пр. № 2/2608/2678/12
ун. № 2608/1482/12
11 липня 2013 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Коваль О.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про повернення судового збору в розмірі 1000грн., який було сплачено при подачі нею позову до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марініченко О.С. про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом. Обґрунтовуючи, свої вимоги тим, що ухвалою судді від 23.03.2012 року її позовну заяву було визнано неподаною та повернуто.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, із матеріалів справи дійсно вбачається, що поданий ОСОБА_1 позов до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марініченко О.С. про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом було їй повернуто.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору в таких випадках повертається за ухвалою суду.
Проте, із копії квитанції про сплату судового збору, який просить повернути заявник вбачається, що його оплата проводилась не ОСОБА_1, а ОСОБА_4, що позбавляє суд у прийнятті рішення про повернення цих коштів саме ОСОБА_1
З огляду на вище викладене, суд роз"яснює відповідне право на повернення зазначених коштів на вимогу тієї особи, яка проводила відповідну оплату.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судовий збір", суддя
Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору залишити без задовлення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: