Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
Іменем України
23.06.2009
Справа №2-23/571-2009
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Спол Ойл», Біляївський район, Одеська область
До відповідача Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами, м. Феодосія
За участю 3-х осіб: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Трейдінг», м. Київ
2.Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім», м. Київ
3. Приватного підприємства «Торговий дім «Укр-Петроль», м. Луцьк
про стягнення 55 352,81 грн.
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - Логвінська І.М., представ. за довір. від 26.02.2009р.
Від відповідача - Сікіраж В.В., представ. за довір. №1 від 08.01.09р.
Від 3-ої особи 1- Білошицька К.В., представ. за довір. від 15.06.2009р. №398/06
Від 3-ої особи 2 - Дмитренко Н.П., представ. За довір. від 26.09.2008р. №26/09-08
Від 3-ої особи 3 - Наумич М.В., представ. за довір. від 11.05.2009р. №272/1
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 55352,81 грн. вартості недостачі вантажу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно даних вказаних у залізничній накладній, маса вантажу, визначена відправником, становила 166153кг. При прийманні нафтопродуктів за кількістю позивачем було виявлено нестачу, яка фактично складає 8739кг дизельного палива з урахуванням норм природних втрат. Відповідач в добровільному порядку відмовився повернути позивачу нестачу шляхом сплати грошових коштів - вартості недоотриманого пального у розмірі 55352,81 грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.
Відповідач з позовом не згоден, у відзиві на позов вказує, що між ним та позивачем відсутні договірні відносини по відвантаженню партії нафтопродуктів, зобов'язань іншого характеру між сторонами не виникало. Правовідносини по відвантаженню дизельного пального відбувалися між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім», які були засновані на договорі перевалки нафтопродуктів №74 від 21.07.2008р. Відповідач повідомив, що в процесі виконання ним своїх зобов'язань по договору у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» були відсутні будь-які претензії з приводу виконання відповідачем зобов'язань за договором перевалки нафтопродуктів, про що свідчить акт звірки руху дизельного пального за вересень місяць станом на 01.10.2008р., згідно якого відвантажено всю танкерну партію дизельного пального, залишок в резервуарах відповідача становить 0. Крім того, наголошує, що посилання позивача на Інструкцію від 02.04.1998р. є безпідставним, оскільки вона 13.09.2008р. втратила чинність.
В судовому засіданні 03.03.2009р. представник позивача надав письмові пояснення, в яких вказує, що між відповідачем та придніпровською залізницею на користь одержувача був укладений договір перевезення за залізничною накладною №55540887, згідно якої відповідач є вантажовідправником, а позивач - вантажоодержувачем. Вантажовідправником було відвантажено на адресу позивача дизельне паливо в кількості 166153,00кг. 18.09.2008р. вантаж було видано позивача залізницею без перевірки маси вантажу, при приманні якого позивачем було виявлено недостачу.
В судовому засіданні 02.04.2009р. відповідач надав доповнення до відзиву, де вказує, що акт загальної форми або комерційний акт на станції одержувача не складалися та не надавалися позивачем в судовому засіданні, тому твердження позивача про неправильність відомостей, зазначених в накладній є безпідставним. Також вважає, що позивач під час приймання нафтопродуктів, був зобов'язаний керуватися Інструкцією “Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України”, затвердженої спільним наказом від 20.05.2008 року N281/181/101/578/155, яка набула чинності 13.09.2008р. крім того, наголосив, що ТОВ «Інспекторат Україна» листом повідомила, що не брала участі в приймання спірної партії нафтопродуктів з боку відповідача, тому твердження про участь повноважного представника відповідача під час приймання нафтопродуктів є безпідставним.
02.04.2009р. від позивача надійшли заперечення на відзив, повідомляє, що позивачем було дотримано вимоги Інструкції про порядок приймання нафтопродукту, створено комісію наказом керівника підприємства, призначено уповноважених осіб, що додатково підтверджується документами, що додаються.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.04.2009р. до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були залучені Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Трейдінг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім», Приватне підприємство «Торговий дім «Укр-Петроль».
В судовому засіданні 19.05.2009р. ПП «Торговий дім «Укр-Петроль» надало пояснення по суті спору, в яких вказало, що вартість сплаченого ним і недоотриманого позивачем за вантажною накладною №45540887 від 13.09.2008р. дизельного палива становить 55352,81 грн., відповідно така заборгованість існує у позивача по справі перед ПП «Торговий дім «Укр-Петроль». Вважає, що відповідно до ст.ст.909,920 ЦК України вина за нестачу вантажу покладається на вантажовідправника, тобто позов заявлено до належного відповідача.
Також відповідач надав доповнення до відзиву, в якому зазначив, що згідно ст.925 ЦК України, ст.315 ГК України, позов, що випливає з договору перевезення вантажу, пред'являється до перевізника, а між позивачем та відповідачем відсутнє укладення договору перевезення вантажу.
В судовому засіданні 23.06.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» надало пояснення по суті справи, в якому повідомило, що відповідно до договору №74 від 21.07.2008р ТОВ «Фактор Ексім», виконуючи замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Трейдінг», 12.09.2008р. надало відповідачу у справі заявку на відвантаження 180т дизельного палива по вказаним ТОВ «Ойл Трейдінг» реквізитам. Вважає, що фактичним вантажовідправником вантажу є відповідач, саме він здійснював завантаження вагоно-цистерн, тобто зливав нафтопродукти в такі цистерни, визначав масу вантажу та здійснював його відправку. Крім того, вказав, що позивачем було порушено передбачений Інструкцією “Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України” порядок приймання.
23.06.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Трейдінг» також надало пояснення, вважає, що нестача, яка була виявлена при прийманні вантажу позивачем, я кий не є стороною за договором з ТОВ «Ойл Трейдінг» у будь-якому випадку не може бути віднесена на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Трейдінг».
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб суд
09.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Трейдінг» (Постачальник) та Приватним підприємством «ТД «Укр-Петроль» (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №370908.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник в порядку на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується поставити Покупцю нафтопродукти (далі -Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених Договором, прийняти та оплатити Товар.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що постачання Товару Постачальником та прийняття Товару Покупцем здійснюється на умовах, визначених у відповідному Додатку до Договору. Умови поставки визначаються відповідно до «Інкотермс» (Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів) у редакції 2000р., з врахування особливостей, вказаних у цьому Договорі та відповідних додатків до нього.
Станція призначення - залізнична станція, яка вказана у відповідному Додатку до цього Договору (або заявці на відвантаження) як остаточний пункт призначення Товару залізничним шляхом та на якої Товар повинен бути отриманий Покупцем (або Вантажоодержувачем).
За результатами поставки Товару, сторонами підписується Акт прийому-передачі Товару. Обов'язок по складанню Акту прийому-передачі покладена на Постачальника. Акт прийму-передачі, підписаний постачальником, направляється покупцю протягом 10 робочих днів з моменту передачі та/або відвантаження товару. При відсутності зауважень до акту покупець повинен підписати акт протягом 3 робочих днів з моменту його отримання та передати його постачальнику (п.3.2 Договору).
Приймання Товару по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції “Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України”, затвердженої Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 2 квітня 1998 року N81/38/101/235/122, відповідно до діючого законодавства, а також згідно з умовами цього договору (пункт 3.6 Договору).
12.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Трейдінг» та Приватним підприємством «ТД «Укр-Петроль» була укладена додаткова угода до договору поставки нафтопродуктів №370908, з якої вбачається, що одержувачем нафтопродуктів за цим договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок Спол Ойл» для Приватного підприємства «ТД «Укр-Петроль».
Також судом встановлено наступне.
21.07.2008р. між Феодосійським підприємством із забезпечення нафтопродуктами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» укладено договір про надання послуг з перевалки нафтопродуктів №74, відповідно до якого Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами прийняло на себе зобов'язання щодо забезпечення відвантаження нафтопродуктів залізничним транспортом та щодо відвантаження нафтопродуктів під контролем повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» з оформленням Акту відвантаження нафтопродуктів з вказівкою кількості навантаженого у вагоноцистерни нафтопродукту (п.п. 2.1.7, 2.1.8 Договору).
Згідно акту відвантаження нафтопродуктів від 13.09.2008р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Спол Ойл»для Приватного підприємства «ТД «Укр-Петроль» було виконане відвантаження нафтопродуктів загальною вагою 166153кг (а.с.49).
18.09.2008р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Спол Ойл» надійшли вагони-цистерни з дизельним паливом, відповідно залізничної накладної №55540887 без порушення пломб, про що зроблено відповідну відмітку, а саме у цистерні №79504148 маса вантажу 109563 кг, №74739533 маса вантажу 56590 кг.
Позивач стверджує, що при прийманні нафтопродуктів за кількістю виявлено нестачу.
Відповідно до акту №1809/08 від 19.09.2008р. приймання нафтопродуктів за кількістю у вагоні-цистерні №74739533 виявлено нестачу у кількості 3682кг, так у вагоні-цистерні №74739533 вага вказана 56590 кг дизельного палива, фактично -52908 кг, а у вагоні-цистерні №79504148 виявлено нестачу у кількості 5057кг, так у вагоні-цистерні №79504148 вага вказана 109563 кг дизельного палива, фактично -104506 кг (а.с.128).
Таким чином, нестача складає 8739кг дизельного палива з урахуванням норм природних витрат.
Зазначений акт приймання нафтопродуктів за кількістю затверджений керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Спол Ойл» 19.09.2008 р.
Також відповідно до акту експертизи №УТЭ-3187 від 19.07.2008р. Одеської торгово -промислової палати загальна маса дизельного палива у оглянутій залізничній цистерні №74739533 складає 52908кг, тоді як у залізничній накладній вказано - 56590кг (а.с.17-19).
Стягнення вагової нестачі послужило причиною звернення до господарського суду з позовом, в якому позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі вартості недоотриманого товару, що складає 55 352,81 грн.
Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.
Суд вважає необхідним застосовувати до спірних відносин положення саме цієї Інструкції, а не Інструкції, вказаної у п.3.6 договору, оскільки на момент приймання нафтопродуктів остання вже втратила силу.
Зазначена Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Пунктом 5.1. Інструкції передбачено, що приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо.
Маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці в разі надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою ЗВТ, без порушення ЗПП (п. 5.2.4 Інструкції).
Як зазначає сам позивач, при прийнятті нафтопродуктів та заміру кількості бензину ультразвуковими приладами (без відкриття цистерни) було виявлено нестачу.
В акті №1809/08 від 19.09.2008р. приймання нафтопродуктів за кількістю відсутні відомості про участь при прийнятті нафтопродуктів за кількістю представника залізниці, що є порушенням п. 5.2.4 Інструкції. Як вбачається з акту, він складався за участю представників позивача: Сморшок О.В. та Ликов О.О. та представника Приватного підприємства «Торговий дім «Укр-Петроль» - Наумич М.В.
Комісійне приймання нафти і нафтопродуктів відбувається за участю представників охоронної організації, що супроводжували нафту або нафтопродукти (у разі, якщо згідно з відповідним договором вантаж супроводжується охоронною організацією) (п. 5.2.5 Інструкції).
Завантажені вагон -цистерни були здані під охорону підрозділу воєнізованої охорони Укрзалізниці (в залізнодорожньої накладній є відповідна відмітка), проте в порушення вимог Інструкції охорона Укрзалізниці не була залучена до приймання нафтопродукті позивачем.
Позивачем у №1809/08 від 19.09.2008р. не вказано умов зберігання вантажу на складі вантажоодержувача до приймання і складання акта, взагалі відсутні докази належного збереження вантажу з дати його видачі залізницею позивачу до дати фактичного прийняття нафтопродуктів за кількістю, тобто з 18.09 2008 р. по 19.09.2008 р.
Щодо акту експертизи №УТЭ-3187 від 19.07.2008р. Одеської торгово-промислової палати, суд зазначає наступне.
Приймання нафтопродуктів за участю експерту також проходило з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155 .
Так, в акті експертизи приймання нафтопродуктів за кількістю відсутні відомості про участь при прийнятті нафтопродуктів за кількістю представника залізниці, що є порушенням п. 5.2.4 Інструкції.
В акті відсутні посилання на умови схоронності вантажу у період з 18.09.2008 р. по 19.09.2008 р. та як вже зазначалось, позивач не представив суду доказів належної схоронності вантажу протягом цього періоду.
Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів у справі - це будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищевикладеного, №1809/08 від 19.09.2008р. приймання нафтопродуктів за кількістю та акт експертизи № УТЭ - 3304 від 29.09.2008 р. Одеської регіональної торгово -промислової палати складені з порушеннями Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N281/171/578/155, а відповідно не можуть бути визнаними належними доказами факту наявності нестачі.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість недоотриманого товару, що складає 55352,81грн., обґрунтовуючи правову природу стягуваної суми як збитки.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв'язок.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 25 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. (в даному випадку відповідач Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами ).
Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв'язок. За відсутністю такого зв'язку збитки не відшкодовуються. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв'язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв'язок між саме між порушенням зобов'язання та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та збитками.
Як вбачається з матеріалів справи стягувана сума у розмірі 49141,64 грн. за своєю правовою природою та в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України не є збитками.
В Роз'ясненнях №02-5/215 від 01.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” Вищий арбітражний суд України зазначив, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального Кодексу України).
Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення та розмір збитків, заподіяних відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та спричиненням збитків.
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала збитків, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 3 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків доказується кредитором. Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків.
Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги може бути для суду підставою для відмови в задоволенні таких вимог.
Однак, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивач не довів суду безперечних доказів заподіяння збитків відповідачем у розмірі 55352,81грн., не довів протиправності дій відповідача та причинного зв'язку між цими діями та спричиненими збитками, через що у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 23.06.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 26.06.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 господарського процесуального кодексу Україні, суд
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.