Рішення від 03.08.2009 по справі 11/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/222

03.08.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома LTD"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1) Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго",

2) Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"

про

зобов'язання вчинити дії

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

Дума Ю.М., Крижов С.В., Супрунова О.В. -представники

від відповідача

Кравчук О.В., Царьов В.І., Сальник О.М. - представники

від третьої особи-1

Семененко Є.М. -представник

від третьої особи-2

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома LTD" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД" (далі - відповідач) за власні кошти усунути технічне переобладнання (переоснащення) та привести у попередній стан у відповідності до технічного паспорта будинку та поповерхового плану забудови будівлі, такі приміщення: № 135, № 138 у будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 14 літ. А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення Договору оренди здійснив самовільну заміну лічильника електроенергії, а також внутрішнє переобладнання електропроводки без письмового погодження позивача.

Відповідач проти позову заперечує та вказує, що саме позивач замінював лічильник електроенергії. Позивач є споживачем електроенергії на підставі Договору на користування електричною енергією від 05.12.2008. Відповідач вважає, що ним не було вчинено ніяких порушень.

Третя особа-1 письмових пояснень по суті спору не надала.

Третя особа-2 позов підтримала.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

13.07.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кома LTD" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД" (орендар) було укладено Договір оренди приміщення № 13/09/2005 Л1 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає орендарю, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) у орендодавця нежилі приміщення № 135, 138 (в літ. А), загальною площею 379,9 кв.м., які розташовані на першому поверсі та підвалі будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 14 (далі -приміщення, об'єкт оренди).

У п. 6.2 Договору сторони погодили, що строк оренди становить 120 календарних місяців, тобто період, починаючи з дня початку оренди (13.09.2005) до дня закінчення оренди (13.09.2015) включно.

15.09.2005 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування приміщення за Актом приймання-передачі приміщень.

Згідно з п. 2.2 Договору приміщення надається в оренду орендарю для використання в якості салону-магазину предметів інтер'єру.

Орендар зобов'язаний використовувати приміщення відповідно до умов призначення та умов договору (п.п. 8.5 та 11.1.1 Договору).

Відповідно до п. 11.1.13 Договору у разі необхідності орендар зобов'язаний провести ремонт приміщення за власний рахунок. Всі плани та проекти щодо ремонту та технічного переобладнання приміщення письмово погоджувати з орендодавцем та відповідними інстанціями.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома LTD", яке мало довести неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди щодо погодження технічного переоснащення приміщення.

У Додатковій угоді № 1 від 26.09.2005 до Договору сторони погодили, що проведення ремонтних робіт в орендованому приміщенні та зарахування вартості вказаних робіт в якості орендної плати за жовтень, листопад та грудень 2005 року.

Таким чином, орендодавцем було погоджено проведення ремонтних робіт орендарем.

Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 (будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення), затверджених наказом Держбуду України від 15.05.2008 № 80 визначено, що технічне оснащення багатоквартирного житлового будинку - інженерні комунікації та технічні пристрої, необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир (загальнобудинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні, обладнання пожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидаляння; пристрої ліфтів, центральних розподільних щитів, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 070-80/02 від 12.01.2008 повідомило, що за проведеним обстеженням приміщень загальною площею 379,9 кв.м. у будинку № 14 по бульвару Л. Українки, яким користується ТОВ "Баккара ЛТД" за Договором оренди, не виявлено порушень державних будівельних норм, приміщення ремонтувалось в листопаді-грудні 2005 року згідно з погодженням № 1 від 26.09.2005 орендодавця ТОВ "Кома LTD".

У 2007 році Приватним підприємством "Енерго-сервіс" було розроблено електрообладнання для салону "Баккара" по бульвару Лесі Українки, 14 м. Києві.

Відповідач, відповідно до умов Договору, звернувся до позивача з листом № 80 від 09.07.2008, в якому просив надати дозвіл на отримання технічних умов на заміну потужності електроустановок в орендованому приміщенні.

Відповідно до п. 12.1.1 та п. 12.1.2 Договору орендодавець зобов'язаний забезпечити орендареві можливість безперешкодно користуватись приміщенням протягом усього строку договору оренди та забезпечувати належне та безперервне функціонування технічного обладнання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте, матеріали справи не містять та позивачем не надано суду доказів позитивного чи негативного вирішення вищезазначеного звернення відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2001 № 150 затверджено Порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень.

Згідно з вказаним Порядком для одержання дозволу власник (орендар) подає до відповідного органу державного пожежного нагляду заяву, а підставою для видачі дозволу є висновок, що оформляється за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення.

В Інструкції про погодження з органами державного пожежного нагляду проектів національних стандартів, стандартів організацій, норм, правил, технічних умов, інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, та підготовку відгуків щодо них, затвердженій наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 02.09.2004 № 38 визначена орієнтовна тематика проектів нормативно-технічних документів, які мають направлятися в органи держпожнагляду і установи МНС України на розгляд та погодження, до якої включено пожежовибухонебезпечні виробниче обладнання та товари культурно-побутового і господарського призначення (у тому числі електротехнічні вироби, опалювальні прилади і обладнання тощо).

18.02.2008 Державним пожежним наглядом Головного управління МНС України в м.Києві було видано Дозвіл № 331 на початок роботи магазину штор ТОВ "Баккара ЛТД" за адресою бульвар Л. Українки, 14 в Печерському районі м. Києва.

Видача вказаного дозволу свідчить про належний стан електорообладнання в орендованому приміщенні.

Таким чином, порушень умов Договору, про які зазначає позивач у позовній заяві з боку відповідача не було.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

05.12.2000 між позивачем та Акціонерною компанією "Київенерго" було укладено Договір № 3003318 на користування електричною енергією.

Умовами Договору оренди не передбачено обов'язку відповідача укласти з енергопостачальною організацією договір на постачання електроенергії.

Крім того, Договором № 3003318 на користування електричною енергією також не передбачено обов'язкового укладення субабонентом споживача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома LTD") договору на споживання електроенергії з енергопостачальною організацією, натомість у п. 5.2 вказаного Договору визначено, що взаємостосунки споживача із субабонентом регулюються укладеними між ними договорами.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що витрати за послуги з електроенергії орендар компенсує орендодавцю.

Тому судом не приймаються посилання позивача на те, що споживання електричної енергії у орендованому приміщенні здійснюється без договору, оскільки постачання електроенергії здійснюється згідно Договору, укладеного позивачем, як власником приміщення.

Крім того, у п. 5.2 Договору № 3003318 на користування електричною енергією визначено, що при наявності споживача (позивача) субабонентів санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності споживачем або його субабонентом нараховується енергопостачальною організацією та пред'являються головному споживачу.

Жодних доказів на підтвердження застосування енергопостачальною організацією до позивача санкцій за перевищення потужності матеріали справи не містять та позивачем не надано, що свідчить про відсутність порушень користування електроенергією.

Посилання позивача на те, що відповідачем було самовільно без погодження з орендодавцем здійснено заміну лічильника електроенергії також судом не приймається, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома LTD" самостійно зверталось до УТА КДР СВП "Енергозбут Київенерго" з листами № 1 від 05.01.2006 та № б/н від 16.03.2006 про необхідність заміни електролічильника та його опломбування.

Відповідно до ч. 1 ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути протиправність дій, безпосередній причинний зв'язок між вчиненими вчиненим правопорушенням і погіршенням. Погіршення є наслідком, а допущення порушення причиною.

Підставою для усунення погіршення є спричинення його внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та погіршенням майна іншої.

Доказів того, що внаслідок протиправних винних дій відповідача відбулось погіршення орендованого майна позивачем не надано.

Також в порушення ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надані суду належні докази, якими б був зафіксований стан електропроводки на момент передачі приміщення в оренду відповідачу та станом на момент розгляду спору, та доказів, що з моменту передачі приміщення в оренду на даний час стан електрообладнання погіршився.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою в позові державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 05.08.2009

Попередній документ
4796702
Наступний документ
4796704
Інформація про рішення:
№ рішення: 4796703
№ справи: 11/222
Дата рішення: 03.08.2009
Дата публікації: 05.10.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший