Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" серпня 2015 р.Справа № 922/2541/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.
розглянувши справу
за позовом Прокурор Дзержинського району м. Харкова
до 1) Харківської міської ради, м. Харків , 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Триумф", м. Харків 3) Управління Держземагентства у місті Харкові, м. Харків
проскасування рішення, визнання недійсним державного акту та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
прокуратури - Зеленський М.С., посвідчення № 032171 від11.02.2015 р.;
відповідача (ХМР) - Марінушкіна Л.В., довіреність №08-11/4760/2-14 від 24.12.14 р.;
відповідача (ОК "ЖБК "Триумф") - не з'явився,
відповідача (Управління Держземагентства у м. Харкові) - не з'явився,
Прокурор Дзержинського району міста Харкова звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати п. 66.3. додатку 1 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2008р. №350/08. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯВ №492651 на земельну ділянку, площею 1,6823 га, розташовану у місті Харкові по пров. Тульському, з кадастровим номером 6310136300:16:009:0003. Визнати недійсним запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №120961100010 від 17.06.2009 р. щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку. Зобов'язати Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Триумф" передати територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку 1,6823 га, розташовану у місті Харкові по пров. Тульському, з кадастровим номером 6310136300:16:009:0003 за актом прийому-передачі. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 23.04.15р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
В позовній заяві прокурор просить суд вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 1,6823 га, розташовану у місті Харкові по пров. Тульському, з кадастровим номером 6310136300:16:009:0003.
Вирішуючи це клопотання суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", в частині 1 якої вказано, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною третьою вищевказаної постанови визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що позивачем не надано доказів в підтвердження того, що майно може зникнути, а також доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів щодо забезпечення даного позову.
04.06.15р. представник відповідача (ХМР) надав заяву про залишення позову без розгляду, оскільки прокурором не зазначено в позовній заяві, яким саме чином порушено інтереси держави.
Відповідно до ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; 6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.
Як вбачається з положень даної статті залишення позову без розгляду можливе лише за ініціативою суду, а не за клопотанням сторін.
Відповідно до п.п. 4.8., 4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду та відмовляє відповідачу (ХМР) в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 10.06.15р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Управління Держземагентства у місті Харкові (вул. Квітки-Основ'яненка, 7, м. Харків).
Прокурор в судовому засіданні 03.08.15р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача (ХМР) в судове засідання 03.08.15р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача (ОК "ЖБК "Триумф") в судове засідання 03.08.15р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача (Управління Держземагентства у м. Харкові) в судове засідання 03.08.15р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
У ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок Харківською міською радою прокуратурою району встановлено, що п. 66.3. додатку 1 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2008 №350/08 ОК "ЖБК "ТРИУМФ" надано у власність земельну ділянку, яка належала територіальній громаді міста Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 1,6823га для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по провулку Тульському, зі строком виконання будівництва до 31.12.2011 р.
Відповідно до інформації ДПІ у Дзержинському р-ні міста Харкова нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 8433552 грн.
У подальшому, на підставі вказаного рішення Харківської міської ради Управлінням Державного земельного агентства у місті Харкові (на той час - Управління Держкомзему у м. Харкові) видано ОК "ЖБК "Триумф" державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:009:0003 серії ЯЕ №492651, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №120961100010 від 17.06.2009.
В позовній заяві прокурор зазначає, що вказане рішення прийнято всупереч вимогам ст.41 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ), ст.ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК) та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186 (далі - Примірний статут).
Так у позові зазначається, що всупереч ч.6 ст. 137 ЖК та абз. 2 п.4 Примірного статуту рішення про створення ОК "ЖБК "Триумф", список членів кооперативу, затверджений протоколом установчих зборів засновників кооперативу, не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради, при тому що статут кооперативу зареєстровано саме у цій місцевій раді.
Відповідно до статуту ОК "ЖБК "Триумф" та протоколу загальних зборів засновників від 18.12.2008 року кооператив не створено при виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, при підприємстві, установі чи організації, що суперечить ст.137 ЖК.
Всупереч п.5 Примірного статуту, з урахуванням того, що число членів кооперативу не визначено виконавчим комітетом Харківської міської ради, число його членів не повинно бути менше п'яти. При цьому відповідно до переліку членів кооперативу, затвердженому протоколом установчих зборів засновників кооперативу від 18.12.2008р., число його членів три.
Всупереч вимогам ст. 137 ЖК та абз. 2 п.5 Примірного статуту статут ОК "ЖБК "Триумф" не відповідає вимогам Примірного статуту.
Так, п. 5.1. статуту кооперативу усупереч ст.ст. 133, 135 ЖК та абз. 1 п.8 Примірного статуту передбачає можливість юридичних осіб бути членами кооперативу. Крім того, в статуті ОК "ЖБК "Триумф" усупереч ст. 135 ЖК та абз. 1 п.8 Примірного статуту не зазначено, що члени кооперативу повинні постійно проживати у місті Харкові і потребувати поліпшення житлових умов (перебувати на відповідному обліку).
Крім того, всупереч абз. 2 п.7 Примірного статуту членами ОК "ЖБК "Триумф" є особи у віці понад 30 років. Так, Солоп Ольга Леонідівна, 09.06.1969 р.н.
Також, прокурор зазначає, що всупереч ст.135 ЖК та абз. 1 п.8 Примірного статуту члени кооперативу, а саме Солоп О.В., Давидова Г.І., Давидова Г.П. не потребують поліпшення житлових умов, оскільки на момент прийняття зазначеного рішення Харківської міської ради вони на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебували, що підтверджується статутом ОК "ЖБК "Триумф".
Прокурор вказує, що ОК "ЖБК "Триумф" фактично не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом. Так, за організаційно-правовою формою ОК "ЖБК "Триумф" є обслуговуючим кооперативом, що відображено у п.1.1 статуту кооперативу та у реєстраційній картці форми 1 кооперативу.
В обгрунтування своєї позиції прокурор зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Тобто метою створення обслуговуючого кооперативу не може бути будівництво житлових будівель.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.
Таким чином, ОК "ЖБК "Триумф" фактично не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 ЖК та ст. 41 ЗК України. Вказаний кооператив фактично є обслуговуючим, його фактична мета створення, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово - будівельного кооперативу. Члени кооперативу не мають права на поліпшення житлових умов.
Враховуючи викладене, прокурор зазначає, що п. 66.3. додатку 1 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2008 №350/08 є незаконним. Вказане рішення прийнято в порушення вимог ст. 41 ЗК України, ст.ст. 133, 137 ЖК та Примірного статуту. Під час прийняття вказаного рішення Харківська міська рада при вирішенні питання про надання "ОК "ЖБК "Триумф" безоплатно земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:16:009:0003 зобов'язана була з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення цього кооперативу відповідно до ЖК та Примірного статуру.
Прокурор вказує, що Харківська міська рада мала можливість з'ясувати вказані обставини, в зв'язку з тим, що рішення про створення ОК "ЖБК "Триумф" та список його членів у разі створення саме ЖБК повинен був затвердити виконавчий комітет саме Харківської міської ради; відповідно до абз. 1 п. 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів У РСР і Укрпрофради від 1 1.12.1984р. №470, облік таких громадян здійснюється виконавчий комітет саме Харківської міської ради; статут ОК "ЖБК "Триумф" зареєстрований саме в цьому виконавчому комітеті під номером 14801050001042879 від 22.12.2008р.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до суду та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Нормами ст. 133 Житлового Кодексу Української РСР закріплено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.
У відповідності до ст. 137 Житлового Кодексу Української РСР, житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях.
Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій трудових колективів.
Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.
Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується Радою Міністрів Української РСР.
Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.
Згідно ч.1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985р. №186, із змінами, житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій трудових колективів.
До кооперативів, що організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, приймаються громадяни, які перебувають у відповідному виконавчому комітеті на обліку бажаючих вступити до кооперативу (у списку осіб, які користуються правом на вступ до кооперативу поза чергою).
Рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Житлово-будівельний кооператив діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу. Зміни і доповнення, що вносяться до статуту кооперативу, також підлягають реєстрації.
З дня реєстрації статуту кооператив набуває прав юридичної особи.
Частиною 2 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу визначеною, що до членів кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і перебувають на обліку бажаючи вступити до житлово-будівельного кооперативу або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені у пункті 37, абзаці першому пункту 43 і абзаці першому пункту 55 цього Примірного статуту.
Незалежно від проживання у даному населеному пункті до членів кооперативу приймаються громадяни, які в установленому порядку перебувають у цьому населеному пункті на обліку бажаючий вступити до кооперативу (у списку осіб, які користуються правом на вступ до кооперативу поза чергою).
Згідно п. 16 ч. З Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу житлово - будівельний кооператив має право одержати в установленому порядку в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва жилого будинку (будинків) та надвірних будівель.
Пунктом 71 ч. 6 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу передбачено, що Рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу про обрання правління та ревізійної комісії кооперативу або окремих їх членів, а також рішення правління та ревізійної комісії про обрання керівників цих органів у місячний строк подаються виконавчому комітетові місцевої Ради народних депутатів для реєстрації складу вказаних органів. Виконавчий комітет вправі відмовити в реєстрації, якщо вибори було проведено з порушенням законодавства.
Згідно п. 74 ч. 6 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків здійснюють виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів. Виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів вправі скасувати рішення загальних зборів або правління кооперативу, якщо воно суперечить законодавству.
Як вбачається з матеріалів справи, ОК "ЖБК "Триумф" діє на підставі Статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, державну реєстрацію юридичної особи було проведено в установленому законом порядку.
Згідно п. 2.6. цього Статуту кооператив може набувати прав на землю згідно діючого законодавства. Земля може бути передана кооперативу на умовах оренди, або безоплатно у власність. Кооператив також може набути право власності на землю за цивільно-правовими угодами.
Відповідно до умов п. 3.1. Статуту кооператив організується з метою забезпечення житлом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), або одноквартирних чи багатоквартирних жилих будинків садибного типу, або багатоквартирного жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями (господарськими будівлями та спорудами) за власні кошти кооперативу, а або із залученням банківських кредитів, чи позик, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).
Докази щодо скасування державної реєстрації ОК "ЖБК "Триумф" під час прийняття рішення міської ради та (або) оформлення державного акту на землю в матеріалах справи відсутні.
Крім цього, посилаючись (із застосуванням судової практики) на те, що обов'язком Харківської міської ради є з'ясування мети та підстав створення ЖБК, порядку організації його діяльності, правового статусу відповідно до вимог Житлового кодексу України та Примірного статуту при наданні земельної ділянки ЖБК як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 Земельного кодексу, прокурор не врахував, що Харківська міська рада не є органом державної реєстрації юридичних осіб та може це зробити, виключно ознайомившись зі статутом ЖБК.
Аналізуючи норми актів законодавства УРСР можна дійти висновків, стосовно того, що їх реалізація неможлива з точки зору додержання процедури їх реалізації, в зв'язку із відсутністю певних органів, а також відсутністю повноважень у існуючих органів місцевого самоврядування на виконання процедур передбачених цими актами за часів СРСР, зокрема ЖБК не можуть бути організовані при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, оскільки таких органів на Україні не існує. Тому ч. 1 ст. 137 п.2. Примірного статуту не можуть бути виконані і додержані в зв'язку із відсутністю такого органу як виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів а також згідно із п. 2 Примірного статуту При виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів кооперативи організуються за пропозиціями районних (міських) комітетів комсомолу.
Отже, очевидним є те, що процедура організації діяльності і створення житлово - будівельних кооперативів у порядку передбачена у ст. 137 ЖК та Примірним статутом неможлива, в зв'язку із відсутністю відповідних органів державної влади та громадських організацій за часів СРСР, на які покладені питання організації та узгодження процедури створення житлово-будівельних кооперативів.
Одночасно з цим, створення кооперативів, в тому числі житлово-будівельних, ґрунтується не тільки на нормах Житлового кодексу України (далі - ЖК України) та Примірного статуту, а й на акті більш вищої юридичної сили понад Примірного статуту та акті, що прийнятий пізніше ніж ЖК України та Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, затверджений Постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985 № 186 (із останніми змінами 1994 року) - Законі України "Про кооперацію" від 10.07.2003р. № 1087-ІV, який не містить вимог до ЖБК, які містяться у Примірному статуті.
Частиною 2 статті 10 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Виходячи з цього, встановлення Примірним статутом 30-ти річного обмеження віку для учасників "молодіжного" ЖБК є невідповідністю ч. 2 ст. 10 Закону України "Про кооперацію", який прийнятий пізніше та який має вищу юридичну силу.
Також, прокурор не звернув уваги на те, що норми ЖК України та Примірного статуту в частині створення житлово-будівельних кооперативів суперечать не тільки Закону України "Про кооперацію", але і спеціальному нормативно-правовому, акту який вже був чинним на дату реєстрації ОК ЖБК "Триумф" та дату прийняття спірного рішення Харківською міською радою - Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. № 755-ІV, який є спеціальним та повинен застосовуватися до правовідносин, пов'язаних з реєстрацією будь-якої юридичної особи, в т.ч. ЖБК, та який не передбачає обмежень, що встановлені ЖК України та Примірним статутом.
Твердження прокурора про те, що ОК ЖБК "Триумф" не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом є помилковим, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про кооперацію", відповідно до завдань та характеру діяльності кооператив може бути "обслуговуючим", а за напрямом діяльності - "житлово- будівельними". Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про кооперацію" ОК ЖБК "Триумф" може бути одночасно і житлово-будівельним і обслуговуючим, що не суперечить, а ні ЖК України, а ні Примірному статуту ЖБК, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, а саме КВЕД.
Статтею 2 Закону №1087-ІV визначено термін обслуговуючий кооператив. Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
Згідно із ст. 6 Закону №1087-ІV передбачено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарсь-кими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно - закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Таким чином, поняття обслуговуючий кооператив та житлово-будівельний кооператив характеризують тип і напрям діяльності кооперативу та не можуть підмінятися.
Відповідно до п. 3.3.1 "Державного класифікатору України класифікація організаційно-правових форм господарювання" затвердженого Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 28.05.2004, № 97 визначено, термін Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Отже, найменування визначає його тип та напрям діяльності відповідно до різновидностей юридичних осіб організаційно-правових форм кооперативи, що узгоджується із п. 1.2. "Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу" зазначені у ст. 143, 145 146 ЖК.
Виходячи з викладеного, Харківська міська рада цілком обґрунтовано прийняла спірне рішення, керуюсь ст. 41 ЗК України та іншими нормами чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 134 ЖК України на облік бажаючих вступити до житлово - будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (чого не спростовує прокурор у позові) та потребують поліпшення житлових умов.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (стаття 34), а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
Таким чином, особою, яка "потребує поліпшення житлових умов" вважається особа, яка має право бути взятою на облік, але це не означає, що вона обов'язково має перебувати на такому обліку, що намагається довести прокурор листом Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства від 06.02.2015р. №138/у. Крім того, доказу відсутності у членів кооперативу на момент реєстрації ОК ЖБК "Триумф" такого права прокурор не наводить.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Зважаючи на вищенаведене, суд не вбачає законних підстав для задоволення даного позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з тим, що прокурор звільнений від сплати судового збору, судові витрати у даній справі не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. ст. 1, 4, 12, 32-33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.08.2015 р.
Суддя Л.В. Шарко