Справа № 2-о-236/15
760/13914/15-ц
31 липня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаною заявою в порядку окремого провадження, в якій просили встановити факт належності ОСОБА_1 до національності «поляк» та ОСОБА_2 до національності «полька».
Відповідно до ст. 258 ЦПК України, крім визначених ст. 119 ЦПК вимог до змісту заяви, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Вивченням матеріалів заяви, встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст.ст.119, 258 ЦПК оскільки в заяві не викладено обставини, тобто ті юридичні факти, на основі яких заявник обґрунтовує вимогу про встановлення факту, відсутні посилання на докази, які б підтверджували обставини, викладені у заяві, або наявність підстав для звільнення від доказування.
Згідно Закону України «Про національні меншини в Україні», який проголошує рівність політичних, соціальних, економічних та культурних прав і свобод громадян України незалежно від їх національного походження, та враховуючи, що за чинним українським законодавством жодний документ, що посвідчує особу громадянина, його національності не визначає, факт належності особи до певної національності не має юридичного значення, а, отже, вказаний факт безпосередньо не породжує згідно з законом юридичних наслідків.
Таким чином, факт належності до певної національності не може бути встановлений в судовому порядку, оскільки відповідно до положень ст. 256 ЦПК України не належить до юридичних фактів, які встановлюються в судовому порядку, а саме тих фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистий чи майнових прав фізичної особи, заявник не має можливості в позасудовому порядку одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Відповідно до п.1 постанови № 5 від 31.03.1995 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав.
Так, заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, не чітко викладено зміст заявлених вимог, та обставини якими вони обґрунтовують заявлені вимоги, не зазначено для якої мети їм необхідно встановити факт, що має юридичне значення. Значення мети дозволяє визначити чи має факт, який просить установити заявник, юридичне значення, тобто чи пов'язує закон з установленням даного факту виникнення, змінення чи припинення об'єктивних прав та обов'язків заявника.
В заяві не вказано, хто є дійсно зацікавлені особи, права і охоронювані інтереси яких може зачепити ухвалене у справі рішення чи потягнути за собою обов'язок вчинення ними будь-яких дій або ж змінити їх правовий статус, оскільки за викладених обставин в цьому провадженні не тягне для Відділу державної реєстрації актів цивільного стану будь-якого обов'язку щодо видачі документів.
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, є обов'язковими, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 119 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 119, 121, 258 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання заявниками ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною і повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Кушнір