31 липня 2015 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Нагорняк В.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 02 липня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання заповіту та довіреності недійсними; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, ОСОБА_3, треті особи: Малиновський районний відділ м. Одеси Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права власності на житловий будинок, усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку, усунення від права на спадкування за законом,
У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 08 липня 2008 року та 23 липня 2008 року його батьком, ОСОБА_9, було складено заповіти на користь
ОСОБА_5, ОСОБА_2, а також окремо на користь
ОСОБА_2, а також довіреність від 01 серпня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 на право розпорядження його банківськими рахунками. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер. Зазначав, що за життя його батько хворів, приймав сильнодіючі обезболюючі препарати, внаслідок чого він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. З урахуванням наведеного, позивач просив визнати заповіт від 08 липня 2008 року, складений на користь ОСОБА_5, ОСОБА_2, та заповіт від 23 липня 2008 року, складений на користь ОСОБА_2, та довіреність від імені ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_2 недійсними.
У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер. Спадкоємцями після його смерті за законом є його діти - ОСОБА_4, ОСОБА_3, його онук - ОСОБА_6, дружина онука - ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_8 У травні 2008 року ОСОБА_9 захворів, через тяжку хворобу та похилий вік потребував сторонньої допомоги, яку здійснювала вона. 23 липня 2008 року ОСОБА_9 склав на її ім'я заповіт, розуміючи значення своїх дій. Оскільки на момент посвідчення заповіту заповідач не був визнаний судом недієздатним, на психічні захворювання не страждав, вважала, що оспорюваний заповіт надає їй право, як спадкоємцю, отримати свідоцтво про право на спадковий житловий будинок АДРЕСА_1 та інше спадкове майно. Крім того зазначала, що відповідачі під час хвороби батька свідомо ухилялись від надання спадкодавцю допомоги. На підставі вищевказаного позивачка просила усунути ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_9, визнати за нею право власності на спірний будинок, визнати ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 такими, що втрати право користування будинком, усунути перешкод у користуванні нею власністю шляхом виселення зі спірного будинку буз надання іншого жилого приміщення.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2014 року зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 в частині усунення ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, від права на спадкування за законом, після смерті ОСОБА_9, за заявою
ОСОБА_2 залишені без розгляду.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2014 року у позові ОСОБА_4 відмовлено.
Поновлено ОСОБА_2 строк на подачу позовної заяви.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі заповіту ОСОБА_9 від 23 липня 2008 року.
Визнано ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 такими, що втратили право користування вказаним будинком.
Встановлено порядок виконання рішення суду, шляхом зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Усунуто перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_2 шляхом виселення з будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 без надання іншого житлового приміщення.
Усунуто ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2014 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано недійсними заповіти від імені ОСОБА_9 від 08 липня
2008 року на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_2 та від 23 липня 2008 року на ім'я ОСОБА_2
Визнано недійсною довіреність від імені ОСОБА_9 від 01 серпня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 на право розпорядження банківськими рахунками.
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
31 липня 2014 року рішення апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2014 року залишено без змін.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2015 року заяву ОСОБА_10, який діє в інтересах ОСОБА_2, про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2014 року залишено без задоволення з підстав, передбачених ст. 365 ЦПК України.
У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення із ОСОБА_2 на її користь 10 920 грн 40 коп. судових витрат, понесених при перегляді справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ухвалою апеляційного суду Одесьткої області від 02 липня 2015 року заяву ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 920 грн 40 коп. судових витрат, понесених при перегляді справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального права та процесуального права, просять скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу в цивільних та адміністративних справах».
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338, 342 ЦПК України є підставами для скасування ухвали суду.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання заповіту та довіреності недійсними; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, ОСОБА_3, треті особи: Малиновський районний відділ м. Одеси Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права власності на житловий будинок, усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку, усунення від права на спадкування за законом.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.А. Нагорняк