Справа № 2-а-3644/11
14 червня 2011 року
суддя Святошинського районного суду м. Києва Морозов М.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання неправомірними дії по відмові у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок та нарахування пенсі у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати йому державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком; зобов'язання провести з 22.05.2008 р. перерахунок щомісячної пенсії (державної та додаткової) у розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54, з врахуванням ст. 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслоідок Чорнобильської катастрофи”, державної пенсії-виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком, розрахованої відповідно встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, та додаткової пенсії, виходячи з 75 % мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом; зобов'язання призначити , нараховувати та виплачувати йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 11 групи інвалідності, основну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, за подіяну здоров'ю, у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 50, 54 з врахуванням ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, із застосуванням мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому посилається на те, що він перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у Святошинському р-ні м. Києва, де отримує пенсію по інвалідності 2-ї групи як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, категорія 1, згідно з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Йому пенсійний орган повинен був зробити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, й здійснити виплату відповідно до вказаного закону, але цього не зробив. Статтями 50, 54 даного Закону передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, віднесених до категорій 1, 2, 3, 4, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2-й групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяна здоров'ю особам, які є інвалідами 2-ї групи, віднесеним до категорії 1, призначається в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. У відповідності з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”він звернувся до відповідача 18.04.2011 р. з відповідною заявою з проханням перерахувати та виплатити йому державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на рівні, не нижчому за мінімальний розмір пенсії, але отримав відмову листом від 18.04.2011 р., і діями відповідача порушуються його права, а позиція відповідача не ґрунтується на законі.
Суддя, вивчивши адміністративний позов, письмові заперечення на позов відповідача, письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Ухвалою судді від 14.06.2011 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати йому державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, станом на 4.11.2010 р.; зобов'язання провести з 22.05.2008 р. по 4.11.2010 р. перерахунок щомісячної пенсії (державної та додаткової) у розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54, з врахуванням ст. 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслоідок Чорнобильської катастрофи”, державної пенсії-виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком, розрахованої відповідно встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, та додаткової пенсії, виходячи з 75 % мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, - залишено без розгляду відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України.
ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, його було віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва і отримує пенсію, з врахуванням основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але не у повному обсязі. ОСОБА_1 18.04.2011 р. звернувся до Управління пенсійного фонду України м. Києві з заявою про перерахунок і виплату державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але вказаним Управлінням йому була дана відповідь від 18.04.2011 р. про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії в бік її збільшення.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України “Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування”.
П. 2.ч.1 ст. 8 даного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим законом була призначена пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”(крім соціальних пенсій) чи була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за законом “Про пенсійне забезпечення”, якщо не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також її не отримують у випадках, передбачених цим законом, члени їхніх сімей. Якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, їй призначається одна пенсія за її вибором. При цьому, різниця між розміром пенсії, на котрий має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії з солідарної системи відповідно до цього закону фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
У розумінні ч.1 ст.1 Закону України “Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до ст.2 даного Закону прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом
Отже, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Розмір мінімальної заробітної плати на 1998, 1999 роки встановлювався законами України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, на 2000-2003 роки-законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, на 2004-2010 роки-законами України про державний бюджет на відповідні роки.
Відповідно до ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Суми, з яких здійснювався розрахунок виплат, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визначалися згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. №1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”(втратила чинність з 1 вересня 2008 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. №654 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”та від 26 липня 1996 р. №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ст.49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3 і 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Державні пенсії особам, віднесеним до категорії 1,-пенсія по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи та пенсія в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи-призначаються відповідно до ст.54 Закону.
Відповідно до ст.50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір пенсії по інвалідності 2-ї групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
Ті ж самі положення були продубльовані в постанові КМ України від 30 травня 1997 р. №523 “Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у п.4 якої передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчою по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності-6.
Відповідно до постанови КМ України від 3.01.2002 р. №1 „Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” пенсії, передбачені ч.4 ст. 54 цього Закону, розраховуються виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Постановою КМ України від 13.07.2004 р. №894 „Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до частини 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС” було збільшено розмір пенсії, призначеної відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону, на 12 %.
Згідно ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі-інвалідам 2-ї групи-75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, у жінок-20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має. Тому, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Виходячи з цього базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинна визначатися згідно з Законами України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, Державний бюджет України на відповідний вік.
Тому, є всі правові підстави для встановлення розміру пенсії позивачу по справі у бік збільшення на підставі зазначених нормативно-правових актів.
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсій, визначений відповідно до ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, перерахунок державної та додаткової пенсії повинен здійснюватись з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”було внесено зміни до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”та встановлено мінімальний розмір пенсії по інвалідності 2-ї групи для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році-150 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно п.5.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема, бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок-скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. Так, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України визнано таким, що відповідають Конституції України (є конституційними) положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28 грудня 2007 р. №107-V1. Отже, Конституційний Суд України вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 36-100 розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тобто, у даному випадку внаслідок збільшення прожиткового мінімуму підвищується розмір пенсій та додаткових пенсій у розмірі, що дорівнює новому прожитковому мінімуму, і тому дії пенсійного органу не були законні відносно перерахування та виплати пенсії ОСОБА_1 За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
З огляду на вищевикладене, пенсія позивачу повинна бути перерахована у відповідності з положеннями ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком-прожиткового рівня для громадян, що втратили працездатність.
Пенсійний орган повинен здійснювати виплату вказаних розмірів основної державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу по справі до припинення дії Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внкаслідок Чорнобильської катастрофи”, яким всановлені вищевказані розміри виплат.
Позовні вимоги підтверджуються письмовими доказами, наданими позивачем по справі при подачі позову до суду.
Таким чином, вимоги є правомірні, співвідносяться з вищевказаними нормативними актами, дослідженими доказами, суд не погоджується з письмовими запереченнями відповідача та вважає дії пенсійного органу неправомірними, і виходить з того, що ОСОБА_1 в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму перерахунок його пенсії повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, стягнення з відповідача коштів.
Суд залишає без задоволення позовні вимоги про зобов'язання призначити , нараховувати та виплачувати йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 11 групи інвалідності, основну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, за подіяну здоров'ю, у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 50, 54 з врахуванням ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, із застосуванням мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Пенсія ОСОБА_1 згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”вже призначена, а нараховувати та виплачувати пенсію по вказаному Закону є обов'язком пенсійного органу в силу його діяльності та вимог діючого законодавства України.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн., оскільки з боку позивача представлений витяг з угоди про надання правової допомоги від 28.04.2011 р., укладена між ОСОБА_1 і адвокатом ОСОБА_2, де передбачені зобов'язання адвоката за плату в 2000 грн. надати правову допомогу по представництву та захисту інтересів клієнта в судах усіх інстанцій з приводу позову до УПСЗ Святошинської РДА щодо виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але предмет спору по даній адміністративній справі є зовсім інший.
Витрати по справі, понесені судом, слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України, бо позивач при подачі адміністративного позову до суду по закону був звільнений від сплати судового збору.
Згідно ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. 49, 50, 51, 54, 67, 71 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 8, 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.1, 2 Закону України “Про прожитковий мінімум”, ст.ст. 2, 9, 11, 12, 55, 70, 71, 86, 90, 94, 99, 100, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання неправомірними дії по відмові у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок та нарахування пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо нарахування та виплати раніше призначеної основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_1, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, за період станом на 4.11.2010 р.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва провести ОСОБА_1: відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 75 % мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за період з 4 листопада 2010 р.; відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, визначеного ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за період з 4 листопада 2010 р.,-з врахуванням ч.3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Витрати по справі, понесені судом, компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя