91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
07.09.09 Справа № 16/231.
За позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Базальт”, м. Луганськ
про стягнення 9751 грн. 12 коп.
Суддя
Шеліхіна Р.М.
При секретарі судового засідання Маценко О. В.
За участю представників сторін:
від заявника - представник не прибув;
від позивача - Маслова Г.В., довіреність від 28.05.08/ №01/03-30/4006/0/2-08;
від відповідача - Золотарьова О.Ю., довіреність від 03.08.09. № 43/2.
СУТЬ СПОРУ: заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 9444,18грн. за користування земельною ділянкою за період з квітня 2008 року по серпень 2008 року (включно) на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.01.04., зареєстрованого 28.01.04. №4826, та пені в сумі 306,94грн. за період з 01.06.08. по 15.10.08.
Представник заявника надав суду заяву від 24.11.08. №25/08, якою відмовився від позову. В заяві прокурор вказав, що він ознайомлений з наслідками відмови від позову.
Суд приймає відмову від позову заявника, оскільки такі дії не порушують прав та законних інтересів сторін за справою та інших осіб.
Представник позивача підтримав позовні вимоги і наполягає на розгляді справи по суті.
Відповідач відзивом від 24.11.08. проти позову заперечує, посилаючись на відсутність права у позивача на внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.01.04., зареєстрованого 28.01.04. №4826, для стягнення плати за оренду землі у збільшеному розмірі відповідно до проведеної та затвердженої рішенням міської ради грошової оцінки земельної ділянки. Тому, відповідно до п.4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.08. №224, питання правильності застосування порядку та визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки належить до компетенції Державного комітету України із земельних ресурсів. На думку відповідача, визначений позивачем розмір нормативної грошової оцінки землі та орендної плати є помилковим. Представник відповідача, також заперечив проти позову з посиланням на те, що відповідно до платіжних доручень він сплачує орендну плату у повному обсязі та на ст.13 Закону України «Про плату за землю».Представник відповідача зазначив, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», «Орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою», тобто розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.
Представник позивача у судовому засіданні 11.12.08. надав лист, яким повідомив, що рішенням Луганської міської ради від 21.12.2000. №22/4 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м. Луганська.
Таким чином, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, яка була віднесена до 55 економіко -планувальної зони з врахуванням рішення Луганської міської ради 21.12.2000. №22/4, площею 0,2741 га., складає 293156 грн. 23 коп.
Рішенням Луганської міської ради 27.09.05 № 36/217 були внесені зміни у договір оренди із застосуванням коефіцієнту індексації за 2000, 2001, 2007 роки, тому нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становила 749224 грн. 94 коп.
Рішенням Луганської міської ради 28.12.07 № 28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель міста Луганська, яка набрала чинності з 01.03.08, а рішення від 22.12.2000. № 22/4 втратило чинність.
Представник позивача зазначив, що з 01.03.08 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки з врахуванням рішення Луганської міської ради 28.12.07. №28/10, з 01.03.08 складає 5613137,00 грн./га. Оскільки рішення Луганської міської ради 28.12.07. №28/10 було опубліковано у засобах масової інформації і відповідач отримав дані для розрахунку орендної плати на 2008рік за № 1054 від 22.04.08., тобто був належним чином повідомлений про зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, але звернень відповідача до позивача щодо незгоди із новим розміром орендної плати не надходило.
Представник позивача в обґрунтування підвищення орендної плати за землю у судовому засіданні 12.01.09. повідомив, що згідно ст.23 Закону України «Про плату за землю», грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель», Державне агентство земельних ресурсів України листом від 10.01.08. №14-22-6/55 повідомило, що грошова оцінка земель населених пунктів станом на 01.01.08. підлягає індексації на коефіцієнт -1,028.
Між сторонами по справі укладено договір оренди землі від 21.01.04., зареєстрований у книзі запису реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, від 28.01.04 № 4826 орендодавець (позивач) за плату передає в оренду земельну ділянку, а орендар (відповідач) приймає земельну ділянку на умовах, визначених цим договором, площею 0,2741 га. за адресою: м. Луганськ, вул. ім. Градусова, 4, межі якої визначені в натурі відповідно до проекту відведення земельної ділянки, терміном на 49 років.
На даний час відповідач використовує ділянку землі розміром 0,2741 га. Умовами п. 2.13 договору зі змінами від 24.03.06, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 293156,23грн., річна орендна плата складає -7328,90грн. (п.2.1.1) договору, яку відповідач зобов'язаний сплачувати за базовий податковий ( звітний) період у грошовій формі протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, шляхом перерахування коштів на уточнений рахунок позивача (п.2.1.1-2.2.1 вказаного договору).
На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв у користування вказану земельну ділянку за обумовлену договором орендну плату, що підтверджено матеріалами справи відповідачем не оспорюється.
Позивач звернувся з даним позовом до суду з підстав виникнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю у розмірі 9444,18 грн. за користування земельною ділянкою за період з 01.04.2008 року по 31.08. 2008 року, яку має відповідач перед позивачем в результаті підвищення розміру орендної плати та збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Луганської міської ради від 28.12.07. №28/10.
Крім того, за несвоєчасне виконання обов'язку по оплаті орендної плати, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 306,94грн. за період з 01.06.08. по 15.10.08.
Відповідач не погодився з вимогами позову з підстав, вказаних вище.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до норми ст.19 Основного закону держави -Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституцією України, ст.ст.13,14, встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, іншими законодавчими органами України.
Відповідно до ст. 12, 83 Земельного кодексу України суб'єктами права державної власності на землю в межах їх території є міські, селищні і сільські ради.
Компетенція позивача по реалізації права власності на землю визначена Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування», Земельним кодексом України та іншими законами.
Відповідач користується землею в межах територіальної громади м. Луганська у розмірі 0,2741га і цей факт є дійсним, підтвердженим матеріалами по справі.
Згідно ст.290 ГК України, умов вказаного договору орендар вчасно і в повному обсязі сплачує орендну плату позивачу, самостійно проіндексовану, у розмірі річного земельного податку, який діяв в момент укладення договору, збільшеного на коефіцієнт 2,5.
Відповідно статті 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
За правилами статей 5, 15 Закону України „Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або у користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач.
Відповідно до статті 14 Закону України „Про систему оподаткування” плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).
Відповідно до преамбули Закону України №2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі -Закон України №2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно статті 21 Закону України „Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України „Про плату за землю”).
Статтею 13 Закону України „Про плату за землю” встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Додаткових угод про збільшення розміру орендної плати або збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки сторони до договору не укладали. Між тим, договором оренди землі від 21.01.04., зареєстрованим № 28.01.04. № 4826 визначено, що плата може переглядатись за згодою сторін (п.2.12).
Відповідно до статті 14 Закону України „Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно п.п.2.1.4 п.2.1 статті 2 Закону України №2181 податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Як свідчать матеріали справи, заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою відповідач не має.
З аналізу викладених законодавчих норм, які регулюють сплату орен дної плати за землю, вбачаються обов'язковість здійснення орендної плати виключно на умовах, узгоджених сторонами договору оренди землі, а будь-які зміни орендної плати у грошовому вирізі вимагають погодження сторін, а в разі не досягнення згоди з цього приводу в судовому порядку, як це перед бачено ст.ст. 23, 30 Закону України "Про оренду землі".
За таких підстав позовні вимоги спростовуються правилами закону та їх слід визнати необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, оскільки до договору оренди землі від 21.01.04., зареєстрованим № 28.01.04. № 4826, не внесено сторонами змін про збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та про збільшення розміру орендної плати і позивач безпідставно визначив заборгованість на підставі власного рі шення від 28.12.07 №28/10, тоді як має на це право тільки на підставі узгоджених сторонами умов з внесенням відповідних змін до договору в порядку, встановленому законом (Закон України «Про оренду землі»).
Питання про розподіл судових витрат суд не вирішує, оскільки позов заявлено прокурором.
На підставі викладеного, Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України "Про плату за землю", керуючись ст.ст.22,33,34,49,82,84,85 ГПК України, суд
1. Відмовити у позові.
Рішення підписане 14.09.09.
Суддя Р. Шеліхіна