Справа № 761/18067/15-к
Провадження №1-кп/761/878/2015
іменем України
30 липня 2015 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Луганськ, громадянин України, із середньою освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий
07.07.1997 року вироком Ленінського районного суду м. Луганська за ч.2 ст. 140 КК України до 9 років позбавлення волі,
03.12.1998 року вироком Білокуракінського районного суду Луганської області за ч.2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1\2 частини майна,
12.11.2002 року вироком Марківського районного суду Луганської області за ч.2 ст. 185 КК України 1 року 6 міс. Позбавлення волі,
02.09.2004 року вироком Ленінського районного суду Луганської області за ст.15,ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі,
16.01.2007 року вироком Артемівського районного суду м.Луганська за ч.3 ст. 185,ст.69 КК України до 1 року позбавлення волі,
18.06.2008 року вироком Артемівського районного суду м. Луганська за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення із застосуванням ст. 75 КК України на 2 роки,
18.09.2008 року вироком Жовтневого районного суду м. Луганська за ч.2 ст. 185 КК України, ст. 71 КК України до 2 років 6 міс. позбавлення волі,
23.12.2011 року вироком Лутугінського районного суду Луганської області за ч.2 ст. 185,ч.2 ст.15,ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 28.08.2013 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 05 червня 2015 року приблизно о 14 годині 00 хвилин., перебуваючи в приміщенні ресторану швидкого харчування «Макдональдз», що по вул. В. Васильківська, 22 в м. Києві, звернув свою увагу на планшетний комп'ютер «Apple Ipad mini 16GB», сірого кольору, який частково виглядав із сумки, яка висіла на правому плечі потерпілого ОСОБА_5 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , стоячи позаду потерпілого ОСОБА_5 , непомітно для останнього та оточуючих правою рукою вийняв із сумки останнього планшетний комп'ютер «Apple Ipad mini 16GB» сірого кольору та поклавши його собі за пояс, покинув приміщення даного ресторану і таким чином таємно повторно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_5 , а саме:планшетний комп'ютер «Apple Ipad mini 16GB», сірого кольору вартістю 3 025 гривень.
Всього ОСОБА_4 таємно повторно викрав майно потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 3 025 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зник, розпорядившись ним за власним розсудом.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, визнав в повному обсязі, щиросердно розкаявся. В суді ОСОБА_4 пояснив, що 05 червня 2015 року приблизно о 14.00 годин він в приміщенні ресторану «Макдональдз» по вул. В.Васильківській в м. Києві таємно викрав з сумки потерпілого планшетний комп*ютер. Вчинив крадіжку, оскільки перебував у складних життєвих умовах, будучи переселеним із місця проживання в Луганській області, де проводиться АТО, мав скрутне матеріальне становище, а також складнощі із станом здоров*я через хронічне захворювання туберкульозом, інвалідністю.
З урахуванням думки обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, із застосуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники кримінального провадження, суд визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, розміру викраденого майна, яке було повернуто потерпілому, та з приводу яких потерпілим будь - яких вимог майнового чи морального характеру не заявлено, у зв*язку з відсутністю сумнівів правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Потерпілий ОСОБА_5 направив суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, при цьому претензій будь - якого матеріального, морального характеру до обвинуваченого не має, у зв*язку з чим суд дійшов висновку про можливість з*ясувати всі обставини справи за відсутності потерпілого відповідно до ст.325 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 , який не оспорює обставини щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, розміру викраденого майна, яке було повернуто потерпілому, суд дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за ознаками повторного таємного викрадення чужого майна (крадіжки), за вчинення якого він підлягає кримінальному покаранню.
Обставинами, які пом*якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України є визнання вини та щире розкаяння, повернення викраденого майна потерпілому ОСОБА_5 .
Обставинами, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, є рецидив даного злочину відносно судимості за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309КК України.
Вирішуючи питання про покарання, суд враховуєобставини, які пом*якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного ОСОБА_4 , який вину визнав, раніше неодноразово судимий за вчинення середньої тяжкості умисних, корисливих злочинів, за останнім місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, при цьому на час розгляду справи в суді працевлаштувався, хворіє на хронічне захворювання, з приводу якого станом до 01 червня 2015 року був визнаний інвалідом другої групи. Суд також враховує умови, в яких проживає ОСОБА_4 та який є особою - вимушеним переселенцем з Луганської області з жовтня 2014 року, а також враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних правопорушень середньої тяжкості, є корисливим, у зв*язку з чим необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначити покарання у виді арешту.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, яке необхідно відбувати реально.
Обираючи серед видів покарань, передбачених санкцією ч.2 ст. 185 КК України суд приходить до висновку, що у даному випадку з урахуванням всіх фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до скоєного, вартості викраденого майна та його повернення потерпілому, який не має претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого, наявність декількох пом'якшуючих обставин доцільно призначити покарання у виді арешту в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів, підстав для призначення більш суворого виду покарання з числа, передбачених санкцією статті, - не убачається.
Прокурор в суді просив призначити покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком, проте на переконання суду з урахуванням стану здоров*я ОСОБА_4 , який не вирішив питання щодо продовження терміну дії другої групи інвалідності після 01 червня 2015 року лише через відсутність постійного зареєстрованого місця проживання поза зоною проведення антитерористичної операції, та не має можливості пройти у встановленому порядку огляд МСЕК та ступінь непрацездатності, і призначення вказаного покарання за таких обставин суд вважає не буде відповідати критерію законності.
Запропонована міра покарання стороною обвинувачення у виді обмеження волі є занадто суворою, а застосування при цьому ст.ст. 75, 76 КК України, як було запропоновано, на переконання суду не буде достатнім, з урахуванням того, що обвинувачений вже вчиняв умисні корисливі злочини, за що відбував покарання у виді позбавлення волі неодноразово, тому у даному випадку звільнення з випробуванням та іспитовим строком не може бути застосованим.
Речові докази планшетний комп*ютер «Apple Ipad mini 16GB», - залишити володільцю, потерпілому ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання у виді арешту на строк чотири місяці.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 .
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді особистого зобов*язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази - планшетний комп*ютер «Apple Ipad mini 16GB»- залишити потерпілому ОСОБА_5 .
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку з урахуванням положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1