30 липня 2015 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Нагорняк В.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виселення за неможливістю спільного проживання,
встановив:
У липні 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з указаним позовом. Зазначали, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, в якому зареєстровані та проживають сторони. Оскільки відповідачка вчиняє дії, які роблять неможливим проживання з нею в одному будинку, просили задовольнити позов.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2014 року позов задоволено.
Виселено ОСОБА_4 з житлового будинку по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення за неможливістю спільного проживання.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2015 року рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні позову.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з пропуском передбаченого ст. 325 ЦПК України строку на касаційне оскарження. В доданому до касаційної скарги клопотанні заявниками ставиться питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на поважність причин пропуску такого строку.
Відповідно до вимог статті 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду (зі змінами, внесеними згідно із Законом
№ 2453-VI від 07.07.2010 року). У разі пропуску зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Перевіривши доводи заявників та додані до касаційної скарги матеріали, вважаю за можливе її задовольнити.
Однак, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суд апеляційної інстанції, скасовую рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову про виселення за неможливістю спільного проживання, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками суду апеляційної інстанції та з їх оцінкою.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Полтавської області від
20 травня 2015 року.
Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виселення за неможливістю спільного проживання.
Додані до скарги матеріали повернути заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.А. Нагорняк