Справа № 2-а-5253/11
23 вересня 2011 року
суддя Святошинського районного суду м. Києва Морозов М.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання діянь (бездіяльності й відмову в перерахунку) протиправними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30 % надбавку до пенсії як дитині війни та виплачувати її повністю в подальшому,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва про визнання протиправними діяння (бездіяльність та відмову в перерахунку пенсії) щодо нарахування і виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) з 1.01.2010 р. по теперішній час; зобов'язання протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішення чинності нарахувати та виплатити у повному обсязі недоплачену щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 1.01.2010 р. по теперішній час, а також нараховувати і виплачувати 30 % надбавку до пенсії як дитині війни у повному обсязі в подальшому.
При цьому, посилається на те, що він народився 24.01.1935 р. і є дитиною війни відповідно до Закону України від 18.11.2004 р. “Про соціальний захист дітей війни”, згідно з ст.6 якого йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але йому така допомога не виплачувалась з 1.01.2010 р. у повному обсязі. 18.07.2011 р. він звернувся до відповідача по справі з проханням здійснити нарахування доплати до пенсії в розмірі, визначеному законодавством України, та здійснити перерахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період, починаючи з 1.01.2010 р. На його звернення він отримав листа пенсійного органу з відмовою з посиланням на постанову КМ України від 28.05.2008 р. №530. Таку відмову та дії відповідача по справі вважає незаконними. Конституційний Суд України своїми рішеннями від 9.07.2007 р. №6-рп/2007 по справі №1-29/2007, від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 по справі №1-28/2008, керуючись ст.ст. 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63 Закону України “Про Конституційний Суд України”, вирішив: визнати такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними: положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 6 Закону України №2195-1V від 18 листопада 2004 р. “Про соціальний захист дітей війни”; положення пункту 41 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, яким зупинено дію статей 5, 6 Закону України №2195-1V від 18 листопада 2004 р. “Про соціальний захист дітей війни”. Рішення Конституційного Суду України в цих справах мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними; рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускаються звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, невиплата йому соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суддя, вивчивши адміністративний позов, матеріали справи, заперечення на позов відповідача по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва про визнання протиправними діяння (бездіяльність та відмову в перерахунку пенсії) щодо нарахування і виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) з 1.01.2010 р. по 20.10.2011 р.; зобов'язання протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішення чинності нарахувати та виплатити у повному обсязі недоплачену щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 1.01.2010 р. по 20.01.2011 р., підлягають залишенню без розгляду на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки адміністративний позов у цій частині вимог поданий після закінчення строків, установлених законом по даній категорії справ.
Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно ст. 102 КАС України попущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом,-продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Святошинського райсуду м. Києва 20.07.2011 р., просить вважати пропущеним процесуальний строк звернення з позовом до суду з поважних причин з тих мотивів, що порушення його публічно-правових прав продовжувалось незаконно постійно і тривалий час відповідачем по справі. Але з вказаним погодитись не можна, строк звернення з позовом до суду є пропущеним без поважних причин, законних підстав для поновлення строку звернення з позовом до суду не вбачається, ніщо не заважало позивачу по справі звернутися з позовом до суду, починаючи з 2010 р., отже поважних причин пропуску процесуальних строків звернення з позовом до суду не має і незнання чи неознайомлення позивача по справі з діючим законодавством, що регулює спірні правовідносини, не може бути підставою для поновлення процесуальних строків звернення з адміністративним позовом до суду.
Суддя враховує також позицію відповідача по справі, який в запереченнях на позов від 22.08.2011 р. посилається на застосування до спірних правовідносин ст.ст. 99, 100 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100 КАС України, суддя
Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними діяння (бездіяльність та відмову в перерахунку пенсії) щодо нарахування і виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) з 1.01.2010 р. по 20.01.2011 р.; зобов'язання протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішення чинності нарахувати та виплатити у повному обсязі недоплачену щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 1.01.2010 р. по 20.01.2011 р.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Суддя