Справа № 2-о-237/15
760/13921/15-ц
31 липня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: Реєстраційна служба України Головного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою в порядку окремого провадження, в якій просить суд встановити юридичний факт втрати ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири, який зареєстрований Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна» за №1982-1060 та факту неможливості його відновлення, встановити факт володіння ОСОБА_1 правом власності на квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.ст. 258 ЦПК України, крім визначених ст. 119 ЦПК вимог до змісту заяви, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Вивченням матеріалів заяви, встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст.ст.119, 258 ЦПК оскільки в заяві не викладено обставини, тобто ті юридичні факти, на основі яких заявник обґрунтовує вимогу про встановлення факту смерті, відсутні посилання на докази, які б підтверджували обставини, викладені у заяві, або наявність підстав для звільнення від доказування.
Так, заявником ОСОБА_1 в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, не чітко викладено зміст заявлених вимог, та обставини якими вона обґрунтовує заявлені вимоги, не зазначено для якої мети їй необхідно встановити факт, що має юридичне значення. Значення мети дозволяє визначити чи має факт, який просить установити заявник, юридичне значення, тобто чи пов'язує закон з установленням даного факту виникнення, змінення чи припинення об'єктивних прав та обов'язків заявника.
Пунктом №17 постанови №5 Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про встановльення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 р. передбачено, що володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і не має можливості підтвердити права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на прраві власності.
Також заявнику необхідно зазначити докази неможливості отримання або поновлення документів та про ліквідацію Товарної біржі «Українська біржа «Десятина».
Конкретні докази, які підтверджують даний факт, визначаються характером матеріально-правових норм, відповідно до яких факт, який просить установити заявник, тягне за собою виникнення, змінення чи припинення правовідносин.
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, є обов'язковими, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 119 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 119, 121, 258 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Реєстраційна служба України Головного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною і повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кушнір С.І.