ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/8
12.08.09
За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового
фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
До Державного підприємства «Науково-виробниче природоохоронне
об'єднання»
Про стягнення 21 342,60 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Калинчук В.В. -по дов. № 044/24-32 від 13.01.2009р.
Від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»про стягнення з Державного підприємства «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання»21 342,60 грн., що становлять матеріальні збитки у зв'язку з несвоєчасним поверненням житлового приміщення.
Позивачем 08.04.2009р. в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 15 944,20 грн. матеріальних збитків у зв'язку з несвоєчасним поверненням житлового приміщення.
В судовому засіданні 12.08.209р. позивачем було відповідно до ст. Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 14 59460 грн. матеріальних збитків у зв'язку з несвоєчасним поверненням житлового приміщення.
Відповідач в судове засідання 12.08.2009р. не з'явився. У письмовому відзиві на позов, поданому в засіданні суду 09.02.2009р., відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що строк дії договору оренди приміщення не закінчився, орендна плата відповідачем сплачена повністю на розрахунковий рахунок позивача.
В судовому засіданні 12.08.2009р. судом на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
Рішенням Київської міської ради від 01.03.2001р. № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація»було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2419 від 12.11.2001р. «Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»будинок № 2 по вул. Довженка закріплено за Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»як будинок маневреного фонду.
20.05.2004р. між Комунальним підприємством з утримання житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(Орендодавець) та Державним підприємством «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання»(Орендар) було укладено договір № 3127 оренди житлового приміщення (далі - Договір).
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. 1. Договору Орендодавець передає, а Орендар бере у тимчасове користування квартиру № 38 у будинку № 2 по вул. Довженка в м. Києві, загальною площею 63,90 кв. м.
Згідно п. 2 Договору квартира надається Орендарю для проживання співробітника Міністерства Зайвенка Олексія Олександровича з родиною.
Стаття 765 Цивільного кодексу України встановлює, що орендодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що квартира та майно повинні бути передані орендодавцем та прийняті Орендарем протягом доби з моменту укладення даного Договору.
Як вбачається з акту прийому-передачі житлового приміщення від 20.05.2004р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування квартиру № 38 у будинку на вул. Довженка, 2, житлова площа 46,50 кв. м., загальна площа 63,90 кв. м.
У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.
Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору термін оренди складає шість місяців з моменту прийняття квартири за актом приймання тобто з 20.05.2004р. до 20.11.2004р.
Пунктом 4.3. Договору визначено, що якщо жодна сторона в місячний термін до закінчення даного Договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін визначений в п. 4.1.
За відсутності відповідної заяви жодної із сторін Договір на підставі п. 4.3. Договору дію Договору було продовжено до 20.11.2007р.
Як вбачається з матеріалів справи позивач листом № 044/24-7731 від 23.10.2007р. звернувся до відповідача про розірвання договору оренди № 3127 від 20.05.2004р. на квартиру № 38 по вул. Довженка, 2 в м. Києві, в зв'язку з закінченням його терміну дії 20.11.2007р. Згаданий лист отримано відповідачем 26.10.2007р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 04280989.
Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва № 2-3942/08 від 30.07.2008р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06.05.2009р., було задоволено позов Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»та виселено Зайвенка Олексія Олександровича, зайвенко Олексія Олексійовича, Зайвенко Валентину Вікторівну з квартири № 38 будинку № 2 по вул. Довженка в м. Києві, з підстав встановлення, що договір оренди № 3127 від 20.05.2004р., в зв'язку з надісланням 23.10.2007р. КП «Спецжитлофонд»заяви про розірвання договору, який був отриманий 26.10.2007р. припинився з 26.11.2007р.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач в порушення умов Договору, по його закінченню, квартиру за актом передачі не повернув, чим заподіює позивачу матеріальні збитки в розмірі орендної плати за період з 27.11.2007р. по 31.10.2008р. в сумі 14 594,60 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Зокрема стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Пунктом 9.1. Договору встановлено, що після закінчення терміну оренди Орендар зобов'язаний передати орендодавцю квартиру та майно, що орендується, протягом 10 днів з моменту закінчення терміну оренди за актом передачі.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вважаючи те, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а тому підтвердженням виконання Орендарем свого обов'язку щодо повернення квартири позивачу є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі орендованого жилого приміщення.
Відповідний акт в матеріалах справи відсутній.
Отже, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем обов'язку наймача щодо повернення позивачу об'єкту оренди -квартири після закінчення дії Договору.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; При визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст.623 ЦК України, для стягнення збитків.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і неодержаних доходах.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що матеріальні збитки мали місце внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідача за Договором щодо повернення квартири після закінчення дії Договору.
Що стосується розміру заподіяних збитків, що підлягають стягненню з відповідача, то суд погоджується з порядком їх визначення, оскільки рішенням Київської міської ради від 28.09.2006р. № 18/75 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 27.05.2004р. № 262/1472 «Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства «Спецжитлофонд», згідно якого розмір орендної плати за 1 кв. м. загальної житлової площі трьохкімнатної квартири на місяць складає 30 грн. Згідно по поверхового плану буд. № 2 по вул. Довженко, відповідач орендував трьохкімнатну квартиру.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 14 594,60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» (м. Київ, вул. Урицького, 35, код ЄДРПОУ 32821115) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) 14 594 (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 60 коп. збитків, 145 (сто сорок п'ять) грн. 94 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
Трофименко Т.Ю.