізингу, лізингоодержувач сплачує за правилами наведеними в графіку.
Відповідно до п.5.3 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договорів від 15.10.2007 року) лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цього договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу лізиногоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.
Згідно з п.5.4 Загальних умов фінансового лізингу лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодежувачу за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.
На виконання умов договорів фінансового лізингу № L1234-10/07 від 15.10.2007 року, № L1236-10/07 від 15.10.2007 року, № L1237-10/07 від 15.10.2007 року, № L1238-10/07 від 15.10.2007 року, № L1239-10/07 від 15.10.2007 року, № L1240-10/07 від 15.10.2007 року позивачем було укладено договір купівлі-продажу № Р1234-10/07, відповідно до якого позивачем було придбано у ТОВ «БМ БудМеханізація»предмети лізингу для подальшої передачі в лізинг ТОВ «БМ БудМеханізація» (відповідачу-2). Предмети лізингу були передані позивачем відповідачу-2 31.10.2007 року за актом приймання-передачі предметів лізингу.
15.10.2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-2 перед позивачем, між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 1234-10/07.
Відповідно до п.1.2 договору поруки № 1234-10/07 поручитель (відповідач-1) на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед лізингодавцем (позивачем) відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача -ТОВ „БМ БудМеханізація” (відповідач-2), які виникають за договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступними: сплатити лізингові платежі та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штраф) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.
Відповідно до п. 1.3 договору поруки № 1234-10/07 зобов'язання поручителя перед лізингодавцем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором, не потребують.
Згідно з п.2.1 договору поруки № 1234-10/07 у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договорами лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.
Пунктом 2.4. договору поруки № 1234-10/07 встановлено, що у випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед лізингодавцем за договорами лізингу, лізингодавець має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи частині.
Відповідно до п..2.5 договору поруки № 1234-10/07 у випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед лізингодавцем за договорами лізингу поручитель приймає на себе зобов'язання здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому лізингодавцем, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги лізингодавця.
Оскільки відповідач-1 порушуючи зобов'язання за договорами фінансового лізингу № L1234-10/07 від 15.10.2007 року, № L1236-10/07 від 15.10.2007 року, № L1237-10/07 від 15.10.2007 року, № L1238-10/07 від 15.10.2007 року, № L1239-10/07 від 15.10.2007 року, № L1240-10/07 від 15.10.2007 року не сплачує вчасно та в повному обсязі лізингові платежі, у зв'язку з чим станом на 15.12.08 має прострочену заборгованість перед відповідачем в розмірі 370587,86 грн., 17.11.2008 року позивачем було направлено відповідачу-1 лист вих. № 810-11/08 з вимогою про виконання забезпечених порукою зобов'язань на суму 364671,08 грн. протягом 3 днів з моменту отримання вимоги. Зазначений лист був отриманий відповідачем-1 19.11.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 04611106, яке знаходиться в матеріалах справи.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно ч.1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Пунктом 3 ч.2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості майна від відповідача-2 не надходило.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач-2 у судове засідання з'явився, однак доказів повної та своєчасної сплати лізингових платежів не надав.
Суд не приймає заперечення відповідача-1 та відповідача-2 щодо невідповідності заявленої до стягнення позивачем суми лізингових платежів фактичній сумі боргу виходячи з наступного.
Відповідно до примітки до п.2 додатку № 1 «Графік платежів»до договорів лізингу від 15.10.2007 року коригування розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами п.п. 6.1.1-6.1.5 Загальних умов.
Відповідно до п. 6.1 Загальних умов лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках:
- У випадку зміни встановленого на день укладання договору розміру ставки EURIBOR на період 1 місяць, розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу;
- У разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою НБУ, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20% нарахованому на таке перевищення.
- Оскільки для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту - Євро, то у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого НБУ курсу гривні до Євро по відношенню до визначеного в п.2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до Євро.
- В інших випадках, визначених договором та додатками до нього.
За липень-грудень 2008 року (9-14 періоди лізингу) позивачем виставлялись відповідачу-2 за договором фінансового лізингу № L1234-10/07 від 15.10.2007 наступні рахунки-фактури:
1. № L1234-10/07/9 від 01.07.08 на суму 18611,40 грн.
2. № L1234-10/07/10 від 01.08.08 на суму 18348,98 грн.
3. № L1234-10/07/11 від 01.09.08 на суму 17234,15 грн.
4. № L1234-10/07/12 від 01.10.08 на суму 16914,93 грн.
5. № L1234-10/07/13 від 03.11.08 на суму 17589,86 грн.
6. № L1234-10/07/14 від 01.12.08 на суму 20220,64 грн.
За липень-грудень 2008 року (9-14 періоди лізингу) позивачем виставлялись відповідачу-2 за договором фінансового лізингу № L1236-10/07 від 15.10.2007 наступні рахунки-фактури:
1.№ L1236-10/07/9 від 01.07.08 на суму 19087,90 грн.
2.№ L1236-10/07/10 від 01.08.08 на суму 18818,78 грн.
3. № L1236-10/07/11 від 01.09.08 на суму 17675,40 грн.
4. № L1236-10/07/12 від 01.10.08 на суму 17348,02 грн.
5. № L1236-10/07/13 від 03.11.08 на суму 18040,21 грн.
6.№ L1236-10/07/14 від 01.12.08 на суму 20738,38 грн.
За червень-грудень 2008 року (8-14 періоди лізингу) позивачем виставлялись відповідачу-2 за договором фінансового лізингу № L1237-10/07 від 15.10.2007 наступні рахунки-фактури:
1. № L1237-10/07/8 від 02.06.08 на суму 18938,78 грн.
2. № L1237-10/07/9 від 01.07.08 на суму 19087,90 грн.
3 № L1237-10/07/10 від 01.08.08 на суму 18818,78 грн.
4. № L1237-10/07/11 від 01.09.08 на суму 17675,40 грн.
5. № L1237-10/07/12 від 01.10.08 на суму 17348,02 грн.
6 .№ L1237-10/07/13 від 03.11.08 на суму 18040,21 грн.
7. № L1237-10/07/14 від 01.12.08 на суму 20738,38 грн.
За вересень-грудень 2008 року (11-14 періоди лізингу) позивачем виставлялись відповідачу-2 за договором фінансового лізингу № L1238-10/07 від 15.10.2007 наступні рахунки-фактури
1. № L1238-10/07/11 від 01.09.08 на суму 6382,96 грн.
2. № L1238-10/07/12 від 01.10.08 на суму 6264,72 грн.
3. .№ L1238-10/07/13 від 03.11.08 на суму 6514,70 грн.
4. № L1238-10/07/14 від 01.12.08 на суму 7489,04 грн.
За серпень-грудень 2008 року (10-14 періоди лізингу) позивачем виставлялись відповідачу-2 за договором фінансового лізингу № L1239-10/07 від 15.10.2007 наступні рахунки-фактури:
1..№ L1239-10/07/10 від 01.08.08 на суму 3447,38 грн.
2. № L1239-10/07/11 від 01.09.08 на суму 3237,92 грн.
3. № L1239-10/07/12 від 01.10.08 на суму 3177,95 грн.
4. № L1239-10/07/13 від 03.11.08 на суму 3304,75 грн.
5..№ L1239-10/07/14 від 01.12.08 на суму 3799,03 грн.
За жовтень-грудень 2008 року (12-14 періоди лізингу) позивачем виставлялись відповідачу-2 за договором фінансового лізингу № L1240-10/07 від 15.10.2007 наступні рахунки-фактури:
1. № L1240-10/07/12 від 01.10.08 на суму 4051,27 грн.
2. № L1240-10/07/13 від 03.11.08 на суму 4212,93 грн.
3..№ L1240-10/07/14 від 01.12.08 на суму 4843,02 грн.
Лізингодавець у відповідному рахунку на сплату поточного лізингового платежу за відповідний період лізингу зазначає підстави зміни розміру поточних лізингових платежів та порядок їх розрахунку. У вказаних рахунках-фактурах позивач зазначив значення EURIBOR 1 М на дату виставлення рахунку, курс НБУ на дату виставлення рахунку гривня/євро та коефіцієнт індексації платежу.
Факт наявності заборгованості відповідача-2 по сплаті лізингових платежів за договорами лізингу № L1234-10/07 від 15.10.2007 року, № L1236-10/07 від 15.10.2007 року, № L1237-10/07 від 15.10.2007 року, № L1238-10/07 від 15.10.2007 року, № L1239-10/07 від 15.10.2007 року, № L1240-10/07 від 15.10.2007 року підтверджується наявними в матеріалах справи актами звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.07 по 31.08.08 та з 01.09.08 по 31.01.09, що підписані та скріплені печатками позивача та відповідача-2; копією виписки по рахунку № 2600514928 з 01.05.07 по 20.05.09.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за лізинговими платежами в сумі 370587,86 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості по сплаті лізингових платежів визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 5.1. договорів фінансового лізингу № L1234-10/07 від 15.10.2007 року, № L1236-10/07 від 15.10.2007 року, № L1237-10/07 від 15.10.2007 року, № L1238-10/07 від 15.10.2007 року, № L1239-10/07 від 15.10.2007 року, № L1240-10/07 від 15.10.2007 року за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Щодо доводів відповідачів про неправильність нарахування позивачем пені за неналежне виконання умов договорів, суд зазначає наступне.
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки відповідачами не надано суду власного контррозрахунку пені, суд погоджується із здійсненим позивачем розрахунком пені з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог у сумі 44283,92 грн.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення пені за порушення строків сплати лізингових платежів у сумі 44283,92 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути 3% річних в розмірі 8583,70 грн., а також інфляційні, у розмірі 46577,74 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком позивача суми втрат від інфляції та розрахунком трьох процентів річних від простроченої суми, що надані у додатках до заяви про збільшення позовних вимог, і вважає їх обґрунтованими.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення 8583,70 грн. - 3 % річних та 46577,74 грн. -збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з п.2.1 договору поруки від 15.10.07 № 1234-10/07 у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договорами лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Транс -BM Trans” (03148 м. Київ, вул. Жмеринська, 26, п/р 2600401285062 в ВАТ „Державний Експортно-імпортний Банк України”, МФО 322313, код ЄДРПОУ 22974033) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення та товариства з обмеженою відповідальністю „БМ БудМеханізація” (03148 м. Київ, вул. Жмеринська, 26, п/р 26000012825968 в ВАТ „Державний Експортно-імпортний Банк України”, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32424632) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (юридична адреса: 01133, м.Київ, бульв. Лесі Українки, 28А; фактична адреса: 04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, п/р 2600514928 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 34480657) суму основної заборгованості в розмірі 370587 (триста сімдесят тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 86 коп., пеню в розмірі 44283 (сорок чотири тисячі двісті вісімдесят три) грн. 92 коп., нарахування встановленого індексу інфляції в сумі 46577 (сорок шість тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 74 коп., 3% річних в сумі 8583 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят три) 70 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4700 (чотири тисячі сімсот) грн. 33 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий