ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/370
11.09.09
За позовом
Відкритого акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»
До
Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНЛЕГПРОМ»
Про
стягнення 141 375,34 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: Кальонов Є.А. -дов. № 09/185 від 12.01.09 р.
Від відповідача: Чех О.М. -дов. № 178 від 12.08.09 р., Кириленко Н.В. -дов. № б/н від 01.07.09 р.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНЛЕГПРОМ»про стягнення 111 218,40 грн. заборгованості, 13 309,64 грн. пені, 3 945,97 грн. річних процентів та 12 901,33 грн. інфляційних нарахувань у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 592 від 15.05.08 р. щодо розрахунку за отриману продукцію.
Ухвалою суду від 02.07.09 р. було порушено провадження у даній справі № 37/370 та призначено її розгляд на 03.08.09 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 31.07.09 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з відпусткою його представника.
Розглянувши подане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому перебування одного з представників відповідача у відрядженні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.
Представник позивача у судовому засіданні 03.08.09 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. На виконання вимог ухвали суду від 02.07.09 р. надав витребувані документи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання.
Ухвалою суду від 03.08.2009 р. розгляд даної справи був відкладений до 12.08.09 р. у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання.
У судовому засіданні 12.08.2009 р. представник позивача надав суду витребувані документи, повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні повідомив, що йому на даний час не відомо, чи приймався Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНЛЕГПРОМ»від позивача товар за накладними, зазначеними у позовній заяві. Не зміг пояснити, чи користується ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ» круглою печаткою із зазначенням цифри № 1 для оформлення фінансових документів, а також чи відображено в бухгалтерському обліку відповідача господарські операції щодо отримання від позивача товару, щодо якого виник спір.
За таких обставин судом на підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні була оголошена перерва до 19.08.2009 р. для надання можливості відповідачу належним чином підготуватися до судового розгляду даної справи.
У судове засідання 19.08.2009 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача надав суду пояснення, згідно з якими визнав, що ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ»користується круглою печаткою із зазначенням цифри № 1 для оформлення фінансових документів, проте знову не зміг надати пояснення з питань, чи приймався Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНЛЕГПРОМ»від позивача товар за накладними, зазначеними у позовній заяві, а також чи відображено в бухгалтерському обліку відповідача господарські операції щодо отримання від позивача товару, стосовно якого виник спір.
Ухвалою суду від 19.08.2009 р. розгляд даної справи було відкладено до 28.08.2009 р. у зв'язку з повторним ненаданням відповідачем вичерпних та обґрунтованих відповідей на запитання суду, а також зважаючи на неявку представника позивача у судове засідання.
У судове засідання 28.08.2009 р. представник позивача повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача надав суду письмові пояснення, відповідно до яких визнав, що ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ»має заборгованість перед позивачем в розмірі 111 218,40 грн., у підтвердження чого представив суду копію акту звірки взаєморозрахунків.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги повторне нез'явлення представника позивача у судове засідання, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, ухвалою суду від 28.08.09 р. було відкладено розгляд даної справи на 11.09.09 р.
Представник позивача у судове засідання 11.09.09 р. повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача у даному судовому засіданні надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Відкритим акціонерним товариством «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНЛЕГПРОМ»(покупець) був укладений договір № 592 від 15.05.08 р., відповідно до умов якого продавець поставляє покупцю гофропродукцію (продукцію), в асортименті, кількості та по цінах згідно замовлень, узгоджених сторонами в порядку та на умовах, визначених цим договором в межах річної специфікації.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.п. 3.3. та 3.3.1., за письмовою згодою сторін (шляхом обміну листами або підписання додаткової угоди), продукція може бути доставлена покупцю автомобільним транспортом продавця, в даному випадку транспортні затрати продавця оплачуються покупцем одночасно з оплатою за партію продукції, по тарифах, які діють у продавця на момент виставлення рахунку на оплату відповідної партії продукції. Транспортні затрати продавця вказуються в рахунку окремим рядком.
Згідно з листом № 112 від 15.05.08 р. ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ»зробило заявку на поставку продукції за договором № 592 від 15.05.08 р. транспортом позивача із розрахунку 2 916,00 грн. за партію товару. Оскільки позивачем було відвантажено 3 (три) партії продукції, то відповідач повинен був сплатити позивачеві 8 748,00 грн. за транспортні послуги.
У відповідності до п.п. 3.4., 3.5. та 3.6. договору № 592 від 15.05.08 р., право власності на продукцію, а також всі ризики втрати і/або пошкодження продукції переходять від продавця до покупця з моменту передачі продукції перевізнику; продукцію супроводжують наступні документи: товарно-транспортна накладна, відвантажувальна специфікація, посвідчення якості, рахунок-фактура та податкова накладна; вантажоотримувачем за даним договором може бути третя сторона, при цьому покупець зобов'язується письмово надати продавцю (до проведення відвантаження) письмове повідомлення про згоду прийняти продукцію.
З матеріалів справи № 37/370 вбачається, що ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»на виконання умов договору № 925 від 15.05.08 р. виготовив та відвантажив відповідачу продукцію за товарно-транспортними накладними 10ААА № 429220 від 22.09.08 р., 02АБК № 103397 від 09.10.08 р. та 02АБК № 105955 від 30.09.08 р. у кількості 14 400 штук на загальну суму 102 470,40 грн., про що свідчать заявки на транспортування вантажу автомобільним транспортом № 117 від 22.09.08 р., № 1251 від 29.09.08 р., № 1315 від 08.10.08 р. та довіреності на отримання матеріальних цінностей перевізником № 09/203 від 22.09 08 р., № 09/220 від 30.09.08 р., та № 10/21 від 09.10.08 р.
Згідно з п. 2.5. договору № 592 від 15.05.08 р., оплата за відвантажену партію продукції здійснюється покупцем банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати її відвантаження зі складу продавця, вказаної в товарно-транспортній накладній.
Позивач у позовній заяві стверджував, що відповідач не виконав своє зобов'язання за договором № 592 від 15.05.08 р. по оплаті отриманої продукції, у зв'язку з чим станом на день подачі позовної заяви має заборгованість у сумі 102 470,40 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків з 01.01.08 р. по 31.12.08 р., підписаним та скріпленим печатками сторін.
За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 111 218,40 грн. основного боргу, 13 309,64 грн. пені, 3 945,97 грн. річних процентів та 12 901,33 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати продукції за договором № 592 від 15.05.08 р.
У відповідності з перерахунком наданим позивачем у судовому засіданні 12.08.09 р., пеня становить 11 701,50 грн., інфляційні нарахування -14 243,66 грн. та річні проценти -3 322,16 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1. статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки продукції від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 592 від 15.05.08 р. строк оплату за отриману продукцію не здійснив.
Відповідач надав суду письмові пояснення, відповідно до яких визнав, що ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ»має заборгованість перед позивачем у розмірі 111 218,40 грн.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач визнав обставини, які повідомлені позивачем, то позов ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»щодо стягнення з ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ»основного боргу за договором № 592 від 15.05.08 р. у розмірі 111 218,40 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»просить суд також стягнути з відповідача 11 701,50 грн. пені, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлену продукцію.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.
Згідно з п. 5.5. договору № 592 від 15.05.08 р., при порушенні покупцем умов оплати, передбачених п. 2.5. даного договору, він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до частини 5 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, при дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»при розрахунку заборгованості відповідача було допущено помилки, у зв'язку з чим судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНЛЕГПРОМ»підлягає пеня в розмірі 12 240,00 грн., виходячи з наступного:
Розрахунок розміру пені
Номер товарно-транспортної накладної
Сума
Заборгованості,
грн.
Розмір
облікової
ставки НБУ
Період
прострочення
Кількість днів
прострочення
Сума пені,
грн.
10 ААА № 429220
34 156,80
12%
07.10.08 р.-06.04.09 р.
182
4 087,59
02 АБК № 105955
34 156,80
12%
15.10.08 р.-14.04.09 р.
182
4 087,59
02 АБК № 103397
34 156,80
12%
24.10.08 р.-23.04.09 р.
182
4 087,59
Всього:
12 262,77
Так як позивач в уточненому розрахунку вказав суму пені, яка менша за суму розраховану судом, то суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в межах заявленої суми, а саме -11 701,50 грн.
ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»просить суд також стягнути з відповідача 14 243,66 грн. інфляційних нарахувань та 3 322,16 грн. п'яти річних процентів, встановлених п. 5.5. договору № 592 від 15.05.08 р., у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлену продукцію.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
При дослідженні наданого позивачем уточненого розрахунку інфляційних нарахувань та річних процентів Господарським судом міста Києва було виявлено помилки, у зв'язку з чим судом виконано власні розрахунки цих вимог.
Розрахунок розміру інфляційних нарахувань
Номер товарно-транспортної накладної
Сума
Заборгованості,
грн.
Індекс інфляції
за заданий період
Період
Сума інфляційного нарахування,
грн.
10 ААА № 429220
34 156,80
1,132
жовтень 2008 р. -травень 2009 р.
4 508,70
02 АБК № 105955
34 156,80
1,132
жовтень 2008 р. -травень 2009 р.
4 508,70
02 АБК № 103397
34 156,80
1,113
листопад 2008 р. -травень 2009 р.
3 859,72
Всього:
12 877,12
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 14 243,66 грн., за розрахунком суду підлягають задоволенню частково у сумі 12 877,12 грн.
Розрахунок розміру 5% річних
Номер товарно-транспортної накладної
Сума
Заборгованості,
грн.
Річні
Період
прострочення
Кількість днів
прострочення
Сума річних,
грн.
10 ААА № 429220
34 156,80
5 %
07.10.08 р.-09.06.09 р.
246
1 151,04
02 АБК № 105955
34 156,80
5 %
15.10.08 р.-09.06.09 р.
238
1 113,61
02 АБК № 103397
34 156,80
5 %
24.10.08 р.-09.06.09 р.
229
1 071,49
Всього:
3 336,14
Так як позивач, у власному уточненому розрахунку вказав суму п'яти процентів річних, яка менша за суму розраховану судом, то суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення річних процентів в межах заявленої суми.
Таким чином підлягає стягненню з ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ»за прострочення виконання зобов'язання за договором № 592 від 15.05.08 р. п'ять процентів річних у сумі 3 322,16 грн.
За таких обставин, позов ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»до ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ»підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 та 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНЛЕГПРОМ»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 31862978) на користь Відкритого акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»(93006, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67, код ЄДРПОУ 01882551) 111 218 (сто одинадцять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 40 коп. основного боргу, 11 701 (одинадцять тисяч сімсот одну) грн. 50 коп. пені, 3 322 (три тисячі триста двадцять дві) грн. 16 коп. п'яти річних процентів, 12 877 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 12 коп. інфляційних нарахувань, 1 391 (одну тисячу триста дев'яносто одну) грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита та 307 (триста сім) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Гавриловська І.О.