Україна
13 лютого 2009 р. справа № 2а-33109/08/0570
час прийняття постанови: 12.40 година
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Могильницького М.С.
при секретарі Асмановій Е.Е.,
за участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача 1 - не з'явився
представників відповідача 2 - Романіка О.О., Кіріязевої О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_2, Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання висновків про спонукання к оплаті штрафних санкцій необгрунтованими та неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення №0000761742/0/1064 від 15.09.2008, заборону пред'являти необґрунтовані штрафні санкції,
Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до начальника Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_2 про визнання висновків про спонукання к оплаті штрафних санкцій необгрунтованими та неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення №0000761742/0/1064 від 15.09.2008, заборону пред'являти необґрунтовані штрафні санкції.
Ухвалою від 14.01.2009 до участі у справі залучено другого відповідача, Шахтарську об'єднану державну податкову інспекцію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 02.09.2008 у нього рахується переплата з податку з доходів фізичних осіб. Оскільки в акті перевірки зазначено про відсутність порушень, відповідач незаконно зобов'язав сплатити недоїмку з урахуванням штрафних санкцій.
Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач 1 заперечень на позовну заяву не надав, у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач 2 проти позову заперечує, посилаючись на те, що актом перевірки встановлено безпідставне застосування ОСОБА_1. податкової соціальної пільги до нарахованих доходів у вигляді заробітної платні у місяці звільнення працівників, що знаходилися у трудових відносинах з підприємцем. Відповідно до п.4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 №2035 застосування пільги зупиняється з податкового місяця, в якому платник податків припинив трудові відносини з таким працедавцем.
В судовому засіданні представник відповідача 2 заперечував проти позову з тих самих підстав, що викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов.
Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 21.05.1997, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Перебуває на податковому обліку в Шахтарській ОДПІ.
Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства та інших законодавчих актів суб'єктом господарювання - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 02.09.2005 по 02.09.2008, за наслідками якої складений акт №1366/17-111-1 від 08.09.2008.
Під час проведення перевірки встановлені порушення пп. 6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” та п.4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб.
Так, позивачем укладені трудові угоди з наступними працівниками:
ОСОБА_3., трудова угода №367 від 20.06.2007, розірвана 30.07.2007,
ОСОБА_4, трудова угода №440 від 31.07.2007, розірвана 30.09.2007,
ОСОБА_5., трудовий договір №415 від 10.07.2007, розірваний 01.10.2007,
ОСОБА_6., трудова угода №414 від 10.07.2007, розірвана 03.10.2007,
ОСОБА_7., трудова угода №541 від 27.08.2006, розірвана 02.04.2008.
Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання.
Сторонами не заперечується факт перебування вказаних осіб у трудових відносинах з позивачем та факт їх звільнення у періоді, зазначеному в акті перевірки.
Відповідно до наданих позивачем зведених відомостей нарахування заробітної платні за 2007, 2008 роки, заробітна платня ОСОБА_3. нарахована за червень, липень 2007 року. Заробітна платня ОСОБА_4 нарахована за серпень, вересень 2007 року. Заробітна платня ОСОБА_5. нарахована за липень, серпень, вересень 2007 року. Заробітна платня ОСОБА_6. нарахована за липень, серпень, вересень 2007 року. Заробітна платня ОСОБА_7. нарахована з жовтня 2005 року по березень 2008 року (за виключенням лютого 2008 року).
Суд зазначає, що відповідачем не надані докази нарахування ОСОБА_1. доходу у вигляді заробітної платні у жовтні 2007 року на користь ОСОБА_5. та ОСОБА_6. та у квітні 2008 на користь ОСОБА_7, і застосування до такого доходу в місяці звільнення (01.10.2007, 03.10.2007 та 02.04.2008 відповідно) податкової соціальної пільги.
Щодо нарахування заробітної платні ОСОБА_4 та ОСОБА_3. за вересень та липень 2007 року, суд зазначає наступне.
Трудові угоди з зазначеними працівниками були припинені 30.09.2007 та 30.07.2007, тобто, вказані особи припинили трудові відносини з працедавцем у вересні та липні 2007 року відповідно.
Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Згідно з пп. 6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з працедавцем з будь-яких підстав.
Постановою КМУ від 26.12.2003 №2035 затверджений Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги.
Відповідно до п.4 згаданого Порядку пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.
З таких обставин застосування податкової соціальної пільги до нарахованого місячного доходу у вигляді зарплатні ОСОБА_4 має бути зупинено з вересня 2007 року, а ОСОБА_3. - з липня 2007 року.
З огляду на зазначене матеріалами справи підтверджується помилкове застосування позивачем податкової соціальної пільги у вересні 2007 року до доходів, нарахованих ОСОБА_4, а у липні 2007 року - до доходів, нарахованих ОСОБА_3.
Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком донарахованої суми податку з доходів фізичних осіб, підписаним представником відповідача та позивачем, сума заниженого податку склала 23 грн. у вересні, та 30 грн. у липні 2007 року.
Відповідно до пп. 8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Відповідно до положень пп. 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такої виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з пп. 6.1.9 п.6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 №110, до платників податків - податкових агентів, на яких згідно із законами з питань оподаткування покладено обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб (прибутковий податок з громадян) від імені та за рахунок таких фізичних осіб, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до законодавства, дія цього підпункту щодо сплати штрафу у подвійному розмірі від суми зобов'язання з податку застосовується в усіх випадках ненарахування (неповного нарахування) сум цього податку.
Обґрунтованість висновків податкового органу щодо встановленого порушення у сумі 53 грн. свідчить про обґрунтованість застосування штрафних санкцій у сумі 106 грн.
Щодо вимог платника податків про визнання висновків про спонукання к оплаті штрафних санкцій необґрунтованими та неправомірними та заборону пред'являти необґрунтовані штрафні санкції, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Правові наслідки для платника податків у разі встановлення за результатами проведеної перевірки порушень податкового законодавства пов'язані з фактом прийняття податкового повідомлення-рішення, яке є рішенням суб'єкта владних повноважень індивідуальної дії та породжує для платника податків ряд обов'язків. За таких обставин належним способом захисту є саме скасування податкового повідомлення-рішення, передумовою чого є встановлення неправомірності визначення платнику податків податкового зобов'язання, та що тягне за собою наслідки у вигляді відсутності правових підстав заявляти в подальшому таку суму податкового зобов'язання до стягнення.
Щодо пред'явлення вимог до начальника Шахтарської ОДПІ, суд зазначає, що в спірних правовідносинах вказана посадова особа підписуючи податкове повідомлення-рішення діяла від імені податкового органу як особа, уповноважена на таке чинним законодавством, а не вступала у правовідносини з позивачем як самостійний суб'єкт владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Податковим органом не доведений факт вчинення позивачем порушень вимог Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в частині заниження податкового зобов'язання у розмірі 76 грн. В свою чергу позивачем не надані докази в підтвердження обґрунтованості своїх вимог в іншій частині.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання висновків про спонукання к оплаті штрафних санкцій необґрунтованими та неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення №0000761742/0/1064 від 15.09.2008, заборону пред'являти необґрунтовані штрафні санкції підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання висновків про спонукання к оплаті штрафних санкцій необґрунтованими та неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення №0000761742/0/1064 від 15.09.2008, заборону пред'являти необґрунтовані штрафні санкції, задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000761742/0/1064 від 15.09.2008 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 228 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 76 грн., та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 152 грн.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 13 лютого 2009 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складений та підписаний 18.02.2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Могильницький М.С.