Справа № 2-а-3878/11
08 червня 2011 року
Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій неправомірними, стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2011 роки учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду внаслідок Чорнобильської катастрофи,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2011 роки згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як інваліду другої групи; зобов'язання нарахувати йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, визначаючи розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати за період з 2007 р. по 2011 р. відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язання здійснити йому виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 2007 р. по 2011 р., визначаючи розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням проведених виплат; зобов'язання встановити, нараховувати, виплачувати йому щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
При цьому посилається на те, що він перебуває на обліку в ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, де отримує компенсаційні виплати згідно з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”як інвалід 11 групи ЧАЕС та учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 1. Згідно ст. 48 вищевказаного Закону України йому повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, як інваліду 11 групи, але таку допомогу він отримує у значно нижчому розмірі. У відповідності з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”він звернувся до відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації 11.03.2011 р. з заявою з проханням перерахувати та виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, але отримав відмову листом від 18.03.2011 р., і діями відповідача порушуються його права, а позиція відповідачів не ґрунтується на законі.
Суддя, вивчивши адміністративний позов, письмові заперечення на позов відповідача, письмові докази по справі, прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
. Ухвалою судді від 8.06.2011 р. залишено без розгляду відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України.позовні вимоги
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті йому щорічної допомоги на оздоровлення з 2007 р. по 20.11.2010 р. згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як інваліду другої групи; зобов'язання нарахувати йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, визначаючи розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати за період з 2007 р. по 20.11.2010 р. відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язання здійснити йому виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 2007 р. по 20.11.2010 р., визначаючи розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням проведених виплат.
ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, його було віднесено до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_2 перебуває на обліку в ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, де отримує щорічну допомогу на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”й за 2010 р. йому була нарахована така допомога в жовтні 2010 р. в розмірі 120 грн., в 2011 р. така допомога не пнараховувалась. ОСОБА_2 11.03.2011 р. звернувся до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про нарахування щорічної допомоги оздоровлення у розмірі, передбаченому ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але вказаним ОСОБА_3 йому була дана відповідь від 18.03.2011 р. про відсутність підстав для обчислення щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Шорічна допомога на оздоровлення передбачена у 2010 р. в розмірі 120 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки ст. 70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч.3 ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виплата органом соціального захисту населення позивачу по справі в 2010 р. щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 120 грн. є невідповідаючою Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС”, і дії державних органів є неправомірними.
Згідно ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 2-ї групи інвалідності у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
У відповідності до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону”. Дана норма набула чинності з 1.01.2007 р.
Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України від 28.12.2007 р. №107-V1 “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”текст ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи”було викладено в такій редакції: “Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України вказані зміни і положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, щодо абз. 2, 3, 4, 5, 6,7 ч.4, ч.7 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи”.
Таким чином, станом на дату виникнення спірних правовідносин чинною є редакція статті 48 Закону України №796, що діяла до внесення вказаних вище змін.
Верховною Радою України після прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність деяких статей Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”не внесено змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Таким чином, дії відповідачів по виплаті щорічної компенсації на оздоровлення не є правомірними, не співвідносяться з вищевказаними нормативними актами, суд погоджується з доводами позивача.
Згідно ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, стягнення з відповідача коштів.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України “Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно п.5.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема, бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок-скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. Так, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України визнано таким, що відповідають Конституції України (є конституційними) положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28 грудня 2007 р. №107-V1. Отже, Конституційний Суд України вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 36-100 розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Постановою КМ України від 12.07.2005 р. №562 не роз'яснено порядок застосування Закону України №796, як це передбачено статтею 62 цього Закону, а фактично встановлено нові розміри соціальних виплат, які є меншими в порівнянні з розмірами, визначеними Законом.
З огляду на те, що Закон України„ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 р., позивачу неправомірно виплачували щорічну допомогу на оздоровлення в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 48 зазначеного Закону.
Позовні вимоги підтверджуються письмовими доказами, наданими позивачем по справі при подачі позову до суду.
Таким чином, вимоги є правомірні, співвідносяться з вищевказаними нормативними актами, дослідженими доказами та вважає дії державних органів, відповідачів по справі, протиправними з 20.11.2010 р., враховуючи процесуальні строки звернення з адміністративним позовом до суду.
Позовні вимоги про зобов'язання встановити, нараховувати, виплачувати ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, не можуть бути задоволені, бо розмір вказаної щорічної допомоги на оздоровлення встановлюється законом, і нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідачі по справі повинні проводити відповідно до вимог Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Якщо в подальшому з боку відповідачів по справі будуть продовжуватись протиправні дії відносно ОСОБА_2, він не позбавлений права буде звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Витрати по справі, понесені судом, слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України, бо позивач при подачі адміністративного позову до суду по закону був звільнений від сплати судового збору.
Згідно ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 48, 71 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 2, 9, 11, 12, 55, 70, 71, 86, 90, 94, 99, 100, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій неправомірними, стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2011 роки учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду внаслідок Чорнобильської катастрофи задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по встановленню розміру та виплати з 20.11.2010 р. щорічної допомоги на оздоровлення як особі, віднесеній до 1 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліда 11 групи в розмірі меншому, ніж це передбачено ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації нарахувати, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за період з 20 листопада 2011 р. у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, з врахуванням виплаченої суми допомоги з вказаного періоду часу.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Витрати по справі, понесені судом, компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя