Постанова від 24.07.2015 по справі 760/11574/15-а

Провадження № 2-а/760/485/15

Справа №760/11574/15-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Букіної О.М.

при секретарі Осадчій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа - ТОВ «Телко Україна» про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

15.06.2015 року позивач звернувся до суду з позовом та уточнивши позовні вимоги просив скасувати постанову Київської міської митниці ДФС по справі про порушення митних правил №0349/10000/15 від 02.06.2015 року винесену відносно ОСОБА_1.

Свої вимоги мотивував тим, що 02 червня 2015 року заступником начальника Київської міської митниці ДФС Кондратюк О.М. було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0349/10000/15.

Згідно з постановою вирішено визнати позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 120 816,57 грн.

Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та ухвалена в порушення вимог чинного законодавства.

Зазначає, що під час декларування ввезеного товару та визначенні митної вартості діяв у відповідності до вимог Митного кодексу України, митну вартість визначив на підставі наявних у нього основних документів, які були подані до митних органів для підтвердження.

Крім того, позивач вказує на те, що виявлені відповідачем ознаки механічного втручання в документ під кодом 3009 (рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця від 24.02.2015 року № 97844918), в графі «Total amount», в якій вказується фактурна вартість товару, були вчинені позивачем лише з метою виправлення помилки, яка не відповідала дійсності та іншим документам, на підставі яких було складено декларацію, і не мало на меті приховування або підроблення даних, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів, або неправдивих відомостей щодо вартості товару.

Позивач вважає, що постанову було винесено за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а тому просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зазначив, що постанова про порушення митних правил №0349/10000/15 від 02.06.2015 року відносно ОСОБА_1 була винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема вимог ст. 485 МКУ.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити. Надала до суду свої письмові пояснення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що позивач працює в ТОВ «Телко Україна» на посаді менеджера із ЗЕД з митницею.

26.02.2015 року в зоні діяльності Чернігівської митниці Міндоходів, митний кордон України перетнув а/м державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_3 з вантажем: "Нелінійний поліетилен EXXONMOBIL LD100BW - 20625кг." у відповідності до контракту №3 від 03.03.2014 зазначений товар надійшов із Фінляндії від відправника "Nurminen logistics Services Оу" на адресу ТОВ "Телко Україна" (код ЄДРПОУ 0032856918, 01135, м. Київ, вул. Григорія Андрющенка, буд.4-г, Україна).

27.02.2015 року до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Столичний» позивачем було подано ЕМД, яку було зареєстровано за №100270003/2015/27589 щодо вищезазначеного вантажу.

При проведені форматно-логічного контролю поданої до митного оформлення МД на етапі контролю із застосуванням системи управління ризиками, направлено електронне повідомлення декларанту, з вимогою надати оригінали документів внесених до графи 44 ЕМД та при перевірці поданих оригіналів документів, а саме в документі під кодом 3009 (рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця) від 24.02.2015 року № 97844918 виявлено ознаки механічного втручання (графу «Total amount» заклеєно білою речовиною подібною канцелярському коректору). В графі «Total amount» - фактурна вартість товару вищезазначеного документу, зазначено цифру 23273,25 євро, яка значно відрізняється від фактурної вартості товару, зазначеної в документі під кодом 3105 (Інвойс) від 25.02.2015 №15502053 - 18768,75 євро, яка заявлена декларантом.

Під час митного контролю митний орган вказав на те, що вартість товару в інвойсі відрізняється від вартості товару, вказаної в митній декларації країни відправлення, у зв'язку з чим виніс рішення про коригування митної вартості товарів № №100270003/2015/400003/1 від 04.03.2015 року.

Керуючись відомостями вказаними в копії митної декларації країни відправлення, митний орган дійшов висновків про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, у зв'язку з чим було винесено постанову про порушення митних правил №0349/10000/15 від 02.06.2015 року, в якій вказано, що в діях декларанта гр. ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, а саме заявления в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, неправдивих відомостей щодо вартості товару та надання з цією метою митниці документи що містять такі відомості.

Однак суд не погоджується з вказаними висновками митного органу та зазначає, що висновок про виявлення факту правопорушення митних правил, що є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є винні дії суб'єкта правопорушення.

Такі дані можуть бути отримані тільки за результатами всебічного аналізу обставин митного оформлення і ретельної перевірки дій під час цього процесу як з боку декларанта, так і з боку працівників митного органу, що беруть у ньому участь.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Як визначено ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України до таких додаткових документів віднесено копію митної декларації країни відправлення.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що згідно з положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 53 МК України визначення митної вартості на підставі додаткових документів здійснюється у випадках наявності в основних документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак, як вбачається з наданих сторонами документів та пояснень сторін, розбіжностей або ознак підробки в контракті № 3 від 03.03.2014 року, укладеного між фірмою «Telko Оу» та ТОВ "Телко Україна" та інвойсі № 15502053 від 25.02.2015 року, які є основними документами відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, не було.

Окрім того, листом від 02.03.2015 року, який надійшов від Компанії «ExxonMobil» було підтверджено факт помилки в інвойсі № 97844918 від 24.02.2015, з посиланням на виявлений технічний збій, через який при вирахуванні фактурної вартості товару невірно вказаний ПДВ (VAT), а саме: було враховано ПДВ у розмірі 24%, а потрібно вважати 0%, що підтверджується рахунком фактурою №0493FI7008897 від 20.02.2015 року, графа «Momssats».

Відповідно до ст. 485 МК України під діями, спрямованими на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також іншими протиправними діями, спрямованими на ухилення від сплати митних платежів розуміється заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Наявність спеціальної протиправної мети в ст. 485 МК України вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

Всебічно дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем було виконано вимоги ст. 52, 53, 57 МК України, визначено митну вартість на підставі наявних у нього основних документів, розбіжності між якими були відсутні, мети та умислу зменшувати митні платежі у позивача не було, а отже, в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 485 МК України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно - правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованим, а тому приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає нормам діючого законодавства, не забезпечена належними та допустимими доказами, які б давали підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

Таким чином, за вказаних обставин викладені у постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому оскаржувана постанова має бути скасована.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 51, 53, 57, 485, 529, 531 МК України, ст.ст. 2, 7, 9, 11, 69-72, 94, 97, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, задовольнити.

Постанову Київської міської митниці Державної фіскальної служби України від 02.06.2015 року у справі про порушення митних правил № 0349/10000/15 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 120 816, 57 грн. скасувати.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:

Попередній документ
47982018
Наступний документ
47982020
Інформація про рішення:
№ рішення: 47982019
№ справи: 760/11574/15-а
Дата рішення: 24.07.2015
Дата публікації: 10.08.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:; оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення митної вартості товару