27.04.09р.
Справа № 33/91-09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград
до Приватного підприємства багатогалузевої фірми "Алекс", м. Павлоград
Приватного підприємства "Камаро", м. Павлоград
про визнання недійсною договору уступки вимоги № 87 від 28.09.2001 року
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Степанова В.С., довіреність б/н від 26.12.2008 року
Від відповідача-1: Клименко С.А. (адвокат), довіреність № 08 від 16.02.2009 року
Від відповідача-2: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства багатогалузевої фірми "Алекс" та приватного підприємства "Камаро" про визнання договору уступки вимоги № 87 від 28.09.2001 року недійсним.
Ухвалою заступника голови господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2009 року по справі № 33/91-09 строку вирішення спору продовжено до 25.04.2009 року.
25.03.2009 року представник відповідача-1 надав до господарського суду Дніпропетровської області заяву про застосування позовної давності.
21.04.2009 року відповідач-1 надав клопотання про розподіл витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, в якому просить суд витрати в сумі 16 000 грн. 00 коп., пов'язані з оплатою ППБФ "Алекс" послуг адвоката, віднести в повному обсязі на позивача -ВАТ "Павлоградвугілля".
Представник позивача в судовому засіданні 27.04.2009 року підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 27.04.2009 року просив суд відмовити в позові та застосувати позовну давність до позову ВАТ "Павлоградвугілля" про визнання недійсним договору уступки вимоги № 87 від 28.09.2001 року.
Представник відповідача-2 в судові засідання від 24.02.2009 року, 25.03.2009 року, 21.04.2009 року, 27.04.2009 року не з'явився, документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 року, 24.02.2009 року, 25.03.2009 року, суду не надав. Про слухання справи відповідача-2 було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 4993310103547 (а.с. 41).
В судовому засіданні 27.04.2009 року за згодою представників позивача та відповідача-1 оголошена вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, відповідача-1, оцінивши докази в сукупності, суд,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2008 року по справі № 18/21-08 (суддя Петрова В.І.) за позовом Приватного підприємства багатогалузевої фірми "Апекс" до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (відповідач -1) та Приватного підприємства "Камаро" (відповідач-2) про визнання недійсним договору міни (бартеру) № 7 від 17.09.1999 р., укладеного між ДВАТ шахта "Тернавська" (правонаступник -ВАТ "Павлоградвугілля") та МППФ "Камаро" (правонаступник -ППБФ "Апекс") -відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2008 року по справі № 18/21-08 встановлено наступне:
" 28.09.2001 р. на підставі ст.197 ЦК УРСР (1963 р.) між ППФ "Камаро" і ПП БПФ "Алекс" була укладена Угода поступки вимоги № 87 (далі - Угода поступки вимоги) і протокол до вказаної угоди від 28.09.2001 р., згідно умов яких ППФ "Камаро" уступила ППБФ "Алекс" вимогу до ДВАТ шахти "Тернірська" по сплаті заборгованості за договором № 7 від 17.09.99 р. та за актом звірки від 23.05.2001р. у розмірі 613 938,20 грн. за отриману та не оплачену продукцію за вищевказаними специфікаціями і накладними. Таким чином, з 28.09.2001р. в зобов'язані ДВАТ шахта "Тернівська" щодо погашення бо ргу за поставлену продукцію в сумі 613 938,20 грн. відбулася заміна кредитора з МППФ "Камаро" на позивача. Повідомленням від 28.09.2001 р. МППФ "Камаро" і позивач по відомили ДВАТ шахту "Тернівська" про уступку вимоги і заміну кредитора . 28.02.2003 р. ДВАТ шахта "Тернів ська" перерахувало позивачу за Угодою поступки вимоги 55 000 грн. платіжними дорученнями № 764 і № 765 .
31.08.2003 р. між ДВАТ шахтою "Тернівська" і по зивачем складено та підписано акт звірки, згідно якого заборгова ність ДВАТ шахти "Тернівська" перед позивачем на 01.08.2003р. склала 558 938,20 грн.
На підставі Наказу Фонду Держмайна України "Про приєднання дочірніх підпри ємств ВАТ "ДХК "Павлоградвугілля" № 1948 від 03.11.2003 р. ДВАТ шахти "Тернівська" була реорганізована шляхом її приєднання до Відповідача і перетворення її у філію Від повідача шахту "Тернівська" (Статут ВАТ "Павлоградвугілля").
17.05.2004 р. між Філією ВАТ ДХК шахта "Тернівська" в особі директора Шмиголь А. В., що діяв на підставі доручення № 1/3442 від 26.12.2003 р. та ПП БПФ "Алекс" укладено Угоду про погашення заборгованості за договором про поступку права вимоги № 87 від 28.09.2001 р. Даною Угодою визначено, що кредиторська заборгованість ДВАТ шахти "Тернівська" перед Попереднім кре дитором у сумі 613 938 грн. 20 коп. за поставлені в 1999-2000р. ПММ, насоси 1В-20, ел. двигуни ДРТ-13 за Договором міни була встановлена актом звірки від 23.05.2001р. і відступлена за узгодженням із Західно-Донбаською ОДШ і ДВАТ шахтою "Тернівська" на підставі Угоди про уступку вимоги на користь ПП БПФ "Алекс" (п.1 Угоди), з урахуванням погашених сум заборгованість за Угодою про уступку вимоги на користь позивача становить 558 938 грн. 20 коп. із ПДВ, що підтверджується актом зві рки від 17.05.2004 р. (п. 2), розрахунки по погашенню кредиторської заборгованості за Угодою про уступку вимоги проводяться у безготівковому порядку як з рахунків філії Відповідача шахти "Тернівська", так і з рахунків самого Відповідача (п.4 угоди), термін погашення кредиторської заборгованості за Угодою про уступку вимоги встановлено до 31.12.2004 р. (п.6 Угоди)".
"Суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що договір міни (бартеру) №7 від 17.09.1999 р. на протязі певного часу належним чином виконувався, і це є підтвердженням того, що нові пропозиції (якщо вони мали місце) акцептовані".
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2008 року по справі № 18/21-08 залишено без змін постановами апеляційного господарського суду від 09.07.2007 року та 23.12.2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З вищевикладеного слідує, що ДВАТ шахті "Тернівська" (правопопередник позивача) було відомо ще з 28.09.2001 р. про Договір уступки вимоги № 87 і заміну кредитора.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правили цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності згаданим Кодексом.
Чинне на той час цивільне законодавство не передбачало винятків щодо застосування позовної давності до позовних вимог про визнання угод недійсними. Не передбачає таких винятків і чинний Цивільний кодексу України. Статтею 268 ЦК України встановлено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, і до цього переліку не входять вимоги про визнання угоди (правочинів) недійсними.
Враховуючи дату укладання оспорюваного договору уступки вимоги -28.09.2001 р., трирічний строк позовної давності закінчився 28.09.2004 р., тобто після 01.01.2004 р., а тому до спірних правовідносин повинні застосовуватися правила Цивільного кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2004р.)
Згідно з ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до п. 7 прикінцевих та перехідних положень ЦК України до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 р., застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.
Чинне на той час цивільне законодавство не передбачало винятків щодо застосування позовної давності до позовних вимог про визнання угод недійсними. Не передбачає таких винятків і чинний Цивільний кодекс України.
Зокрема, ст. 83 ЦК УРСР та ст. 268 ЦК України встановлено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, і до цього переліку не входять вимоги про визнання угод (правочинів) недійсними.
Відповідно до частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, і сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В матеріалах справи є заява представника відповідача-1 про застосування позовної давності (а.с. 48-49), факт спливу позовної давності встановлено, заяву про відновлення цього строку не подано.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в позові.
Клопотання відповідача-1 від 21.04.2009 року за вих. № 21/17 про стягнення з позивача витрат за оплату адвокатських послуг у розмірі 16 000,00 грн., не підлягає задоволенню в силу наступного. В обґрунтування свого клопотання відповідачем-1 надано угоду № 8 від 16.02.2009 року про надання послуг адвоката, свідоцтво № 1467 від 23.01.2006 р. на право заняття адвокатською діяльністю та квитанції №№ 58, 65 та 69 від 27.02.2009 р., 06.03.2009 р. та 10.03.2009 р. відповідно. Статтею 44 Господарського процесуального кодексу передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, судові витрати підлягають оплаті лише у тому випадку, якщо вони оплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Надані квитанції №№ 58, 65 та 69 про оплату послуг адвоката у розмірі 16 000 грн. 00 коп. не можуть бути належним доказом у розумінні ст. ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України , оскільки відповідач-1 повинен був надати суду платіжні доручення на перерахування коштів, засвідчені банківською установою, які б дійсно підтверджували оплату за послуги адвоката.
Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства мають право звертатися за захистом свого порушенного або оспорюваного права.
У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82 -85, Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 257, 267, 268 Цивільного кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Рішення підписано 01.09.2009 р.
І.А. Рудовська