91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
11.09.09 Справа № 18/236.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
до закритого акціонерного товариства гірничо-збагачувальна станція «Краснолуцька», м. Красний Луч Луганської області
про стягнення 9955 грн.
орган виконання судових рішень - відділ державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції, м. Красний Луч Луганської області
за участю представників:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Шмигленко В.О. за дов. від 01.07.2009;
Гусєв Д.С. за дов. від 08.09.2009;
Кандауров М.О. за дов. від 26.05.2009;
від ВДВС: Глушков В.Ю. за дов. 08.01.2009.
Відповідач (боржник) звернувся до суду зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції (далі -ВДВС) по виконанню наказу господарського суду від 27.03.2009 № 18/236, яким з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 10175 грн.
Боржник у скарзі вказав, що постановою ВДВС від 07.05.2009 було відкрито виконавче провадження по виконанню вищевказаного наказу господарського суду, якою божнику надано строк для добровільного виконання виконавчого документу -7 днів.
Боржник одержав вказану постанову нарочним 08.05.2009.
Таким чином, строк для добровільного виконання наказу суду сплив 15.05.2009.
В зв'язку з невиконанням боржником у добровільному порядку наказу суду відділом ДВС 18.05.2009 винесено постанови про арешт коштів боржника та про стягнення з боржника виконавчого збору.
19.05.2009 боржник перерахував позивачу вказану у наказі суму коштів.
Боржник у скарзі зазначив, що ВДВС не здійснював примусового стягнення боргу, так як він (боржник) самостійно сплатив вказану у наказі суму позивачу.
На підставі вказаних доводів боржник, з урахуванням уточнень до скарги від 26.08.2009 № 703, просить визнати неправомірними дії ВДВС по винесенню постанови від 18.05.2009 про стягнення з боржника виконавчого збору та визнати вказану постанову недійсною і зобов'язати ВДВС повернути виконавчий збір.
ВДВС проти скарги заперечує посилаючись на її необґрунтованість, так як боржник не виконав наказ суду у встановлений ВДВС строк і лише після арешту його коштів 18.05.2009 виконав вказаний наказ, тобто після вчинення ВДВС дій щодо примусового виконання наказу суду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників боржника та ВДВС, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав:
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Постановою ВДВС від 07.05.2009 було відкрито виконавче провадження по виконанню вищевказаного наказу господарського суду, яким божнику надано строк для добровільного виконання виконавчого документу -7 днів.
Боржник одержав вказану постанову нарочним 08.05.2009, що підтверджується відміткою боржника на постанові та визнано представником боржника в судовому засіданні.
Таким чином, строк для добровільного виконання наказу суду сплив 15.05.2009.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Заходом примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника в тому числі на грошові кошти (ст. ст. 4, 50 Закону).
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч. 2 ст. 50 Закону).
За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт (ч. 4 ст. 50 Закону).
У разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом (ч. 1 ст. 46 Закону).
В зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у строк, установлений для добровільного його виконання, відділом ДВС 18.05.2009 винесено постанови про арешт коштів боржника та про стягнення з боржника виконавчого збору.
Таким чином, дії ВДВС по винесенню вказаної постанови та сама ця постанова є законними та обґрунтованими.
Боржник виконав рішення суду 19.05.2009 -після закінчення встановленого строку та після того, як ВДВС розпочав примусове виконання судового рішення (арешт коштів боржника).
За таких обстави, скарга на дії ВДВС задоволенню не підлягає в зв'язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 ГПК України, суд
1. Скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції відхилити.
Суддя В.В. Корнієнко