Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315
Іменем України
25.05.2009
Справа №2-5/389-2009
За позовом - Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь
До відповідача - Хітріка Володимира Борисовича, м. Євпаторія
Про розірвання договору купівлі-продажу майна та стягнення.
Суддя М.П.Гаврилюк
Від позивача - Соловйова К.С. - голов. спец. ю/в, довіреність № 152-Д від 29.12.2008р.
Від відповідача - Хітрік В.Б., паспорт
Сутність спору:
Позивач - Фонд майна АР Крим, м. Сімферополь звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна, що належить АР Крим - будівлі колишнього гуртожитку, яке не увійшло до статутного фонду та знаходиться на балансі ВАТ «Євпаторійська швейна фабрика», розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Матвєєва, 2, що був укладений між Хітріком В.Б. та Фондом майна АР Крим, стягнути з відповідача штраф у розмірі 1700 грн. та матеріальний збиток у сумі 57 712, 32 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору купівлі-продажу майна від 18.11.2003р., а саме п. 5.1 договору, та в результаті бездіяльності відповідача об'єкт приватизації повністю зруйнований, чим заподіяно збиток державі. За таких обставин, позивач на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» просить суд розірвати укладений між сторонами договір, а також стягнути штраф у сумі 1700 грн. за перешкоджання проведенню перевірки дотримання умов договору та збиток у сумі 57 712, 32 грн., розрахований на підставі Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 166 від 22.01.1996 року.
03 квітня 2009 року від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просить суд визнати договір купівлі-продажу майна, яке належить АР Крим - колишнього гуртожитку, що не увійшло до статутного фонду та знаходиться на балансі ВАТ «Євпаторійська швейна фабрика», яке розташоване за адресою: м. Євпаторія, вул.Матвєєва, 2 від 18.11.2003 року недійсним.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 13 квітня 2009 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду, об'єднав зі справою № 2-5/389-2009.
Позивач за первісним позовом збільшив позовні вимоги та просить суд також стягнути з відповідача за первісним позовом штраф у сумі 10 000, 00 грн.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 13 квітня 2009 року збільшені позовні вимоги прийняті до розгляду.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 25 травня 2009 року провадження по справі за зустрічними позовом Хітріка В.Б. припинено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
25 липня 2002 року Фондом майна АР Крим видано наказ № 609 «Про прийняття рішення про приватизацію майна, яке належить Автономній Республіці Крим, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Євпаторійська швейна фабрика», у відповідності з яким наказано здійснити приватизацію шляхом продажу за конкурсом майна - будівлі колишнього гуртожитку та будівлі матеріального складу, що розташовані по вул.Матвєєва,2 у м. Євпаторії.
Згідно наказу Фонду майна АР Крим № 997 від 12 грудня 2002 року «Про затвердження результатів конкурсу щодо приватизації майна, яке належить Автономній Республіці Крим, що не увійшло до статутного фонду та знаходиться на балансі ВАТ «Євпаторійська швейна фабрика» остаточним переможцем конкурсу з приватизації майна, яке розташоване у м.Євпаторії по вул. Матвєєва, 2 став Хітрік В.Б.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.05.2003 року по справі №2-2173 за позовом Хітріка В.Б. до Фонду майна АР Крим про визнання права власності на майно позов Хітріка В.Б. задоволено, визнано такою, що відбулася угоду купівлі-продажу будівлі колишнього гуртожитку та будівлі матеріального складу, що розташовані у м. Євпаторії по вул. Матвєєва, 2; визнано за Хітріком В.Б. право власності на 60/100 часток вищевказаних будівель та зобов'язано Євпаторійське БТІ провести реєстрацію права власності на вказані будівлі.
17 липня 2003 року на підставі вказаного рішення за Хітріком В.Б. зареєстровано право власності на 60/100 часток вищевказаного нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою Кримського республіканського «БРТІ м. Євпаторії» від 15.12.2008 року.
18 листопада 2003 року між Фондом майна АР Крим та Хітріком Володимиром Борисовичем укладено договір купівлі-продажу майна, що належить Автономній Республіці Крим, а саме: будівлі колишнього гуртожитку, розташованого за адресою: м.Євпаторія, вул. Матвєєва, 2, що не увійшов до статутного фонду ВАТ «Євпаторійська швейна фабрика».
Згідно п. 1.2 договору право власності на об'єкт перейшло до Хітріка В.Б. після вступу в законну силу рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.05.2003 року по справі № 2-2173.
Відповідно до 5.1 договору відповідач зобов'язався виконувати умови продажу, а саме: забезпечити утримання об'єкта приватизації в належному санітарному стані, а також забезпечити благоустрій прилеглої до нього території, провести роботи щодо відновлення об'єкта як жилого будинку.
Відповідно до п. 9.1 договору ризик випадкової загибелі об'єкту відповідач несе з моменту нотаріального посвідчення даного договору.
Згідно пункту 11.4 договору у випадку невиконання однієї із сторін умов цього договором він може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін за ршенням суду або господарського суду.
09 вересня 2008 року позивачем складений акт № 223 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу майна, яке належить Автономній Республіці Крим - будівлі колишнього гуртожитку, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Євпаторійська швейна фабрика», розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул.Матвєєва,2.
Висновком проведеної перевірки, зокрема, встановлено, що згідно договору дарування від 07.09.2005 року об'єкт приватизації зареєстрований за Пендусом Анатолієм Васильовичем на підставі укладеного договору дарування без узгодження Фонду майна АР Крим, зобов'язання, передбачені умовами продажу об'єкту приватизації не виконуються, також відповідачем не внесені інвестиції щодо подальшої експлуатації об'єкту протягом трьох років та не проведені відновлювальні роботи об'єкту в якості жилого будинку, які-небудь будови відсутні, об'єкт покинутий.
Позивач, посилаючись на ст. 611 Цивільного кодексу України та п. 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» просить суд розірвати договір купівлі-продажу, укладений між сторонами 18.11.2003 року.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Цивільного кодексу УРСР (що діяв на момент укладення договору) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» при приватизації майна державного підприємства як єдиного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Таким чином, оскільки при укладені договору купівлі-продажу майна від 18.11.2003 року сторонами не додержана вимога щодо його нотаріального посвідчення, то такий договір є недійсним в силу закону.
Сторони за договором, який не відповідає закону, не зобов'язані виконувати передбачені таким правочином умови, одна сторона недійсного правочину має право відхилити вимоги другої сторони щодо вчинення певних дій.
Як підтверджується матеріалами справи, договір купівлі-продажу майна, яке належало Автономній Республіці Крим, а саме: будівлі колишнього гуртожитку, розташованого за адресою: м.Євпаторія, вул. Матвєєва, 2, що не увійшов до статутного фонду ВАТ «Євпаторійська швейна фабрика», укладений між Фондом майна АР Крим та Хітріком В.Б. нотаріально не посвідчений.
Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України, якою встановлені правові наслідки, зокрема розірвання договору саме у разі порушення зобов'язання.
Частиною 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
В позовній заяві Фонд майна АР Крим просить суд розірвати договір від 18.11.2003 року, укладений між сторонами, саме у зв'язку з невиконанням відповідачем його умов.
Оскільки при укладенні договору купівлі-продажу майна, сторонами не додержана вимога закону щодо його обов'язкового нотаріального посвідчення, це, по-перше, тягне за собою недійсність такого правочину з відповідними наслідками, зокрема, у вигляді відсутності підстав для виконання такого договору, а по-друге, договір, який в силу закону є недійсним, не може бути розірваний, тим більше у зв'язку з невиконанням його умов.
Суд не приймає до уваги рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.05.2003 року по справі №2-2173, оскільки даним рішенням лише підтверджено факт укладення між сторонами договору купівлі-продажу державного майна, а не визнано його дійсним у порядку ч. 2 ст. 47 Цивільного кодексу УРСР, після визнання спірного договору укладеним, нотаріального посвідчення даного договору не відбулося.
Таким чином вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу від 18.11.2003 року задоволенню не підлягають.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача збиток у сумі 57712,32 грн., штраф на підставі п. 7.3 договору у сумі 10 000, 00 грн. та штраф за перешкоджання проведенню перевірки дотримання умов договору у сумі 1700,00 грн.
Щодо стягнення суми збитку у розмірі сумі 57712,32грн. та штрафу у розмірі 10000,00 грн., слід зазначити, наступне.
Як на підставу вимоги про стягнення збитку у сумі 57712,32 грн. позивач посилається на те, що в результаті бездіяльності відповідача, об'єкт приватизації повністю зруйнований, у зв'язку з чим державі в особі Фонду майна АР Крим заподіяно збиток.
Звертаючись з вимогою про стягнення 10 000, 00 грн. штрафу, позивач посилається на п. 7.3 договору купівлі-продажу майна від 18.11.2003 року, в якому передбачено, що у випадку розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору про внесення інвестицій, внесені частково інвестиції не повертаються, а у випадку невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від загального об'єму інвестицій.
Як встановлено судом, договір купівлі-продажу майна від 18.11.2003 року, укладений між сторонами, є недійсним в силу закону, у зв'язку з чим сторони за даним договором не зобов'язані виконувати його умови.
Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення збитку, заподіяного відповідачем в результаті його бездіяльності у зв'язку невиконанням умов договору купівлі-продажу від 18.11.2003 року та штрафу, передбаченого умовами даного договору, задоволенню не підлягають.
Крім того, сторони у п. 9.1 договору від 18.11.2003 року визначили, що ризик випадкової загибелі об'єкту відповідач несе з моменту нотаріального посвідчення даного договору.
Отже відповідач не повинен нести відповідальність за об'єкт приватизації у зв'язку тим, що не відбулося нотаріальне посвідчення договору.
Щодо вимог Фонду майна АР Крим про стягнення з відповідача штрафу у сумі 1700,00 грн., суд вважає що позовні вимоги в цій частині позову також задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» за недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.
Згідно п.2.6 акту № 223 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу майна, що належало Автономній республіці Крим - будівлі колишнього гуртожитку, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Євпаторійська швейна фабрика», яке розташоване за адресою: м. Євпаторія, вул. Матвєєва, 2, умова договору щодо надання продавцю (Фонду мана АР Крим) необхідні матеріали, відомості, документи про виконання умов договору не виконана.
Листами № 03/4473 від 03.10.2007 року, № 03/4980 від 19.11.2007 року позивач повідомляв Хітріка В.Б. про необхідність з'явитись для проведення перевірки, однак дані вимоги Фонду майна АР Крим були проігноровані.
Згідно Інформаційній довідці КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 15.12.2008 року домоволодіння, розташоване по вул. Матвеева,5 у м.Євпаторії з 14.09.2005 року зареєстроване за Пендусом Анатолієм Васильовичем.
Таким чином, оскільки на момент направлення позивачем листів на адресу відповідача, останній вже не був власником майна, переданого йому згідно договору купівлі-продажу від 18.11.2003 року, тому підстав для задоволення вимог щодо стягнення з нього штрафу за недопущення працівників органу приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки задоволенню також не підлягає.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 03 червня 2009 року.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд-
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.