Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" травня 2011 р. Справа № 5023/2109/11
вх. № 2109/11
Суддя господарського суду Інте Т.В.
при секретарі судового засідання Федорова К.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. від 07.04.11 р.;
відповідача - не з'явився;
розглянувши справу за позовом ПНВФ "АУМ", м. Харків
до ТОВ "Техресурс - плюс", м. Харків
про стягнення 5365,63 грн.
Приватна науково - виробнича фірма "АУМ" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техресурс - плюс" 4960,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 78,27 грн., 327,36 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за накладною № РН-0000074 від 25.05.10 р.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, проте, на адресу суду поштовим відділенням було повернено копію ухвали господарського суду Харківської області від 30.03.11 р. про порушення провадження у даній справі з довідкою поштового відділення "за спливом строку зберігання".
Копію вказаної ухвали була направлено судом на поштову адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві: вул. Тобольська, 42, к.22.
Позивачем надано суду довідку Головного управління статистики у Харківській області № 46/2-58/2299 від 06.04.11 р., відповідно до якої, станом на 06.04.11 р. місцезнаходженням відповідача є : АДРЕСА_1, 61072, тобто адресою відповідача є адреса, що відрізняється від адреси, вказаної позивачем у позовній заяві.
Позивачем надано суду докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів за уточненою адресою місцезнаходження відповідача.
На адресу суду поштовим відділенням було повернено копію ухвали господарського суду Харківської області від 11.04.11 р. з довідкою поштового відділення "організація вибула".
Враховуючи викладене, судом вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Судом встановлено, що за усною домовленістю, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 4960,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000074 від 25.05.10 р. (а.с. 4)
Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі - продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.
Враховуючи усний характер домовленості про поставку, між сторонами, в письмові формі не було встановлено строку виконання відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем було направлено відповідачу лист № 27 від 09.09.10 р. з вимогою про оплату 4960,00 грн. заборгованості (а.с. 14).
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 4960,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 17.09.10 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за видатковою накладною № РН-0000074
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 4960,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 327,36 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 78,27 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.2 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техресурс - плюс" (вул. Тобольська, 42, к. 221, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 31796886, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Приватної науково - виробничої фірми "АУМ" (вул. Матюшенко, 4, м. Харків, 61013, р/р 26002300197 в Першій Харківській філії ПАТ АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351599) 4960,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 78,27 грн., 327,36 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Інте Т.В.
Повне рішення складено 23 травня 2011 року.