79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.08.09 Справа№ 2/157
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Гаполяка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів до Селянського (фермерського) господарства “Перлина”, с. Стоянів про стягнення 1062096 грн. 58 коп.
Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства “Перлина”, с. Стоянів про стягнення 1062096 грн. 58 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 20.07.2009р. призначив розгляд справи на 04.08.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 18.08.2009р.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 999600 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту після закінчення терміну дії договору, а в разі неналежного виконання обов'язків по договору -на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість становить 999600 грн. 00 коп. по кредиту, 60522 грн. 73 коп. по сплаті процентів, 1973 грн. 85 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.
В судові засідання відповідач явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 20.07.2009р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
25 квітня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №010/08-3/3692 (невідновлювальна кредитна лінія) та додаток №1 до цього договору “Графік зменшення розміру кредитної заборгованості”.
За цим договором кредитор (позивач), на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику (відповідачу) кредитну лінію у сумі 999600 грн. 00 коп. строком до 24 квітня 2011р. із сплатою 17 процентів річних.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач 25.04.2008р. надав відповідачу грошові кошти в сумі 999600 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 25.04.2008р.
Абз. 3 п. 6.1. розділу 6 кредитного договору №010/08-3/3692 від 25.04.2008р. встановлено, що основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником (відповідачем) у відповідності до графіка погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток №1 до цього договору).
18 грудня 2008р. сторони уклали додатковий договір №1 до кредитного договору №010/08-3/3692 від 25.04.2008р., яким виклали додаток №1 до основного договору в новій редакції.
25.02.2009р. сторони уклали додатковий договір №2 до кредитного договору №010/08-3/3692 від 25.04.2008р., яким встановили, що основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) буде погашатися позичальником (відповідачем) у відповідності до графіка погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток №1 до цього додаткового договору). Додатком №1 до додаткового договору №2 від 25.02.2009р. встановлено наступний графік погашення суми кредиту: до 25.07.2009р. 83300 грн. 00 коп., до 25.08.2009р. 83300 грн. 00 коп., до 25.09.2009р. 83300 грн. 00 коп., до 31.12.2009р. 249900 грн. 00 коп., до 31.12.2010р. 249900 грн. 00 коп., до 24.04.2011р. 249900 грн. 00 коп.
Абз. 2 п. 6.1. розділу 6 кредитного договору №010/08-3/3692 від 25.04.2008р. встановлено, що проценти за кредит позичальник (відповідач) сплачує щомісячно на рахунок нарахованих процентів кредитора (позивача) не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, або шляхом договірного списання кредитором коштів з поточного рахунку позичальника згідно умов цього договору.
Відповідно до п. 7.4. кредитного договору №010/08-3/3692 від 25.04.2008р., кредитор (позивач) має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника (відповідача) за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником зобов'язань передбачених розділом 6, п. 8.2. цього договору.
У зв'язку з порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до відповідача з вимогою про усунення порушень за вих. №02-06/15-3273 від 25.05.2009р., в якій вимагав достроково повернути суму кредиту, а також сплатити пеню та відсотки. Відповідачем вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитного договору №010/08-3/3692 від 25.04.2008р. виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 999600 грн. 00 коп. по кредиту, 60522 грн. 73 коп. по сплаті процентів.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 10.2. кредитного договору №010/08-3/3692 від 25.04.2008р., за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом передбачених п. 1.1., 6.1. даного договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 1973 грн. 85 коп. за несвоєчасну сплату процентів.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 999600 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 60522 грн. 73 коп. заборгованості по сплаті процентів, 1973 грн. 85 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1052, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства “Перлина”, с. Стоянів, Радехівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 32562198) на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 (ідентифікаційний код 14305909) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів, вул. Матейка, буд. 8 (ідентифікаційний код 20846070) 999600 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 60522 грн. 73 коп. заборгованості по сплаті процентів, 1973 грн. 85 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 10620 грн. 97 коп. державного мита та 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя