ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/46
31.08.09
За позовом Дочірнього підприємства «Конріл»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача не з'явились;
від відповідача не з'явились;
Дочірнє підприємство «Конріл»(надалі ДП «Конріл», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»(надалі ТОВ «Еко», відповідач) боргу в сумі 93 189, 13 грн., пені в сумі 4 198, 07 грн., 3% річних в сумі 2 697, 71 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 1435/1537К від 23.09.2005р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.
Відповідачем надані заперечення проти заявленого позову у яких просить відмовити позивачу у повному обсязі у задоволенні штрафних санкцій (пені) в розмірі 6 895, 78 грн. та індексу інфляції та зобов'язати позивача здійснити повернення нереалізованого товару.
Незрозумілим для відповідача є визначення прострочення платежу в кількості 71 день, оскільки за умовами договору відповідач повинен був здійснювати оплату лише 1 раз в 14 календарних днів за реалізований товар, а товар поставлений позивачем у повному обсязі не реалізований відповідно поки що оплаті не підлягає. Не погоджується відповідач також з нарахуванням індексу інфляції, оскільки індекс інфляції нараховується за кожен місяць окремо лише на суму боргу, а не так як нараховував позивач, а саме на суму боргу з урахуванням індексу інфляції нараховував ще індекс інфляції.
У п. 14 розділу 6 договору передбачено, що відповідач має право здійснити повернення товару, а позивач зобов'язаний здійснити повернення товару. За твердженням відповідача він неодноразово звертався до представників позивача, щоб ті здійснили повернення товару, однак позивачем такого не здійснено що відповідно позбавляє можливості відповідача визначити остаточну суму заборгованості для проведення розрахунків.
В судовому засіданні 27.07.2009р. представник відповідача не погодився на оголошення вступної та резолютивної частини рішення у зв'язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.
В судове засідання представник позивача не з'явився, згідно отриманого судом клопотання за вих. юр-93 від 04.08.2009р. рішення просив суд зачитати без присутності позивача. Інформації щодо відмови позивача від позову або ж відомостей про сплату заборгованості в сумі заявленій до стягнення відповідачем, суду станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено.
Представник відповідача про оголошення судового рішення в судовому засіданні 31.08.2009р. повідомлений під розписку.
Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -
23 вересня 2005р. між ТОВ «Еко»та ДП «Конріл»укладено договір поставки № 1435/1537К за умовами якого останнє зобов'язувалось передати товари у власність покупця на умовах і у строки встановлені в замовленнях на поставку, а покупець (відповідач у справі) в порядку та строки встановлені договором зобов'язувався прийняти товари і оплатити їх.
Згідно з додатковою угодою від 28.07.2008р. за покупцем утворилась заборгованість по оплаті поставленого товару на суму 106 055, 95 грн., яка була погашена у повному обсязі 31.07.208р., що підтверджується банківською випискою яка залучена до матеріалів справи.
Поставка тавру з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними за період з 12.08.2008р. по 17.10.2008р.: від 12.08.2008р. № 01-0146702 на суму 3 031, 20 грн., № 13-0001192 на суму 1 842, 48 грн., від 13.08.2008р. № 06-003130 від 13.08.2008р. на суму 1 412, 82 грн., від 14.08.2008р. № 03-0011435 на суму 1 904, 64 грн., від 18.08.2008р. № 01-0146875 на суму 229, 68 грн., № 01-0146873 на суму 249, 60 грн., № 01-0146874 на суму 410, 04 грн., від 20.08.2008р. № 02-0027115 на суму 1 455, 84 грн., № 02-0027114 на суму 4 053, 96 грн. (складено з актом про виявлення розходження в кількості товару); № 02-0027112 на суму 1 389, 96 грн., № 02-0027113 на суму 826, 20 грн., від 21.08.2008р. № 03-0011807 на суму 8 557, 80 грн., від 22.08.2008р. № 03-0011919 на суму 192, 96 грн., № 08-0003967 на суму 1 586, 16 грн., від 02.09.2008р. № 11-0005733 на суму 1 448, 82 грн., № 11-0005732 на суму 2 968, 80 грн., № 11-0005731 на суму 3 534, 36 грн., від 17.09.2008р. № 11-0005845 на суму 2 210, 16 грн., № 02-0027841 на суму 859, 68 грн., № 02-0027842 на суму 727, 92 грн., № 02-0027843 на суму 772, 80 грн., № 02-0027840 на суму 2 679, 12 грн., № 02-0027844 на суму 727, 92 грн., від 19.09.2008р. № 01-0147822 на суму 6 993, 36 грн., від 23.09.2008р. № 01-0147900 на суму 2 202 грн., від 24.09.2008р. № 13-0001518 на суму 1 276, 44 грн., № 08-0004554 на суму 1 245, 24 грн., № 06-003683 на суму 2 245, 68 грн., № 02-0028017 на суму 2 798, 52 грн., № 01-0147935 на суму 2 298, 72 грн., № 01-0147934 на суму 1 366, 92 грн., від 25.09.2008р. № 01-0147979 на суму 1 809, 96 грн., № 01-0147982 на суму 2 466 грн., № 03-0013551 на суму 1 307, 64 грн., № 01-0147983 на суму 2 855, 28 грн. (складено з актом недостачі), № 01-0147984 на суму 2 779, 32 грн., № 01-0147987 на суму 2 205, 24 грн., від 26.09.2008р. № 03-0013552 на суму 2 782, 20 грн., № 01-0148031 на суму 1 371, 72 грн., від 29.09.2008р. № 01-0148057 на суму 2 456, 28 грн., від 30.09.2008р. № 11-0005956 на суму 258, 12 грн., № 07-0010303 на суму 1 052, 76 грн., № 07-0010304 на суму 2 473, 56 грн., від 08.10.2008р. № 08-0004786 на суму 69, 60 грн., № 02-0028419 на суму 713, 52 грн., № 02-0028420 на суму 1 197 грн., від 13.10.2008р. № 01-0148469 на суму 226, 08 грн., від 14.10.2008р. № 11-0006056 на суму 702 грн., № 11-0006057 на суму 308, 88 грн., від 17.10.2008р. № 03-0014852 на суму 100, 80 грн., належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи. Товар відповідачем отримувався на підставі довіреностей, які також залучені до справи.
Згідно з п. 2, 3 розділу 11 договору, договір діє до 23.09.2006р., і якщо за один місяць до закінчення дії договору ні одна із сторін не виявить в письмовій формі свого наміру припинити дію договору, договір вважається продовженим ще на один рік. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки товарів здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання). Дію договору сторони також підтвердили укладенням додаткової угоди від 28.07.2008р..
Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено (часткове повернення товару підтверджується накладними на повернення № 02-0027114 від 20.08.2008р. на суму 30, 24 грн., № 08-0000113 від 22.08.2008р. на суму 264, 24 грн., № 01-90667 від 23.09.2008р. на суму 8, 52 грн., № М43-006852 від 23.09.2008р. на суму 8, 52 грн., № 02-0028017 від 24.09.2008р. на суму 126 грн., № 01-0147982 від 25.09.2008р. на суму 264, 24 грн., № 01-0147983 від 25.09.2008р. на суму 18, 96 грн.), у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 89 923, 56 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як те погоджено сторонами у п. 1 розділу 8 договору покупець проводить оплату постачальнику за реалізовані товари один раз в 14 календарних днів.
У зв'язку з неотриманням коштів за поставлений товар, відсутністю даних щодо реалізації товару, позивач у претензії за вих. 712 від 08.12.2008р. виклав прохання повністю погасити заборгованість за договором (направлення відповідачу вимоги підтверджується поштовим чеком № 9029 від 08.12.2008р., який в оригіналі залучений до справи). Строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару в розмірі 89 923, 56 грн. є таким що настав 15.12.2008р., розрахунку за отриманий товар переданого згідно видаткових накладних наданих до справи відповідачем не здійснено, заборгованість у вказаній сумі не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.
Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 89 923, 56 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 30.04.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії. Доказів здійснення розрахунків за товар після підписання вказаного акту звірки відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачем, в тому числі на вимоги суду (ухвали від 13.02.2009р., від 10.03.2009р., від 13.04.2009р.) не надано.
При цьому судом враховані заперечення відповідача згідно з якими відповідач стверджує, що оскільки поставлений позивачем товар у повному обсязі відповідачем не реалізований, такий товар поки що не підлягає оплаті, а згідно з листом за вих. 17/06юр від 17.06.2009р. відповідач повідомляв позивача про необхідність здійснення повернення нереалізованого товару на суму 5 311, 11 грн..
Клопотання відповідача про зобов'язання позивача здійснити повернення нереалізованого товару викладене в запереченнях на позов не підлягає вирішенню в межах даної справи, оскільки у справі розглядаються вимоги саме позивача (ДП «Конріл») на предмет їх обґрунтованості та доведеності, звернення до суду, в свою чергу є правом позивача, що не надає суду повноважень зобов'язати скорегувати суму позову тощо.
Посилання відповідача на положення п. 1 розділу 8 договору та надіслання позивачу повідомлення про необхідність здійснення повернення нереалізованого товару на суму 5 311, 11 грн. не є підставою для звільнення зобов'язань щодо оплати товару поставленого за накладними сума за якими заявлена до стягнення, та не свідчать що по договору для відповідача такі припинились. Окрім того, жодних доказів повернення товару постачальнику, як те передбачено зазначеним положенням договору, також як і доказів які свідчать про відмову постачальника прийняти товар, що повертається, відповідачем суду не представлено.
Наміри відповідача повернути частину отриманого товару (на суму 5 311, 11 грн.) не спростовують факту прострочення виконання зобов'язання щодо оплати товару на суму 89 923, 56 грн., не є підставою для звільнення від зобов'язань по його оплаті. Таких умов, виду відповідальності тощо, сторони при укладенні договору не погоджували, а належних доказів порушення зобов'язань позивачем по договору № 1435/1537К від 23.09.2005р. суду не представлено.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 1 розділу 10 Договору № 1435/1537К від 23.09.2005р. (з урахуванням додаткової угоди від 23.09.2005р.) у випадку порушення покупцем строку оплати товару, постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача згідно розрахунку суду здійсненого за період з 16.12.2008р. по 12.01.2009р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) за обліковою ставкою в розмірі 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р. складає 1 652, 99 грн.:
89 923, 56 грн. х (2х12%) : 366 х 16 (кількість днів прострочення з 16.12.2008р. по 31.12.2008р.) = 943, 46 грн.;
89 923, 56 грн. х (2х12%) : 365 х 12 (кількість днів прострочення з 01.01.2009р. по 12.01.2009р.) = 709, 53 грн..
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума інфляційних нарахувань за період з 16.12.2008р. по 31.12.2008р. складає 974, 65 грн., при цьому суд враховуючи зауваження відповідача з цього приводу, зазначає про невірність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних збитків на суму боргу вже з урахуванням інфляційних збитків за минулий період:
(89 923, 56 грн. х 102, 1 %) -89 923, 56 грн. : 31 х 16 (кількість днів прострочення з 16.12.2008р. по 31.12.2008р.) = 974, 65 грн..
Сума трьох процентів річних за період прострочення з 16.12.2008р. по 12.01.2009р. складає 206, 62 грн.:
89 923, 56 грн. х 3% : 366 х 16 (кількість днів прострочення з 16.12.2008р. по 31.12.2008р.) = 117, 93 грн.;
89 923, 56 грн. х 3% : 365 х 12 (кількість днів прострочення з 01.01.2009р. по 12.01.2009р.) = 88, 69 грн..
Розрахунки позивача судом не прийняті, оскільки суду не представлено доказів реалізації відповідачем товарів поставлених за накладними, оплата за якими є предметом даного спору, в періоді до 01.11.2008р., відповідно враховуючи відсутність також доказів того що такий товар є на повну суму поставки нереалізованим, прострочення платежу має місце саме з 16.12.2008р., тобто після настання семиденного терміну від дня звернення з претензією про оплату товару. В разі нереалізації товару та при отриманні претензії на його оплату, відповідач мав можливість здійснити повернення нереалізованого товару, зазначити про його наявність тощо.
Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 1435/1537К від 23.09.2005р. по оплаті отриманого товару в періоді з 12.08.2008р. по 17.10.2008р. обов'язок по оплаті якого виник згідно надісланої претензії, суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 89 923, 56 грн. основного боргу, 1 652, 99 грн. пені, 974, 65 грн. інфляційних збитків, 206, 62 грн. 3% річних.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 433, 76 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1 029, 33 грн..
Щодо заявленого клопотання про стягнення з відповідача суми 31, 13 грн., як витрат, які позивач поніс при отриманні довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій, суд відзначає наступне.
В абзаці другому пункту 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).
Довідку, у зв'язку з отриманням якої позивачем понесені витрати в розмірі 31, 13 грн., позивач зобов'язаний був надати на вимоги ухвали суду. Звернення до суду є правом, а не обов'язком позивача, а виконання вимог суду обумовлене положеннями ст. 33 ГПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно понесення зазначених позивачем витрат обумовлено насамперед необхідністю доведення обставин на які зроблені посилання, і такі витрати не можуть бути покладені на відповідача. Вказані витрати не є іншими витратами у розумінні ст. 44 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»(юрид. адреса: 03045, м. Київ, пр-т. Науки 8; адреса: 04215, м. Київ, пр-т. Гонгадзе 20, р/р 26001380658941 в Київській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013, р/р 26006000213791 у Головному офісі АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32104254) на користь Дочірнього підприємства «Конріл»(01034, м. Київ, вул. Володимирська 48-А, кв. 9, п/р 260070101827 в ЗАТ «ПроКредитБанк»у м. Києві, МФО 320984, ідент. код 23703164) 89 923, 56 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три гривні 56 копійок) основного боргу, 1 652, 99 грн. (одну тисячу шістсот п'ятдесят дві гривні 99 копійок) пені, 974, 65 грн. (дев'ятсот сімдесят чотири гривні 65 копійок) інфляційних збитків, 206, 62 грн. (двісті шість гривень 62 копійки) 3% річних, 1 029, 33 грн. (одну тисячу двадцять дев'ять гривень 33 копійки) судових витрат.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Р.І. Самсін