Справа № 2-а-4844/11
08 серпня 2011 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Морозов М.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва про визнання відмову щодо виплати їй, як дитині війни, щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною; зобов'язання за 2009 р., 2010 р. здійснити нарахування і виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком .
При цьому, посилається на те, що вона народилася 16.07.1945 р. і є дитиною війни відповідно до Закону України від 18.11.2004 р. “Про соціальний захист дітей війни”, згідно з ст.6 якого їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але у період 2009-2010 р.р. їй така допомога не виплачувалась у повному обсязі. Такі дії відповідача по справі вважає незаконними. Конституційний Суд України своїми рішеннями від 9.07.2007 р. №6-рп/2007 по справі №1-29/2007, від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 по справі №1-28/2008, керуючись ст.ст. 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63 Закону України “Про Конституційний Суд України”, вирішив: визнати такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними: положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 6 Закону України №2195-1V від 18 листопада 2004 р. “Про соціальний захист дітей війни”; положення пункту 41 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, яким зупинено дію статей 5, 6 Закону України №2195-1V від 18 листопада 2004 р. “Про соціальний захист дітей війни”. Рішення Конституційного Суду України в цих справах мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними; рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускаються звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідач у своїй відповіді від 23.06.2011 р. на її заяву повідомив її, що проводити щомісячне нарахування до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не збирається, посилаючись на постанову КМ України від 28.05.2008 р. №530, якою було закріплено розмір надбавки 10 % мінімальної пенсії за віком та відсутність коштів.
Суддя, вивчивши адміністративний позов, матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом по даній категорії справ.
Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно ст. 102 КАС України попущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом,-продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Святошинського райсуду м. Києва 4.07.2011 р., не просить поновити процесуальний строк звернення з позовом до суду і законних підстав для поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду не має, ніщо не заважало позивачу по справі звернутися з позовом до суду, починаючи з 2010 р., коли вже діяв Закон України “Про соціальний захист дітей війни”та відбувалось порушення її пенсійних прав, отже поважних причин пропуску процесуальних строків звернення з позовом до суду не вбачається і незнання чи неознайомлення позивача по справі з діючим законодавством, що регулює спірні правовідносини, не може бути підставою для поновлення процесуальних строків звернення з позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя