Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про визнання боржника банкрутом
"21" червня 2011 р. Справа № 5023/3926/11
вх. № 3926/11
Суддя господарського суду Швидкін А.О.
при секретарі судового засідання Трофименко С.В.
За участю представників сторін:
ОСОБА_1
кредитора - ОСОБА_2
арбітражного керуючого - ОСОБА_3
Розглянувши справу за заявою
ФОП ОСОБА_1, м. Харків
до ФОП ОСОБА_1, м. Харків
про визнання банкрутом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: 61103АДРЕСА_1, надалі боржник, звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство.
Відповідно до ст.1 ГПК - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст.2 ГПК України - господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.
Відповідно до ч.1 ст.128 ГК України - громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.58 ГК України - суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч.3 ст.128 ГК України - громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється;
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.47 розділу VI Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом.
Судом встановлено, що боржник здійснює підприємницьку діяльність та набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серія В03 № 214557 від 10.03.2004р., місце проведення державної реєстрації - Виконавчий комітет Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації 10.03.2004 року, номер запису про проведення державної реєстрації 2 480 001 0002 081760. Дата заміни свідоцтва - 03.07.2008 року.
На момент звернення до господарського суду боржник включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом - серія АЄ № 254225 станом на 29.04.2011року.
З урахуванням ст.ст.1, 2 ГПК України, ст.ст.58, 128 ГК України, ст.ст. 5, 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарським судом Харківської області було порушено провадження по справі про банкрутство за заявою боржника.
Присутній в судовому засіданні 21.06.2011 року боржник пояснив, що підтримує в повному обсязі свою заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, просить суд визнати банкрутом фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та відкрити ліквідаційну процедуру, у зв'язку з неможливістю сплатити заборгованість всім кредиторам за вимогами пов'язаними з підприємницькою діяльністю боржника.
Присутній в судовому засіданні арбітражний керуючий ОСОБА_3 надав заяву на участь у справі, в якій повідомив суд про свою згоду на участь у справі та зазначив, що не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст.ст.1,3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не має судимостей за вчинення корисливих злочинів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення боржника, арбітражного керуючого суд встановив, що боржник є платником єдиного податку.
Боржник має зобов'язання перед кредиторами на загальну суму 361 800,00 грн., а саме: перед ФОП ОСОБА_2, Харківська обл., смт. Буди, вул. 1-го Травня 6/1, сума заборгованості - 35 000,00грн., перед ОСОБА_4, Харківська обл., Барвенківський р-н, с.Мечебілове - 56 000, 00 грн., перед ФО-П ОСОБА_5, АДРЕСА_2 - 270 000,00 грн.
Відповідно до матеріалів справи боржник має у власності житловий будинок за адресою - м.Харків, вулиця Верхня Київська, буд. 108, який знаходиться в іпотеці ПАТ «Райфайзен банк ОСОБА_2» в забезпечення належного виконання ОСОБА_1 власних зобов'язань за кредитним договором № 014/1647/74/103601 від 09.10.2008р.
Боржник не може використати для задоволення вимог кредиторів, що пов'язані із здійсненням боржником підприємницької діяльності, грошові кошти від продажу заставного майна боржника, оскільки це майно є предметом застави та іпотеки. Боржник не має у власності іншого, крім дебіторської заборгованості, вартості якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів у справі.
21.06.2011 року, під час засідання, боржник заявив, що на час подачі даної заяви він не має відомостей про заповіт або відкриття спадщини на його користь; не має у власності майна, що не є предметом застави та іпотеки; не має заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших активів загальнообов'язкового державного соціального страхування, по податках і зборах (обов'язкових платежах); не має заборгованості по відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди; не має найманих працівників.
Боржник не має у власності іншого рухомого та нерухомого майна, грошових коштів на рахунках у банківських установах, та інших активів, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до фінансово-єкономічного аналізу про фінансовий стан та платоспроможність ФОП ОСОБА_1 станом на 21.06.2011 року встановлено, що ФОП ОСОБА_1 знаходиться у стані стійкої фінансової неплатоспроможності, не має програми дій по виходу з кризи (відновлення платоспроможності) та не спроможна відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1.
Таким чином, судом встановлено, що боржник неспроможний виконати свої грошові зобов'язання, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, перед кредиторами, та які складають більше 300 мінімальних заробітних плат, та незадоволені протягом більше ніж три місяці після настання встановленого строку їх сплати.
Боржник не може використати для задоволення вимог кредиторів, що пов'язані із здійсненням боржником підприємницької діяльності, грошові кошти від продажу нерухомого майна боржника, оскільки це майно є предметом іпотеки та застави, і забезпечує виконання боржником власних зобов'язань.
Судом встановлено, що активів боржника недостатньо для задоволення вимог всіх кредиторів боржника, а задоволення вимог боржником одного з кредиторів приведе до неможливості виконання боржником зобов'язань іншими кредиторами.
Боржник в судовому засіданні заявив, що не має плану погашення боргів та просить призначити ліквідатора для постійного управління майном.
Відповідно до ст.53 ЦК України - фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.128 ГК України - громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до абз.1 ч.5 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Відповідно до ст.1 закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”:
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України;
неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності;
боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;
суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.
ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;
Згідно п. 4.6. Рекомендації президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04.06.2004 року №04-5/1193 - справа про банкрутство порушується господарським судом за заявою боржника за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 7 Закону.
Ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність (реальну чи потенційну) боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини.
Згідно п. 4.3. Рекомендації президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04.06.2004 року №04-5/1193 - у вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарські суди мають враховувати, що ч. 7 ст. 1 Закону визначає грошове зобов'язання як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що боржник неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредиторами та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, що притаманне ст.ст. 47-49 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Враховуючи, що відповідно до матеріалів справи, боржник має у власності нерухоме майно, приймаючи до уваги, що ч.7 ст.48 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює право призначення ліквідатора для здійснення управлінням рухомим та нерухомим майном боржника, суд вважає можливим призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3, код НОМЕР_2, поштова адреса: АДРЕСА_3 (Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства АВ № 521519 від 02.07.2010 року).
Відповідно до ч.7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.
Відповідно до ч. 1 ст.52 ЦК України - Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення
На підставі вищенаведеного, суд вважає за необхідне визнати боржника банкрутом і застосувати до банкрута процедуру ліквідації передбачену ст.ст. 47-49 Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”.
Керуючись ст. ст.1, 22 -25, 47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.86 ГПК України, -
1. Визнати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: 61103АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серія В03 № 214557 від 10.03.2008р, місце проведення державної реєстрації - Виконавчий комітет Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації 10.03.2004 року, номер запису про проведення державної реєстрації 2 480 001 0002 081760, банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.
2. З дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута припинити, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважати таким, що настав, припинити нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури.
3. Припинити стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.
4. Встановити строк у 40 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута.
5. Скасувати всі арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави, в тому числі - зняти заборону відчуження накладену на житловий будинок № 108 який розташовано - м.Харків, вулиця Верхня Гиївска, яка була накладена на підставі договору іпотеки № 014/1647/74/103601/1 від 09 жовтня 2008 року та вилучити запис з Державного реєстру іпотек.
Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
6. Призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_3, код НОМЕР_2, поштова адреса: АДРЕСА_3 (Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства АВ № 521519 від 02.07.2010року).
7. Зобов'язати ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_3 відповідно до ст.ст.25-30, 47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до 21.12.2011 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів у десятиденний строк, відкрити депозитний рахунок в нотаріальній конторі для проведення розрахунків з кредиторами, зобов'язати ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_3 здійснити продаж всього майна фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у тому числі реалізувати майно (звернути стягнення на майно), що є предметом іпотеки та застави, в порядку передбаченому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Також зобов'язати ліквідатора надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.
8. Усім відділам державної виконавчої служби усіх управлінь міністерства юстиції України закінчити (припинити) усі виконавчі провадження по примусовому стягненню з з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян
9. Постанову суду надіслати кредиторам, банкруту, ліквідатору, Управлінню з питань банкрутства у Харківській області Державного департаменту з питань банкрутства, ДВС за місцезнаходженням банкрута, державному реєстратору
Суддя Швидкін А.О.