2605/12959/12
2/2605/4565/12
22 жовтня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва у складі
головуючого -судді Великохацької В.В.
при секретарі Вербич Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Стахова компанія “Інгострах”до ОСОБА_1, 3-тя особа: ОСОБА_2 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу, -
10.05.2012 року позивач ОСОБА_3 акціонерного товариства “Стахова компанія “Інгострах”звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, 3-тя особа: ОСОБА_2 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу посилаючись на наступне.
08.07.2008 року, на а/д “Київ-Харків”відбулась дорожньо-транспортна пригода, де ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 при виїзді з другорядної дороги на головну не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. “Надати дорогу”, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем “Мудан”д.н.з. СА 35-68 АК, який рухався по головній дорозі, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3 б, п. 10.1, п. 16.11, п. 2.1 дод.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29.08.2008 року.
Власником автомобіля “Мудан”д.н.з. СА 35-68 АК є ОСОБА_2, з яким позивачем було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів від 22.05.2007 року.
Внаслідок даної ДТП був пошкоджений автомобіль “Мудан”д.н.з. СА 35-68 АК власником якого є ОСОБА_2, та розмір завданих збитків згідно розрахунку страхового відшкодування складає 39 588,00 грн.
Власник пошкодженого автомобіля “Мудан”д.н.з. СА 35-68 АК, з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою.
02.12.2008 року та 30.01.2009 року позивач здійснив виплату відшкодування ОСОБА_2, в розмірі 64 578,00 грн. ТДВ “ОСОБА_4 позивачу страхове відшкодування у розмірі 24 990 грн., однак тепер необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суму що залишилась невідшкодованою, а саме: 39 588,00 грн. в порядку регресу.
Також позивач просить стягнути з відповідача 395 грн. 88 коп. - сплаченого судового збору.
03 липня 2012 року по даній справі було винесено заочне рішення, яким позов було задоволено в повному обсязі, однак відповідач не погоджуючись із зазначеним рішенням 17.07.2012 року подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, яку суд 09 серпня 2012 року задовольнив та вказане рішення скасував і призначив справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити. Крім того, заявив клопотання про продовження строку позовної давності, яку позивачем було пропущено з поважних причин, оскільки у 2009 році ЗАТ “СК “Інгосстрах”незаконно було призупинено дію усіх ліцензій на здійснення страхової діяльності. Внаслідок чого страхова компанія була змушена звертатись до суду за захистом своїх прав, що підтверджується постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року справа № 2а-7957/09/0470. В результаті призупинення ліцензій, довгої судової тяганини по захисту законного права, страхова компанія не мала можливості здійснювати страхову діяльність в повному обсязі і не мала фінансової можливості проводити судову роботу по стягненню витрат сплаті страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд в позові відмовити, оскільки позивачем пропущенно строк позовної давності без поважних причин. Постанова, на яку посилається представник позивача не завірена належним чином та взагалі не може бути доказом по справі.
Третя особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься телефонограма (а.с.132), про причини неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності третьої особи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено факт того, що 08.07.2008 року, на а/д “Київ-Харків”відбулась дорожньо-транспортна пригода, де ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 при виїзді з другорядної дороги на головну не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. “Надати дорогу”, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем “Мудан”д.н.з. СА 35-68 АК, який рухався по головній дорозі, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3 б, п. 10.1, п. 16.11, п. 2.1 дод.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29.08.2008 року. (а.с.5 зворот).
Відповідно до ст.61 ч.4 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Внаслідок даної ДТП був пошкоджений автомобіль “Мудан”д.н.з. СА 35-68 АК власником якого є ОСОБА_2, (а.с. 5-6).
Розмір завданих збитків згідно акту огляду транспортного засобу №134/08 від 05.08.2008 року, складеного судовим експертом ОСОБА_5 становить 65 276,00 гривень. (а.с. 6-14).
Власник пошкодженого автомобіля “Мудан”д.н.з. СА 35-68 АК є ОСОБА_2, з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою. (а.с. 3).
02.12.2008 року та 30.01.2009 року позивач здійснив виплату відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 65 276 гривень 00 коп.
ТДВ “ОСОБА_4 позивачу страхове відшкодування у розмірі 24 990 грн. залишилась невідшкодованою сума у розмірі 39 588,00 грн.
Разом з тим, з огляду на заяву відповідача про застосування строку позовної давності та на заяву представника позивача про поновлення строку позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Частиною 6 статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Таким чином, для позивача строк позовної давності розпочався починаючи з 30.01.2009 року та відповідно закінчувався саме - 30.01.2012 року.
Згідно з приписами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Вичерпні підстави для зупинення перебігу позовної давності перелічені у ч. 1 ст. 263 ЦК України.
Зазначена в клопотанні позивача підстава, а саме: те що у 2009 році ЗАТ “СК “Інгосстрах”була змушена звертатись до суду за захистом своїх прав, врезультаті довгої судової тяганини, страхова компанія не мала можливості здійснювати страхову діяльність в повному обсязі і не мала фінансової можливості проводити судову роботу по стягненню витрат сплаті страхового відшкодування в порядку регресу; не зупиняють перебіг позовної давності та на думку суду не є поважною причиною пропуску строку позовної давності.
Водночас суд зважає на те, що позивач у справі міг реалізувати своє право в передбачені законом строки.
Враховуючи дату звернення позивача до суду 10.05.2012 року, та те, що строк позовної давності пропущено більш ніж на три місяці, а представником позивача не надано суду належного та допустимого доказу поважності пропуску строку позовної давності, а вказані причини пропуску позовної давності суд вважає недостатньо поважними для його поновлення та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, однак у зв'язку зі спливом строку позовної давності та за відсутності поважних причин для його поновлення, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 257, 264, 267 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 61, 88, 131, 179, 209, 212-215, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Стахова компанія “Інгострах”до ОСОБА_1, 3-тя особа: ОСОБА_2 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.В. Великохацька
23.10.2012 Справа № 2605/12959/12