4 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Гаращенка Д.Р., Семенюк Т.А.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2015р. про відкриття провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановила:
у квітні 2015р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді від 12 травня 2015р. відкрито провадження у справі.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить ухвалу судді скасувати, направити справу до Подільського районного суду м. Києва.
Апелянт посилається на порушення суддею норм процесуального права, так як даний спір повинен розглядатися за місцем виконання договору.
Апелянт, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги за адресою, зазначеною ним у апеляційній скарзі, судове повідомлення не отримав без поважних причин, у судове засідання не з'явився, представник апелянта направив до суду клопотання про перенесення судового розгляду у зв'язку із його хворобою, що свідчить про обізнаність апелянта про час та місце розгляду апеляційної скарги. Проте, представником апелянта доказів у підтвердження клопотання не надано, причини неявки апелянта суду не повідомлено, тому колегія суддів відповідно до ст. 305 ЦПК України провела судовий розгляд у відсутність апелянта.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відкриваючи провадження у справі, суддя виходив з того, що даний спір підсудний Дніпровському районному суду м. Києва.
Колегія суддів вважає, що вказаний висновок судді відповідає матеріалам справи та грунтується на нормах процесуального права.
Частиною 1 ст. 109 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10603/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Яровенко Н.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.
проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або
- 2 -
місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1, що знаходиться на території Дніпровського району м. Києва.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Виконуючи вимоги зазначеної норми процесуального права, 16 квітня 2015р. суддя направив запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві про повідомлення зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 (с.с.61).
Згідно повідомлення від 27 квітня 2015р. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою, зазначеною у позовній заяві (с.с.62).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суддя правомірно відкрив провадження у справі, не допустивши порушень норм процесуального права.
Доводи апелянта про те, що даний спір необхідно розглядати відповідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК України за місцем виконання договору, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Статтею 110 ЦПК України визначені випадки підсудності справ за вибором позивача.
Відповідно до п. 8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки у певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Отже, саме позивач має право вибору підсудності відповідно до зазначеної норми процесуального права, що не є перешкодою для пред'явлення позову відповідно до положень ст. 109 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суддею при відкритті провадження у даній справі не було допущено порушень норм процесуального права щодо підсудності справи, тому підстав для скасування ухвали судді та задоволення апеляційної скарги не має.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2015р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: