Україна
08 квітня 2009 р. справа № 27666/08/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кошкош О.О.
при секретарі
при секретарі Гумуржи Т.В.
за участю
представника позивача Руденко В.О.
представника відповідача Романенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУММІР» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними акту перевірки та рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУММІР» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними акту перевірки та рішення.
В обґрунтування позову зазначає, що 19 вересня 2008 року о 16 годині 09 хвилин до суспільно-торгівельного центру «БУМ», який розташований за адресою: м. Краматорськ, бульвар Краматорський, 14а, прийшли представники відповідача та надали направлення № 252, 253 від 18.09.2008 року на планову перевірку позивача з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», однак позивачем відмовлено відповідачу у проведенні планової перевірки з огляду на те, що відповідач не надіслав письмове повідомлення в строки, встановлені законом про проведення перевірки, не надані службові посвідчення для ознайомлення.
Однак, перевірка була проведена та 06.10.2008 року позивачем отримано поштою Акт про проведення перевірки (без номеру) від 19.09.2008 року, який оформлений з порушеннями, а саме підписаний з порушенням строків, зазначених п.4.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Відповідно до п. 4.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірки складається у двох примірниках, підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.
Відповідно до 3.2. Акту перевірки (без номеру) від 19.09.2008 року перевірку було закінчено 19.09.2008 року. Таким чином, акт перевірки Відповідач повинен був надати для підписання не пізніше 26.09.2008 року. Але лист про надання другого примірника акту № 5621210/23-413-3-4 від 30 вересня 2008 року та Акт перевірки (без номеру) від 19.09.2008 року були відправлені відповідачем лише 02 жовтня 2008 року.
В п.4.3 Акту зазначено, що для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в Акті, керівнику позивача пропонується прибути до ДПІ у м. Краматорська 22 вересня 2008 року, що неможливе, оскільки лист про надання другого примірника акту № 5621210/23-413-3-4 від 30 вересня 2008 року та Акт перевірки (без номеру) від 19.09.2008 року відправлені відповідачем лише 02 жовтня 2008 року.
Позивач зазначає, що оскільки акт перевірки № 0387/05/15/23/20316248 від 19.09.2008 року на думку позивача є протиправним, рішення про застосування фінансових санкцій № 0004642304 від 03.10.2008 року, що прийняте на підставі цього акту, є також протиправним.
В судовому засіданні представник позивача уточнив вимоги та просив визнати протиправними акт (без номеру) від 19.09.2008 року перевірки за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та рішення про застосування фінансових санкцій № 0004642304 від 03.10.2008 року, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що направлення № 251, 252, 253 від 18.09.2008 року на право проведення перевірки та особові службові посвідчення працівниками відділу контролю за розрахунковими операціями були пред'явлені адміністратору СТЦ "БУМ" із проханням зв'язатися із керівництвом ТОВ «БУММІР» для особистого надання других примірників направлень та здійснення запису у журналі реєстрації перевірок підприємства. В телефонному режимі старшим державним інспектором Шестаковим М.А. головному бухгалтеру ТОВ "БУММІР" Коршенко Ользі Миколаївні повідомлено, про прибуття до СТЦ «БУМ» працівників податкової служби з метою проведення планової перевірки, згідно плану-графіку перевірок на вересень місяць 2008 року. Представником позивача надано для ознайомлення лист № 260 від 19.09.2008 року про визнання керівництвом ТОВ «БУММІР» направлень на перевірку як повідомлення про проведення перевірки, після чого повідомили, що робочий час закінчено та матеріали перевірки посадовими особами підписуватись не будуть. Враховуючи факт неможливості підписання складених матеріалів на момент проведення перевірки представниками перевіряємого підприємства, залучено фізичних осіб - громадян, які були свідками цього факту. Свідки засвідчили власними підписами зазначений факт у відповідних місцях матеріалів перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення та акту відмови від підписання матеріалів перевірки від 19.09.08 року.
Крім того, на адресу позивача надіслано повідомлення про запрошення від 22.09.08 року №54521/10/23-413 з повідомленням про вручення поштового відправлення (дата отримання адресатом - 26.09.08) для розгляду фактів, викладених у матеріалах перевірки від 19.09.08 року та можливості надання вмотивованих пояснень. У призначений день до відповідача представники ТОВ «БУММІР» не прибули, у зв'язку із чим другий примірник матеріалів перевірки надіслано на адресу підприємства поштою з повідомленням про вручення.
Просив відмовити в задоволені позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «БУММІР» за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складений акт № 0387/05/15/23/20316248 від 19.09.08 року.
Рішенням Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області про застосування фінансових санкцій від 03.10.2008 року № 0004642304 на підставі встановлених актом перевірки порушень до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1000,00 грн.
Позивач оскаржує акт перевірки № 0387/05/15/23/20316248 від 19.09.08 року та рішення про застосування фінансових санкцій від 03.10.2008 року № 0004642304 в повному обсязі, посилаючись на проведення перевірки без законних підстав.
Суд вважає твердження позивача необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.
Серед прав, наданих податковим органом, передбачено здійснення планових та позапланових виїзних перевірок. Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-1 цього Закону. Частиною 7 цієї статті (в редакції Закону України № 2505 від 25 березня 2005 року) визначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та “Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Статтею 16 даного Закону визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону, а відповідно до частини 4 вказаної статті планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Стосовно планових перевірок суб'єктів господарювання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій органами державної податкової служби, то згідно з пунктом 2.6 додатка 2 Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні, затверджених наказом ДПА України від 11 жовтня 2005 року N 441, такі перевірки проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби.
Слід зауважити, що статтею 111 Закону України від 4 грудня 1990 N 509 «Про державну податкову службу в Україні», на яку позивачем зроблено посилання, визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а в даному випадку відповідачем була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
У питаннях, що досліджувались під час перевірки, Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та “Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” є спеціальними.
Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовуються тільки в частині, не врегульовані зазначеними Законами.
Отже, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.
Як відомо з матеріалів справи, перевірка позивача здійснена на підставі план-графіку на проведення перевірки на вересень 2008 року, затвердженого Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області від 26.08.2008 року та направлень на проведення перевірки від 18.09.2008 року № 252 , № 251, № 253.
Враховуючи вищевикладене, зазначена перевірка проведена відповідно до вимог чинного законодавства, а висновок позивача щодо порушення порядку проведення перевірок є безпідставним.
Крім того, стаття 11-2 Законом України “Про державну податкову службу в Україні” визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок. Згідно зазначених норм посадові особи органів державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
З пояснень відповідача вбачається та підтверджується матеріалами справи, що направлення на право проведення перевірки та особові службові посвідчення пред'явлені адміністратору СТЦ «БУМ» із проханням зв'язатися із керівництвом позивача для особистого надання других примірників направлень та здійснення запису у журналі реєстрації перевірок підприємства. Однак, від імені позивача повідомлено, що головний бухгалтер позивача пішла додому у зв'язку із закінченням робочого дня, тому матеріали перевірки посадовими особами, матеріально-відповідальними особами підприємства підписуватись не будуть. Враховуючи факт неможливості підписання складених матеріалів на момент проведення перевірки відповідачем залучено фізичних осіб - громадян, які були свідками цього факту. Свідки засвідчили власними підписами зазначений факт у матеріалах перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення та актах відмови від підписання матеріалів перевірки від 19.09.08 року.
Крім того, на адресу позивача відповідачем направлено повідомлення про запрошення з питань розгляду матеріалів перевірки від 22.09.08 №54521/10/23-413, яке отримано позивачем 26.09.2008 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про отримання поштового відправлення.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що перевірка позивача, на підставі якої прийняте спірне рішення про застосування фінансових санкцій проведена без дотримання вимог законодавства, що регулює порядок проведення таких перевірок.
Позивач посилається на порушення відповідачем порядку оформлення результатів перевірки, а саме акт перевірки підписаний з порушенням строків, зазначених п.4.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.
Суд спростовує такий висновок позивача з огляду на наступне.
Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказ Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, встановлено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом (п. 4.2).
У відповідності до п. 4.3 вказаного Порядку підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків.
Пунктом 4.6 Порядку передбачено, що після реєстрації акта перевірки (у той же день) один його примірник (з відповідними додатками) передається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.
В судовому засіданні встановлено, що для розгляду фактів, викладених у матеріалах перевірки від 19.09.08 року для надання пояснень позивач не з'явився у призначений день, тому другий примірник матеріалів перевірки надісланий на адресу позивача.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
В розумінні Закону України «Про державну виконавчу службу України» актом є документ, в якому викладаються результати такої перевірки у вигляді висновків. Акт перевірки не визначає податкових зобов'язань платника податків і не породжує за собою правових наслідків у вигляді сплати таких зобов'язань. Таке податкове зобов'язання визначається контролюючим органом у податковому повідомленні - рішенні, яке можу бути оскаржене платником податку. Право оскарження акту перевірки взагалі не передбачене нормами діючого законодавства.
Суд дійшов до висновку, що виходячи з принципу законності як принципу здійснення правосуддя в адміністративних справах, що зазначений у статті 7 та частині 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що посадові особи відповідача при здійсненні перевірки позивача діяли відповідно до законодавства, тому вважати акт перевірки доказом одержаним з порушенням закону суд не вбачає за можливе з огляду на те, що перевірка здійснена відповідачем в межах повноважень податкового органу, тому порушення відповідачем порядку проведення перевірки при наявності права на таку перевірку безпосередньо не впливає на визнання спірного акту та спірного рішення недійсними.
Щодо застосування штрафу спірним рішенням за порушення ст.11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» слід зазначити наступне.
Як зазначалось, в результаті перевірки встановлено порушення позивачем абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" щодо роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, визначення розміру штрафу здійснене відповідно до абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481\95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 18-92 «Про акцизний збір» визначено, що встановлення роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін. Виходячи із змісту статті 6 зазначеного Декрету Кабінету Міністрів України, виробник або імпортер вправі на свій розсуд у встановленому цією статтею порядку змінювати встановлені ним максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари.
Згідно з статтею 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
Частиною 13 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що при наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких вказані різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.
Відповідно до пункту 22 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року № 218, розрахунки з покупцями за придбані тютюнові вироби здійснюються відповідно до встановленого законодавством порядку.
Перевіркою встановлена реалізація сигарет «Прима люкс» за ціною 2,30 грн. за 1 пачку. Максимальна роздрібна ціна становить 2,30 грн. за 1 пачку.
Факт встановленого порушення підтверджується копією чеку № 207 ТОВ «БУММІР», який містить ціну, за якою здійснений продаж сигарет «Прима люкс».
Відповідно до абз. 12 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Враховуючи, що актом перевірки доводиться допущення відповідачем порушення ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1000 грн. є правомірним.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого
органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Так, позивач не надав суду доказів протиправності спірного акту перевірки та рішення, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БУММІР» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними акт перевірки та рішення - відмовити.
У судовому засіданні 08 квітня 2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 13 квітня 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кошкош О.О.